Науково-практичний коментар до ст. 11 Господарського процесуального кодексу України
Стаття 11. Досудове врегулювання спорів, що виникають у разі зміни та розірвання господарських договорів
Підприємство чи організація, які вважають за необхідне змінити чи розірвати договір, надсилають пропозиції про це другій стороні за договором.
Підприємство, організація, які одержали пропозицію про зміну чи розірвання договору, відповідають на неї не пізніше 20 днів після одержання пропозиції. Якщо підприємства і організації не досягли згоди щодо зміни чи розірвання договору, а також у разі неодержання відповіді в установлений строк з урахуванням поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення господарського суду.
Коментар:
1. Коментованою статтею визначено порядок досудового врегулювання спорів, що виникають при зміні чи розірванні господарських договорів, згідно з яким строк розгляду пропозицій щодо зміни умов чи розірвання договору обмежений 20 днями. При цьому слід враховувати, що вимоги статей 6—8 цього Кодексу щодо змісту, порядку оформлення, реквізитів претензії і відповіді на неї поширюються і на пропозиції про зміну умов чи розірвання договору та їх розгляд другою стороною.
Застосовуючи ч. 1, слід враховувати також вимоги статей 1—2 ГПК України та вимоги статей 208—210 ЦК України щодо права звернення до господарського суду, порушення справ у господарському суді та вимог до правочинів, які належить вчиняти у письмовій формі, нотаріально їх посвідчувати та здійснювати реєстрацію у випадках, передбачених законом.
Вирішуючи питання щодо досудового врегулювання спору, слід також враховувати вимоги ст. 629 ЦК України, відповідно до якої договір є обов\’язковим для виконання сторонами, а принцип свободи договору, закріплений ст. 627 ЦК України, не можна ототожнювати з уседозволеністю, з правом вважати себе вільним від зобов\’язань, визначених договором.
2. Враховуючи наявність ЦК України та ГК України, які регулюють тотожні правовідносини, застосовуючи ст. 11 цього Кодексу, слід також застосовувати норми, наведені у главі 22 ГК України, які кореспондуються із наведеними вище нормами ЦК України.