Науково-практичний коментар до ст. 123 Господарського кодексу України
Стаття 123. Майнові відносини в об\’єднанні підприємств
1. Учасники об\’єднання підприємств можуть вносити на умовах і в порядку, передбачених його установчими документами, майнові внески (вступні, членські, цільові тощо).
2. Майно передається об\’єднанню його учасниками у господарське відання або в оперативне управління на основі установчого договору чи рішення про утворення об\’єднання. Вартість майна об\’єднання відображається у його балансі.
3. Господарське об\’єднання має право утворювати за рішенням його вищого органу управління унітарні підприємства, філії, представництва, а також бути учасником (засновником) господарських товариств. Утворені господарським об\’єднанням підприємства діють відповідно до положень цього Кодексу, інших законів та статуту підприємства, затвердженого об\’єднанням.
4. Об\’єднання підприємств не відповідає за зобов\’язаннями його учасників, а підприємства-учасники не відповідають за зобов\’язаннями об\’єднання, якщо інше не передбачено установчим договором або статутом об\’єднання.
Коментар:
1. Майнові внески (вступні, членські, цільові тощо), що їх можуть робити учасники об\’єднання підприємств на умовах і в порядку, передбачених його установчими документами, можуть бути у будь-яких формах, якщо інше не встановлено законом. Таким чином, внески можуть бути зроблені у таких економічних формах, як основні фонди, оборотні засоби, кошти, товари та цінні папери (ч. 2 ст. 139).
2. Кодекс не дозволяє передавати об\’єднанню майно на інших правах, аніж на праві господарського відання та оперативного управління. Таким чином, господарському об\’єднанню не може належати майно на праві власності.
Коли звернутися до ст. 136 та 137 ГК, то можна зробити висновок: якщо метою діяльності об\’єднання є отримання прибутку, то майно за ним закріплюється на праві господарського відання, а якщо його діяльність є некомерційною – на праві оперативного управління.
3. ГК дозволяє господарським об\’єднанням створювати унітарні підприємства, філії, представництва, а також бути учасником (засновником) господарських товариств. Таке рішення може бути прийняте вищим органом об\’єднання. У ГК України немає заборони чи дозволу делегувати це повноваження іншим органам. На нашу думку, таке повноваження можна віднести до виключної компетенції вищого органу об\’єднання. Підприємства, засновником яких є об\’єднання, діють на загальних засадах, що встановлені для відповідних підприємств.
4. За загальним правилом, об\’єднання підприємств не відповідає за зобов\’язаннями його учасників, а підприємства-учасники не відповідають за зобов\’язаннями об\’єднання. Проте інший порядок, за яким наступає відповідальність об\’єднання чи підприємств-учасників, може бути передбачений установчим договором чи статутом об\’єднання.