Науково-практичний коментар до ст. 160 Цивільного процесуального кодексу України
Стаття 160. Головуючий у судовому засіданні
1. Під час одноособового розгляду справи в
суді першої інстанції головуючим є суддя, який розглядає
справу.
2. Головуючий керує ходом судового
засідання, забезпечує додержання
послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками
цивільного процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов\’язків, спрямовує судовий розгляд
на забезпечення повного,
всебічного та об\’єктивного з\’ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має
істотного значення для вирішення справи.
3. У разі виникнення заперечень у будь-кого
з осіб, які беруть участь у
справі, а також свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів щодо дій головуючого ці заперечення
заносяться до журналу судового засідання
і про їх прийняття чи відхилення суд постановляє ухвалу.
4. Головуючий вживає необхідних заходів для
забезпечення в судовому засіданні належного порядку.
5. Головуючий розглядає скарги на дії чи
бездіяльність судового розпорядника
стосовно виконання покладених на нього обов\’язків, про що
постановляє ухвалу.
1. Коментована стаття визначає процесуальне становище головуючого у цивільному судочинстві.
Головуючим у судових засіданнях місцевих
судів можуть бути як голова
суду, так і судді, а у судових засіданнях інших судів -голова
суду, його заступник або члени суду.
2. Головуючий має право і зобов\’язаний керувати усім ходом судового розгляду, вживати необхідних заходів по забезпеченню порядку у судовому засіданні. Його розпорядження обов\’язкові як для учасників процесу, так і для присутніх у залі судового засідання. Він має право усувати із судового
розгляду все, що не має істотного значення для суду. Заперечення
сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, свідків, експертів, перекладачів проти дій головуючого повинні заноситися до журналу судового засідання.
Про прийняття зазначених заперечень чи їх
відхилення суд постановляє ухвалу.
Головуючий зобов\’язаний так керувати судовим засіданням, щоб забезпечити умови для повного, всебічного і
об\’єктивного з\’ясування обставин справи, встановлення дійсних
взаємовідносин сторін. Його обов\’язок також
забезпечити належний виховний рівень процесу по кожній цивільній справі і
належний порядок у кожному судовому засіданні.
3. Коментована стаття покладає на
головуючого також обов\’язок розгляду
скарг на дії чи бездіяльність судового розпорядника стосовно виконання
покладених на нього обов\’язків, про що постановляється
ухвала.