Науково-практичний коментар до ст. 121 Цивільного процесуального кодексу України
Стаття
121. Залишення позовної заяви без руху,
повернення заяви
1. Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без
додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено
судовий збір чи не оплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення
розгляду справи, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення
заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.
2. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений
строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового
збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її
подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
3. Крім цього, заява повертається у випадках, коли:
1) позивач до
відкриття провадження у справі подав заяву про повернення йому позову;
2) заяву подано
недієздатною особою;
3) заяву від імені
позивача подано особою, яка не має повноважень на ведення справи;
4) справа не
підсудна цьому суду;
5) подана заява
про розірвання шлюбу під час вагітності дружини або до досягнення дитиною
одного року без дотримання вимог, встановлених Сімейним кодексом України.
4. Про повернення позовної заяви суддя постановляє
ухвалу.
5. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному
зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
1. Стаття закріплює два види повернення
заяви позивачу. Перший вид повернення існував і раніше. Він є можливим у тому
випадку, якщо позивач
порушив певні умови, що визначають порядок здійснення
права на подання позовної заяви (заяви), і не виправляє цього порушення. Так, якщо позовну заяву (заяву) подано без додержання вимог, викладених у статтях 119, 120 цього Кодексу (про
реквізити заяви та додатки до неї), не сплачено судовий збір або не сплачені
витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду
справи (останнє можна було б і не згадувати, оскільки воно міститься у ст. 119 ЦПК), суддя постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і встановлює позивачу строк
для усунення її недоліків. У тому випадку, якщо позивач у встановлений строк ліквідує недоліки, позовна заява вважається
поданою у день первісного її подання
до суду, а в іншому – вважається неподаною і повертається позивачеві.
Другий вид повернення заяви позивачеві (заявнику) є новим для цивільного судочинства, оскільки він замінив
відмову у прийнятті заяви у певних випадках. Цей вид повернення позовної заяви(заяви) здійснюється суддею з одних
лише формальних підстав у випадках,
передбачених частиною 3 коментованої статті: за заявою позивача, поданою до
відкриття провадження у справі; якщо заяву подано недієздатною особою; якщо заяву подано від імені позивача
особою, яка не має повноважень на ведення справи; якщо справа не підсудна цьому суду (див. коментар до ст.
115 цього Кодексу); якщо подана
заява про розірвання шлюбу під час вагітності дружини або до досягнення дитиною одного року без
дотримання вимог ст. ст.109, 110 СК.
2. І у першому, і в другому видах
повернення позовної заяви позивачеві суддя постановляє відповідну ухвалу, яка
згідно з п. З частини 1 ст.
293 ЦПК може бути оскаржена в апеляційному порядку, хоча повернення позовної заяви не
перешкоджає повторному
зверненню із заявою до суду, якщо будуть усунуті обставини, що стали підставою для повернення заяви.