Archives Червень 2014

 

1. Господарськими товариствами визнаються підприємства або інші суб\’єкти господарювання, створені юридичними особами та/або громадянами шляхом об\’єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку. У випадках, передбачених цим Кодексом, господарське товариство може діяти у складі одного учасника.

2. Засновниками і учасниками товариства можуть бути суб\’єкти господарювання, інші учасники господарських відносин, зазначені у статті 2 цього Кодексу, а також громадяни, які не є суб\’єктами господарювання. Обмеження щодо заснування та участі в господарських товариствах суб\’єктів господарювання або інших осіб встановлюються цим Кодексом, іншими законами.

3. Господарські товариства є юридичними особами.

4. Суб\’єкти господарювання – юридичні особи, які стали засновниками або учасниками господарського товариства, зберігають статус юридичної особи.

5. Господарські товариства можуть здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, якщо інше не передбачено законом.

Абзац другий виключено.

 

Коментар:

 

1. Господарськими товариствами згідно зі ст. 79 ГКУ визнаються підприємства або інші суб\’єкти господарювання, створені юридичними особами та/або громадянами шляхом об\’єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку.

Як суб\’єкт господарських правовідносин господарське товариство характеризується такими ознаками:

– господарське товариство – це об\’єднання осіб (юридичних осіб, громадян України, осіб без громадянства, іноземців), які називаються учасниками. У випадках, передбачених ГКУ, господарське товариство може бути створене однією особою, якщо інше не встановлено законом;

– діючи в інтересах своїх учасників, господарське товариство переслідує визначену ними мету – одержання прибутку;

– господарське товариство створюється на підставі відповідного волевиявлення засновника (акта спільної волі його засновників) та вчинення дій, необхідних для державної реєстрації юридичної особи;

– господарське товариство як юридична особа незалежне від змін у складі його учасників;

– між господарським товариством і його учасниками, а також між самими учасниками виникають корпоративні правовідносини, які породжують у кожного учасника товариства корпоративні права та обов\’язки. Реалізуючи свої корпоративні права (наприклад, право на участь в управлінні господарським товариством), учасники господарського товариства можуть у певній мірі впливати на формування волі товариства як юридичної особи;

– господарське товариство має внутрішню структуру, яка забезпечує організаційну єдність. Управління справами господарського товариства здійснюється у заздалегідь встановленому законом та установчими документами порядку, обов\’язковому для всіх учасників;

– майно господарського товариства відокремлене від майна його учасників. Майно, сформоване за рахунок вкладів учасників та інших не заборонених законом джерел, закріплюється за господарським товариством на праві власності;

– господарське товариство має відокремлену відповідальність за власними зобов\’язаннями від відповідальності його учасників.

2. Частиною 2 коментованої статті визначається коло суб\’єктів, які можуть бути засновниками та учасниками господарського товариства. До суб\’єктів, які наділяються правом щодо заснування та участі в господарських товариствах ГКУ належать:

– господарські організації – юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;

– громадські та інші організації;

– громадяни України, іноземці та особи без громадянства;

– органи державної влади, наділені господарською компетенцією;

– органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією.

Іноземні громадяни, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, а також міжнародні організації можуть бути засновниками та учасниками господарського товариства нарівні з громадянами та юридичними особами України, крім випадків, встановлених законодавчими актами України.

Господарським кодексом України та іншими законодавчими актами можуть встановлюватися обмеження щодо заснування та участі в господарських товариствах суб\’єктів господарювання або інших осіб.

Державні підприємства (за винятком будівельних організацій, підприємств будівельної індустрії та будівельних матеріалів, які є засновниками господарських товариств, що здійснюватимуть проектування та перспективне будівництво за кордоном) позбавлені права виступати засновниками господарських (у тому числі акціонерних) товариств згідно з п. 1 Декрету КМУ \”Про впорядкування діяльності суб\’єктів підприємницької діяльності, створених за участю державних підприємств\”.

Політичні партії не мають права засновувати господарські товариства, крім засобів масової інформації (ст. 24 Закону України \”Про об\’єднання громадян\”).

Релігійні організації користуються правом заснування господарських товариств виключно для випуску богословської літератури і виробництва предметів культового призначення.

3. Господарські товариства є юридичними особами. Наявність у господарського товариства статусу юридичної особи дозволяє йому діяти як самостійному суб\’єкту права (у тому числі укладати господарські договори з третіми особами незалежно від окремих учасників і навіть укладати договори із самими учасниками), виступати у зовнішніх відносинах від власного імені, бути позивачем і відповідачем у суді, самостійно відповідати за своїми зобов\’язаннями.

При цьому господарське товариство як юридична особа набуває прав та обов\’язків і здійснює їх через свої органи (акціонерне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю, товариство з додатковою відповідальністю) або через своїх учасників (повне товариство, командитне товариство), які діють відповідно до установчих документів та закону.

4. Засновниками або учасниками господарського товариства можуть бути суб\’єкти господарювання – юридичні особи, у тому числі й інші господарські товариства. При цьому суб\’єкти господарювання – юридичні особи, які стали засновниками або учасниками господарського товариства, зберігають статус юридичної особи набуваючи корпоративні права щодо такого господарського товариства.

5. Наділені загальною правоздатністю, господарські товариства можуть здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, якщо інше не передбачено законом. При цьому окремі види підприємницької діяльності можуть здійснюватися тільки господарськими товариствами певного виду (наприклад, банківська діяльність – відкритими акціонерними товариствами, діяльність з управління активами – акціонерними товариствами).

На обсяг правосуб\’єктності господарських товариств у сфері господарювання може впливати наявність державної частки у статутному фонді певного розміру. Так, господарське товариство, державна частка у статутному фонді якого перевищує 50 відсотків, закупівлю товарів, робіт чи послуг повинно здійснювати із застосуванням процедур, визначених для закупівель за державні кошти. При цьому посилання у коментованій статті на застосування процедур закупівель, визначених Законом України \”Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти\”, не відповідає стану чинного законодавства. Це пов\’язано з тим, що Закон, на який посилається ч. 5 ст. 79 Господарського кодексу України, визнано таким, що втратив чинність у відповідності з Законом України \”Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України \”Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти\” від 20.03.2008 р. У зв\’язку з втратою чинності останнім для заповнення правового вакууму в регулюванні питань здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти 28.03.2008 р. Кабінетом Міністрів України було затверджено Тимчасове положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти (постанова від 28.03.2008 р. N 274).