Archives Червень 2014

 

1. Фермерське господарство є формою підприємництва громадян з метою виробництва, переробки та реалізації товарної сільськогосподарської продукції.

2. Членами фермерського господарства не можуть бути особи, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом, угодою).

3. Відносини, пов\’язані із створенням та діяльністю фермерських господарств, регулюються цим Кодексом, а також законом про фермерське господарство, іншими законами.

Коментар:

1. Відповідно до ч. 1 коментованої статті та ст. 1 Закону України \”Про фермерське господарство\” від 19.06.2003 р. фермерське господарство визначається як форма підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

Право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, що досяг 18-річного віку, виявив бажання та пройшов професійний відбір на право створення фермерського господарства, який проводить районна (міська) професійна комісія з питань створення фермерських господарств; склад комісії формується і затверджується районною (міською) радою.

Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім\’ї, відповідно до закону.

Після одержання державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації, яка здійснюється у виконавчому комітеті міської, районної у місті ради або в районній, районних міст Києва і Севастополя державних адміністраціях за місцем проживання особи або місцезнаходженням земельної ділянки. Державна реєстрація фермерського господарства проводиться за наявності всіх необхідних документів протягом не більше п\’яти робочих днів, протягом яких органи державної реєстрації зобов\’язані внести дані з реєстраційної картки до Реєстру суб\’єктів підприємницької діяльності та видати Свідоцтво про державну реєстрацію фермерського господарства.

Фермерське господарство, яке з моменту його державної реєстрації набуває статусу юридичної особи, має своє найменування, печатку і штамп та діє на основі статуту, в якому зазначаються найменування господарства, його місцезнаходження, адреса, предмет і мета діяльності, порядок формування майна (складеного капіталу), органи управління, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до господарства та виходу з нього, інші положення, що не суперечать законодавству України.

Керівництво діяльністю фермерського господарства здійснює його голова, яким може бути його засновник або інша визначена в статуті особа. Голова фермерського господарства представляє фермерське господарство перед органами державної влади, підприємствами, установами, організаціями та окремими громадянами чи їх об\’єднаннями відповідно до закону, укладає від імені господарства угоди та вчиняє інші юридично значимі дії відповідно до законодавства України. Голова фермерського господарства може письмово доручати виконання своїх обов\’язків одному з членів господарства або особі, яка працює за контрактом.

Діяльність фермерського господарства припиняється у разі:

1) реорганізації фермерського господарства;

2) ліквідації фермерського господарства;

3) визнання фермерського господарства неплатоспроможним (банкрутом) з урахуванням особливостей, передбачених ст. 50 Закону України \”Про відновлення платоспроможності боржника або визнанні його банкрутом\”;

4) якщо не залишається жодного члена фермерського господарства або спадкоємця, який бажає продовжити діяльність господарства.

2. Членами фермерського господарства можуть бути подружжя, їх батьки, діти, які досягли 14-річного віку, інші члени сім\’ї, родичі, які об\’єдналися для спільного ведення фермерського господарства, визнають і дотримуються положень Статуту фермерського господарства. Членами фермерського господарства не можуть бути особи, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом, угодою).

При створенні фермерського господарства одним із членів сім\’ї інші члени сім\’ї, а також родичі можуть стати членами цього фермерського господарства після внесення змін до його Статуту.

Фермерське господарство та його члени відповідно до закону мають наступні права:

а) продавати або іншим способом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину;

б) самостійно господарювати на землі;

в) право власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену сільськогосподарську продукцію;

г) на відшкодування збитків;

ґ) споруджувати житлові будинки, господарські будівлі та споруди;

д) реалізовувати вироблену сільськогосподарську продукцію на вітчизняних ринках і поставляти на експорт;

е) інші права.

Фермерські господарства, у власності яких є земельні ділянки, надані їм для ведення фермерського господарства відповідно до закону, та їх члени зобов\’язані:

а) забезпечувати використання земельних ділянок за їх цільовим призначенням;

б) додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля;

в) сплачувати податки та збори;

г) не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів;

ґ) не допускати зниження родючості ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі;

д) надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів;

е) дотримуватися санітарних, екологічних та інших вимог щодо якості продукції;

є) дотримуватися правил добросусідства та встановлених обмежень у використанні земель і земельних сервітутів;

ж) зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем. Законом можуть бути встановлені інші обов\’язки власників земельних ділянок.

3. Відносини, пов\’язані із створенням та діяльністю фермерських господарств, регулюються не тільки Господарським кодексом України, а також Законом України \”Про фермерське господарство\” від 19.06.2003 р., та іншими законами, зокрема Земельним кодексом України.