Науково-практичний коментар до ст. 2 Сімейного кодексу України
Стаття 2. Учасники сімейних відносин, які
регулює Сімей-
ний кодекс України
1. Сімейний кодекс України регулює сімейні
особисті
немайнові та майнові відносини між
подружжям, між ба-
тьками та дітьми, усиновлювачами та
усиновленими, між
матір\’ю та батьком дитини щодо її
виховання, розвитку та
утримання.
2. Сімейний кодекс України регулює сімейні
особисті
немайнові та майнові відносини між бабою,
дідом, праба-
бою, прадідом та внуками, правнуками,
рідними братами
та сестрами, мачухою, вітчимом та
падчеркою, пасинком.
3. Сімейний кодекс України регулює сімейні
особисті
немайнові та (або) майнові відносини між
іншими членами
сім\’ї, визначеними у ньому.
4. Сімейний кодекс України не регулює
сімейні відноси-
ни між двоюрідними братами та сестрами,
тіткою, дядьком
та племінницею, племінником і між іншими
родичами за
походженням.
1. На відміну від цивільних, учасником
(суб\’єктом) сімей-
них відносин може бути лише людина, яка у
сімейних відно-
синах має свій додатковий статус – дружини,
чоловіка, мате-
рі, батька, дитини тощо. Називати людей,
які є учасниками
сімейних відносин, фізичними особами не
прийнято. Юридич-
ні особи у сімейних відносинах участі не
беруть.
Відносини між нареченими, які подали заяву
про реєстра-
цію шлюбу, та органом реєстрації актів
цивільного стану
(РАЦС) – є адміністративними, публічними. Такими
ж є від-
носини, які складаються, наприклад, між
усиновлювачем і
органом опіки та піклування у зв\’язку зі
здійсненням контро-
лю за виконанням ним своїх обов\’язків.
Публічними є від-
носини між особою, яка подала заяву про
усиновлення, та
судом.
2. Сімейні відносини як вид відносин
приватних характе-
ризуються тим, що жоден із учасників не
наділений щодо
другого функціями влади. Навіть батько,
який карає дитину
за непослух, функцій влади щодо неї не має.
3. Учасниками сімейних відносин є подружжя,
тобто осо-
би, шлюб між якими зареєстрований
відповідно до закону.
Між нареченими в період заручин сімейні
відносини не ви-
никають. У разі зриву заручин матеріальні
розрахунки між
ними здійснюються за нормами Цивільного
кодексу України.
Якщо наречені спільно проживають до шлюбу,
сімейний
характер їхніх відносин випливає із факту
створення сім\’ї, а
не із факту подання заяви про реєстрацію
шлюбу.
4. Учасниками сімейних відносин є родичі,
які поділяють-
ся на дві групи: ті, що є у прямій літі
споріднення, та ті, що є
у побічній (боковій) лінії споріднення. У
прямій лінії спорід-
нення перебувають ті родичі, які походять
один від одного.
У Кодексі не згадано про прапрабабу,
прапрадіда, праправ-
нучку, праправнука. Насамперед тому, що
загалом той, хто є
прапрадідом, є для когось дідом або
батьком. Іншими слова-
ми, фігура праправнука як потенційного
учасника зобов\’я-
зання по утриманню закрита від прапрадіда
родичами ближ-
чого ступеня прямої лінії споріднення.
Якщо, наприклад,
Михайло не має ні сина, ні внука, ні
правнука, обов\’язок
по його утриманню ляже на праправнука за
аналогією права,
відповідно до засад справедливості,
розумності та добросовіс-
ності.
5. Я має родичів прямої лінії споріднення
як по лінії мате-
рі, так і по лінії батька.
6. Родичами побічної лінії споріднення є
ті, які мають
спільного предка (рис. 2). Так, Надія та
Наталія є рідними се-
страми, Юліан та Олександр – двоюрідними
братами, а Ана-
толій та Аскольд – троюрідними братами. Усі
вони є побіч-
ними родичами, їхнім спільним предком є Я.
7. Родичі прямої та побічної ліній
споріднення на генеало-
гічному дереві розміщені за ступенями.
Ступінь прямої чи по-
бічної лінії споріднення визначається за
кількістю наро-
джень, які потрібні для виникнення кровного
споріднення Я
з іншими особами чи інших родичів між
собою. При цьому
народження особи, з якої починається
відлік, тобто Я, до ува-
ги при підрахунку не береться.
8. Родичі поділяються на висхідних та
низхідних залежно
від того, про кого йдеться: тих, хто вище
від Я, чи тих, хто
нижче від Я.
У статті 17 КпШС заборонялися шлюби між
родичами у
висхідній і низхідній лініях. У Сімейному
кодексі такого по-
ділу не існує, оскільки у цьому та іншому
контекстах він не
має юридичного значення: заборона шлюбу
стосується усіх
родичів прямої лінії.
9. З числа побічних родичів Сімейний кодекс
наділяє осо-
бистими немайновими і майновими правами та
обов\’язками
лише рідних братів та сестер. Двоюрідних
братів та сестер,
рідних тітку, дядька, племінника,
племінницю Сімейний ко-
декс такими правами та обов\’язками не
наділяє. До них спря-
мована лише заборона шлюбу, встановлена у
частині третій
статті 26. Ця заборона є перешкодою до
шлюбу, тобто до ви-
никнення сімейних відносин. З цих міркувань
норма частини
третьої статті 2 про те, що сімейні
відносини між названими
особами не виникають, є науково виваженою.
Сімейний кодекс прямо не регулює сімейних
відносин між
іншими, дальшими родичами за походженням.
Водночас вжи-
вання щодо них терміна сімейні відносиниы
допускає мож-
ливість їхнього спільного проживання,
належності до однієї
сім\’ї, їхні відносини відповідно до статті
9 СК можуть бути
врегульовані договором.
10. Поряд з кровним спорідненням сімейні
відносини мо-
жуть виникати із факту свояцтва,
породженого шлюбом. Так,
у відносинах свояцтва перебуває дружина та
родичі чоловіка,
чоловік та родичі дружини. З-поміж
відносин, заснованих на
свояцтві, Сімейний кодекс регулює лише
відносини між ма-
чухою, вітчимом та пасинком, падчеркою.
11. Відносини з тещею, тестем, свекрухою,
свекром та не-
вісткою, зятем, іншими свояками Сімейний
кодекс не регу-
лює: перебування цих осіб у відносинах
свояцтва ні на що не
впливає, а отже, не має правового значення.
12. Сімейний кодекс врегулював майнові
відносини між
жінкою та чоловіком, які спільно проживають
без реєстрації
шлюбу, і цим розширив коло учасників
сімейних відносин.
13. Сімейними є відносини між дитиною та
особою, яка
взяла її у свою сім\’ю, і в Кодексі
забезпечене справедливе пра-
вове регулювання цих відносин.