Науково-практичний коментар до ст. 227 Сімейного кодексу України
Стаття 227. Право на приховання факту
усиновлення від ди-
тини, яка усиновлена
1. Усиновлювач має право приховувати факт
усинов-
лення від дитини, яка ним усиновлена, і
вимагати нерозго-
лошення цієї інформації особами, яким стало
відомо про
неї як до, так і після досягнення дитиною
повноліття.
2. Усиновлювач має право приховувати від
дитини
факт її усиновлення, якщо розкриття
таємниці усиновлен-
ня може завдати шкоди її інтересам.
3. Якщо усиновлюється дитина, яка не
досягла семи ро-
ків, службові особи при виявленні її згоди
на усиновлення
зобов\’язані вживати заходів щодо
забезпечення таємниці
усиновлення від самої дитини.
1. Таємниця усиновлення як право особи на
секрет від са-
мої себе забезпечується, насамперед,
відповідною поведінкою
усиновлювачів. Іноді їм треба прикладати
величезні зусилля,
аби не зірвалися заборонені слова: \”Ми тебе
взяли, а ти такий
невдячний\”. Проте усиновлювач не
зобов\’язаний приховува-
ти усиновлення від дитини.
П. постійно допитувався у матері про свого
справжнього бать-
ка, вважаючи, що той, хто проживає з ними,
не є його батьком,
не маючи й гадки, що нерідною є і його
мати. Після деяких
вагань Л. ознайомила сина з документами про
усиновлення.
Сорокарічний чоловік, батько вже своїх
дітей, три дні плакав.
Певно, від усвідомлення того, що колись
його покинули.
Приховання усиновлення важливе не лише для
усиновлю-
вача та усиновленого, а й для його
нащадків. Тому у разі
розголошення таємниці усиновлення особа,
яка зараз сама є
матір\’ю, батьком, та її діти мають підстави
вважати поруше-
ними свої інтереси.
2. Закон не встановлює обов\’язку
усиновлювачів приховува-
ти усиновлення від дитини. Отже, вони мають
самі вибрати ва-
ріант поведінки: пояснити дитині
(необов\’язково детально і аб-
солютно правдиво), що з першою мамою,
першим татом стало-
ся нещастя, – і після цього будувати з нею
відносини як друга
мама, другий тато, або приховувати
усиновлення від дитини,
постійно боячись розголошення цієї
таємниці. Інформація про
усиновлення з чужих уст – завжди травма для
дитини.
Норму частини другої статті 227 СК слід
застосовувати па-
ралельно з нормою частини третьої статті
226 СК.
Якщо дитина дуже чутлива, важко переносить
стресові си-
туації, є тяжкохворою, усиновлювач має
право вчиняти певні
заходи задля того, щоб не порушити таємницю
усиновлення
від самої дитини.
3. Норма частини третьої статті 227 СК
спрямована на під-
тримання у свідомості дитини віри у те, що
її мама, тато загу-
билися, але неодмінно знайдуться. У зв\’язку
з цим ті особи,
які оточують дитину, при з\’ясуванні її
думки щодо усинов-
лення (стаття 218 СК), повинні враховувати
цю обставину.
4. Якщо дитина усвідомлює факт усиновлення,
пам\’ятає
про своїх маму, батька, усиновлення для неї
не є таємним.
Однак її право на таємницю усиновлення, але
вже від інших
осіб, триває і відповідним чином
охороняється законом.