Науково-практичний коментар до ст. 28 Сімейного кодексу України
Стаття 28. Заява про реєстрацію шлюбу
1. Заява про реєстрацію шлюбу подається
жінкою та чо-
ловіком до будь-якого державного органу
реєстрації актів
цивільного стану за їхнім вибором.
2. Заява про реєстрацію шлюбу подається
жінкою та чо-
ловіком особисто.
3. Якщо жінка і (або) чоловік не можуть
через поважні
причини особисто подати заяву про
реєстрацію шлюбу до
державного органу реєстрації актів
цивільного стану, таку
заяву, нотаріально засвідчену, можуть
подати їх представ-
ники. Повноваження представника мають бути
нотаріаль-
но засвідчені.
4. Якщо реєстрація шлюбу у визначений день
не відбу-
лася, заява про реєстрацію шлюбу втрачає
чинність після
спливу трьох місяців від дня її подання.
1. Жінка і чоловік подають до органу
реєстрації актів ци-
вільного стану заяву про реєстрацію шлюбу,
а не заяву про ре-
єстрацію одруження. Прикро, що в Правилах
реєстрації актів
цивільного стану використовуються одночасно
обидві назви
цього документа.
2. За статтею 173 КпШС заява про реєстрацію
шлюбу могла
бути подана лише за місцем проживання
нареченої або наре-
ченого чи їхніх батьків. У сучасних умовах
швидкої передачі
інформації, створення єдиної бази даних
таке обмеження
втратило сенс. Тому не буде перешкод для
тих, хто, скажімо,
проживає у Львові, але бажає зареєструвати
свій шлюб у міс-
ті Києві. Проте законом може бути
встановлений збільшений
розмір державного мита за реєстрацію шлюбу
у столиці чи в
обласному центрі не за місцем проживання
осіб. Запрова-
дження такої новели не дає підстав для
занепокоєння щодо
можливого приховання факту реєстрації
шлюбу.
3. Заява про реєстрацію шлюбу має бути
підписана жінкою
та чоловіком і подана ними до органу
реєстрації актів цивіль-
ного стану особисто. Окремим законом буде
визначено поря-
док підписання такої заяви тим, хто через
фізичні вади не мо-
же зробити цього власноручно.
Зупинення дії Сімейного кодексу викликало
першу пробле-
му: як має вирішитися питання з тими, які,
навчаючись чи
працюючи, наприклад, у Києві, але не маючи
документа про
проживання у столиці, подали заяву про
реєстрацію шлюбу у
Києві.
Оскільки Сімейний кодекс діяв з 1 по 10
січня 2003 р., ті,
що подали заяви про реєстрацію шлюбу
відповідно до части-
ни першої статті 28 СК, діяли відповідно до
наданого їм пра-
ва, а тому мали право на реєстрацію шлюбу
за місцем подан-
ня заяви.
4. У частині третій статті 27 СК міститься
досить складна,
але виправдана процедура подання заяви про
реєстрацію
шлюбу через представника. Ця новела
викликала заперечен-
ня: відсутнього не можна буде ознайомити з
його правами та
обов\’язками, з\’ясувати, чи має він
інформацію про стан здо-
ров\’я нареченої. Однак вага аргументів не
була достатньою
для відмови від неї.
Перебування за кордоном, на морському
судні, в лікарні, в
місцях позбавлення волі тощо може
перешкодити особистому
поданню заяви. Не зможе подати такої заяви
особисто й інва-
лід, позбавлений можливості рухатися.
Виходом із ситуацій
стануть послуги представника. У статті
допущено процесу-
альне (процедурне) представництво:
представник уповнова-
жується лише на подання заяви про
реєстрацію шлюбу. По-
дання такої заяви через представника не
може трактуватися
як спосіб приховування перешкод до
реєстрації шлюбу чи йо-
го фіктивності.
5. Якщо наречені або хтось із них не
з\’явились у день, ви-
значений для реєстрації шлюбу, це не робить
відповідну за-
яву нечинною, а лише дає підставу
припускати про відмову
від шлюбу.
Чинність заяви про реєстрацію шлюбу припиняється
після
трьох місяців. Отже, наречені матимуть
право вимагати реєс-
трації шлюбу після спливу одного місяця ще
протягом двох
місяців. Сімейний кодекс України не
передбачає ні зупинен-
ня, ні продовження строку чинності заяви
про реєстрацію
шлюбу. Це може бути встановлено спеціальним
законом. А до
його прийняття спірне питання може бути
вирішене за допо-
могою аналогії права.