Науково-практичний коментар до ст. 142 Сімейного кодексу України
Стаття 142. Рівність прав та обов\’язків дітей щодо
батьків
1. Діти мають рівні права та обов\’язки щодо батьків, не-
залежно від того, чи перебували їхні батьки у шлюбі між
собою.
1. Правовий зв\’язок між дитиною та матір\’ю і батьком
виникає на підставі відповідного запису у Книзі
реєстрації
народжень та підтверджується свідоцтвом про народження,
незалежно від наявності шлюбу між батьками. Тому кожна
дитина, у свідоцтві про народження якої матір\’ю та
батьком
записані реальні особи, має щодо них рівні права та рівні
обо-
в\’язки.
Однак мати рівні права на сторінках закону та реальне
рівне право у житті – це не завжди одне і те саме. Якщо
особа
визнала своє батьківство добровільно, можна ще
сподіватися,
що дитина одержуватиме від батька любов, опіку,
виховання.
Якщо ж батьківство було визнане судом, тобто всупереч во-
лі, шанси у дитини здійснити свої природні права на
батьків-
ську ласку, любов, турботу, виховання дуже малі. Такі
бать-
ки свої обов\’язки щодо дитини обмежують лише сплатою
аліментів, і то здебільшого не добровільно, а на підставі
рі-
шення суду.
Тому у разі народження дитини матір\’ю, яка не перебувала
у шлюбі, ця дитина майже завжди почуватиме себе скривдже-
ною на тлі інших дітей, які мають батька не лише як запис
в
документі: її нікому взяти на руки, нікому захистити, їй
ніким гордитися.
2. Після досягнення повноліття обов\’язок дочки, сина пік-
луватися про матір, батька також не пов\’язується із
наявніс-
тю шлюбу між ними. У зв\’язку з цим відсутність шлюбу вза-
галі чи розірвання шлюбу між батьками не впливають на об-
сяг обов\’язків дітей.
Однак батькам, які у свій час відцуралися дитини, як пра-
вило, годі сподіватися, що у разі досягнення пенсійного
віку
недолюблена ними дитина буде піклуватися про них належ-
ним чином. Тому і для них право на піклування від дітей
мо-
же так само залишитися \”паперовим\” правом.