Науково-практичний коментар до ст. 204 Сімейного кодексу України
Стаття 204. Звільнення дочки, сина від обов\’язку
утримува-
ти матір, батька
1. Дочка, син можуть бути звільнені судом від обов\’язку
утримувати матір, батька та обов\’язку брати участь у
додат-
кових витратах, якщо буде встановлено, що мати, батько
ухилялися від виконання своїх батьківських обов\’язків.
У виняткових випадках суд може присудити з дочки, си-
на аліменти на строк не більш як три роки.
1. Стаття 204 СК побудована на засаді, за якою діти зобо-
в\’язані утримувати своїх непрацездатних батьків,
незалежно
від їхньої поведінки в молоді літа. Тому виникнення
алімент-
ного обов\’язку дочки, сина щодо матері, батька не
пов\’язане з
виконанням ними своїх батьківських обов\’язків: цей
обов\’я-
зок виникає завжди (виняток див. частину другу статті 202
СК), але дочка, син можуть бути звільнені від нього за
рішен-
ням суду.
2. Звільнення дочки, сина від аліментного обов\’язку або,
ін-
шими словами, позбавлення матері, батька права на
аліменти –
це санкція за ухилення від виконання батьківських
обов\’яз-
ків. Вона може бути застосована як тоді, коли мати,
батько не
виховували і не утримували дочку, сина, так і тоді, коли
вони
виконували лише частину своїх батьківських обов\’язків.
Застосування цієї санкції нерозривно пов\’язане із винною
поведінкою матері, батька, тобто коли вони усвідомлювали
свої батьківські обов\’язки, мали можливість їх
виконувати,
але не вчиняли щодо цього необхідних дій.
3. Від доказів, зібраних при розгляді позову про стягнення
аліментів, залежить рішення суду. Суду надано право
прису-
дити з дочки чи сина аліменти навіть тоді, коли буде
встанов-
лена протиправна поведінка матері чи батька. Тобто
йдеться
про специфічний акт милосердя – \”милості до падших\”, але
він можливий лише у особливих, виняткових випадках (на-
приклад, у разі щиросердного каяття матері, батька і
високо-
го матеріального рівня дочки, сина).
Проте закон встановлює граничну часову межу для стяг-
нення аліментів, не надаючи тим самим матері, батькові
надії
на можливість довічного утримання, що має стимулювати їх
до обачності та добросовісності.