Archives 2013

Інструкція про порядок регулювання діяльності банків в Україні

                                      Затверджено 
                                      Постанова Правління 
                                      Національного банку України 
                                      28.08.2001 N 368 
                                      Зареєстровано в Міністерстві 
                                      юстиції України 
                                      26 вересня 2001 р. 
                                      за N 841/6032 
                            Інструкція 
       про порядок регулювання діяльності банків в Україні 
{ У тексті Інструкції слова \”Генеральний департамент банківського 
  нагляду   Національного  банку\”   у   всіх  відмінках  замінено 
  словами  \”Департамент  банківського  регулювання  і  нагляду\” у 
  відповідних відмінках  згідно  з Постановою Національного банку 
  N 407 ( z1400-05 ) від 01.11.2005 } 
{ У тексті Інструкції слова \”Департамент банківського регулювання 
  і нагляду\”  у  всіх   відмінках  замінено  словами \”Департамент 
  безвиїзного  банківського  нагляду\”  у   відповідних  відмінках 
  згідно з  Постановою Національного банку N 476 ( z0093-09 ) від 
  30.12.2008 } 
{ У тексті Інструкції слова \”Департамент безвиїзного банківського 
  нагляду\”   у   всіх   відмінках  замінено  словами \”відповідний 
  структурний  підрозділ  центрального  апарату, що безпосередньо 
  здійснює   нагляд   за   діяльністю  банку\”    у    відповідних 
  відмінках;         слова       \”адекватність      регулятивного 
  капіталу/платоспроможність\” у всіх відмінках  замінено  словами 
  \”достатність    (адекватність)    регулятивного   капіталу\”   у 
  відповідних  відмінках  згідно з Постановою Національного банку 
  N 479 ( z0096-12 ) від 28.12.2011 } 
                   Розділ I. Загальні положення 
     Ця Інструкція  вводиться  з  метою  забезпечення   стабільної 
діяльності  банків та своєчасного виконання ними зобов\’язань перед 
вкладниками,  а також запобігання неправильному розподілу ресурсів 
і   втраті   капіталу  через  ризики,  що  притаманні  банківській 
діяльності.
     Інструкція розроблена   відповідно   до  загальноприйнятих  у 
міжнародній практиці принципів і стандартів.
     Відповідно  до Закону України \”Про Національний банк України\” 
( 679-14 )  та  Закону України \”Про банки і банківську діяльність\” 
(  2121-14  ) Національний банк України (далі – Національний банк) 
установлює порядок визначення регулятивного капіталу банку та такі 
економічні  нормативи,  що  є  обов\’язковими  до  виконання  всіма 
банками:  {  Абзац третій розділу І із змінами, внесеними згідно з 
Постановою Національного банку N 479 ( z0096-12 ) від 28.12.2011 }
     нормативи капіталу:
     мінімального розміру регулятивного капіталу (Н1),
     достатності (адекватності) регулятивного капіталу (Н2),
     співвідношення  регулятивного  капіталу  до  сукупних активів 
(Н3);  { Абзац сьомий розділу I в редакції Постанови Національного 
банку N 228 ( z0821-08 ) від 06.08.2008 }
     норматив співвідношення регулятивного капіталу до зобов’язань 
(Н3-1);  {  Розділ  І  доповнено новим абзацом згідно з Постановою 
Національного банку N 479 ( z0096-12 ) від 28.12.2011 }
     нормативи ліквідності:
     миттєва ліквідність (Н4),
     поточна ліквідність (Н5),
     короткострокова ліквідність (Н6);
     нормативи кредитного ризику:
     максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента 
(Н7),
     великих кредитних ризиків (Н8),
     максимального розміру  кредитів,  гарантій  та поручительств, 
наданих одному інсайдеру (Н9),
     максимального сукупного   розміру   кредитів,   гарантій   та 
поручительств, наданих інсайдерам (Н10);
     нормативи інвестування:
     інвестування  в  цінні  папери  окремо  за  кожною  установою 
(Н11)-1,
____________ 
     1 Установи – будь-які суб\’єкти підприємницької діяльності, що 
є юридичними особами (підприємства,  організації, компанії, фірми, 
установи тощо). 
     загальної суми інвестування (Н12). 
     {  Абзац  двадцятий розділу I виключено на підставі Постанови 
Національного банку N 107 ( z0268-09 ) від 28.02.2009 } 
     Базою для розрахунку економічних нормативів Н2, Н3, Н3-1, Н7, 
Н8,  є  регулятивний  капітал банку. { Абзац розділу I із змінами, 
внесеними  згідно   з   Постановами  Національного  банку   N  228 
(  z0821-08  )  від 06.08.2008, N 107 ( z0268-09 ) від 28.02.2009, 
N 479 ( z0096-12 ) від 28.12.2011 } 
     {  Абзац  двадцять  другий  розділу  I  виключено на підставі 
Постанови Національного банку N 228 ( z0821-08 ) від 06.08.2008 } 
     Базою для розрахунку економічних нормативів Н9, Н10, Н11, Н12 
є  статутний  капітал  банку. { Абзац двадцять другий розділу I із 
змінами,  внесеними  згідно з Постановою Національного банку N 479 
( z0096-12 ) від 28.12.2011 }
     До   основного   капіталу   банку   враховуються   кошти,  що 
обліковуються   на   рахунку   3630  \”Внески  за  незареєстрованим 
статутним  капіталом\”, якщо такі кошти було перераховано з рахунку 
5000   \”Зареєстрований   статутний   капітал   банку\”   банку,  що 
реорганізовується. Під час розрахунку нормативів Н9, Н10, Н11, Н12 
статутний капітал банку-правонаступника збільшується на суму таких 
коштів з дати підписання передавального акта/розподільчого балансу 
банками  –  учасниками  реорганізації.  { Розділ I доповнено новим 
абзацом згідно з Постановою Національного банку N 479 ( z0096-12 ) 
від 28.12.2011 }
     Якщо  операції здійснюються банком за рахунок капіталу згідно 
з  вимогами  цієї  Інструкції,  то такі операції не включаються до 
розрахунку  економічних  нормативів,  базою  для розрахунку яких є 
регулятивний  капітал.  {  Абзац  розділу  I із змінами, внесеними 
згідно  з  Постановою  Національного  банку N 479 ( z0096-12 ) від 
28.12.2011 }
     Дія   цієї   Інструкції  поширюється  на  всі  банки  України 
незалежно від форм власності.
     За надання  Національному банку недостовірної інформації щодо 
економічних нормативів  банки  несуть  відповідальність  згідно  з 
вимогами чинного законодавства України.
{  Розділ  I  із змінами, внесеними згідно з Постановами НБУ N 267 
( z0825-04 ) від 17.06.2004, N 407 ( z1400-05 ) від 01.11.2005 } 
              Розділ II. Регулятивний капітал банку 
            Глава 1. Порядок розрахунку регулятивного 
                          капіталу банку 
     1.1. Регулятивний капітал є одним з найважливіших  показників 
діяльності   банків,   основним   призначенням  якого  є  покриття 
негативних наслідків різноманітних ризиків 2, які банки беруть  на 
себе в процесі своєї діяльності,  та забезпечення захисту вкладів, 
фінансової стійкості й стабільної діяльності банків.
_____________ 
     2 Ризики в банківській  діяльності  випливають  із  специфіки 
банківських операцій,  що здійснюються в умовах ринкових відносин, 
та означають імовірність одержання доходів, менших від очікуваних, 
зниження вартості активів.  Підвищені банківські ризики призводять 
до значних фінансових утрат і, як наслідок, до банкрутства банків. 
     Банки з  метою  визначення  реального  розміру регулятивного 
капіталу з урахуванням  ризиків  у  своїй  діяльності  зобов\’язані 
постійно  оцінювати якість усіх своїх активів і наданих фінансових 
зобов\’язань (визначати їх класифікацію) та здійснювати  відповідні 
коригування   їх   вартості   шляхом   формування   резервів   для 
відшкодування можливих втрат за активними банківськими  операціями 
відповідно  до  Положення  про  порядок формування та використання 
банками України  резервів  для  відшкодування  можливих  втрат  за 
активними   банківськими   операціями,   затвердженого  постановою 
Правління Національного банку України від 25 січня 2012 року N  23 
(  z0231-12  ),  зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 
лютого 2012 року за N 231/20544. { Абзац другий пункту 1.1 глави 1 
розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного 
банку  N  39  (  z0138-02  )  від 28.01.2002; в редакції Постанови 
Національного банку N 486 ( z2051-12 ) від 22.11.2012 }
_____________ 
     {  Виноску  3  виключено  на підставі Постанови Національного 
банку N 486 ( z2051-12 ) від 22.11.2012 } 
     {  Абзац  третій  пункту  1.1 виключено на підставі Постанови 
Національного банку України N 486 ( z2051-12 ) від 22.11.2012 } 
     1.2.  Регулятивний капітал банку – сукупність основного (1-го 
рівня)  капіталу  та  додаткового  (2-го  рівня) капіталу. { Абзац 
перший  пункту 1.2 глави 1 розділу II із змінами, внесеними згідно 
з   Постановою   Національного   банку   N  479  ( z0096-12 )  від 
28.12.2011 }
     Основний капітал уважається незмінним і таким, що не підлягає 
передаванню,  перерозподілу  та повинен повністю покривати поточні 
збитки.
     Додатковий капітал має менш постійний характер та його розмір 
піддається змінам. 
     1.3. Основний  капітал  (капітал  1-го  рівня)  складається з 
таких елементів:
     а) фактично сплачений зареєстрований статутний капітал. 
     { Абзац другий підпункту \”а\” пункту 1.3 глави 1 розділу II та 
виноску  4  виключено  на підставі Постанови  Національного  банку 
N 564 ( z0037-11 ) від 20.12.2010 } 
     додаткові  внески  акціонерів у статутний капітал; { Підпункт 
\”а\” пункту 1.3 глави 1 розділу II доповнено новим абзацом згідно з 
Постановою Національного банку N 250 ( z1030-12 ) від 20.06.2012 } 
     б) розкриті резерви – резерви і фонди, створені або збільшені 
за  рахунок  нерозподіленого  прибутку та оприлюднені у фінансовій 
звітності  банку:  { Абзац перший підпункту \”б\” пункту 1.3 глави 1 
розділу  II  в  редакції  Постанови  Національного  банку   N  479 
( z0096-12 ) від 28.12.2011 }
     дивіденди, що направлені на збільшення статутного капіталу;
     емісійні  різниці.  Емісійні різниці (емісійний дохід) – сума 
перевищення  надходжень,  отриманих емітентом від емісії (випуску) 
власних акцій (інших корпоративних прав), над номінальною вартістю 
таких  акцій  (інших  корпоративних  прав)  (під час їх первинного 
розміщення);  {  Абзац  третій  підпункту  \”б\”  пункту 1.3 глави 1 
розділу  II  в  редакції  Постанови  Національного  банку  N   479 
( z0096-12 ) від 28.12.2011 }
     резервні фонди, що створюються згідно із законами України;
     загальні  резерви,  що створюються під невизначений ризик під 
час  проведення  банківської  діяльності; { Абзац п\’ятий підпункту 
\”б\”  пункту  1.3 глави 1 розділу II із змінами, внесеними згідно з 
Постановою Національного банку N 479 ( z0096-12 ) від 28.12.2011 } 
     {  Абзац  шостий  підпункту \”б\” пункту 1.3 глави 1 розділу II 
виключено  на  підставі  Постанови  НБУ  N  407  (  z1400-05 ) від 
01.11.2005 } 
     {  Абзац  сьомий  підпункту \”б\” пункту 1.3 глави 1 розділу II 
виключено  на  підставі  Постанови  НБУ  N  407  (  z1400-05 ) від 
01.11.2005 } 
     інші  фонди  банку. { Підпункт \”б\” пункту 1.3 глави 1 розділу 
II доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку 
N 479 ( z0096-12 ) від 28.12.2011 }
     Ці складові частини включаються до капіталу 1-го  рівня  лише 
за умови, що вони відповідають таким критеріям:
     відрахування до резервів і фондів здійснено з прибутку  після 
оподаткування  або  з прибутку до оподаткування,  скоригованого на 
всі потенційні податкові зобов\’язання;
     призначення резервів та фондів і рух коштів по цих резервах і 
фондах окремо розкрито в оприлюднених звітах банку;
     фонди мають бути в розпорядженні банку з метою необмеженого і 
негайного їх використання для покриття збитків;
     будь-яке покриття  збитків  за  рахунок  резервів  та  фондів 
проводиться лише через рахунок прибутків та збитків.
     в)   загальний   розмір  основного  капіталу  визначається  з 
урахуванням  розміру очікуваних (можливих) збитків за невиконаними 
зобов\’язаннями будь-якої фізичної чи юридичної особи як резидента, 
так   і  нерезидента,  яка  має  з  банком  відносини  фінансового 
характеру  (далі  –  контрагент)  та  зменшується на суму: { Абзац 
перший  підпункту  \”в\”  пункту  1.3 глави 1 розділу II із змінами, 
внесеними   згідно   з   Постановою   Національного  банку  N  486 
( z2051-12 ) від 22.11.2012 }
     недосформованих  резервів для відшкодування можливих втрат за 
активними  банківськими  операціями;  { Абзац другий підпункту \”в\” 
пункту  1.3  глави  1  розділу  II  із змінами, внесеними згідно з 
Постановою Національного банку N 51 ( z0193-09 ) від 06.02.2009; в 
редакції  Постанови  Національного  банку  N  486 ( z2051-12 ) від 
22.11.2012 }
     нематеріальних активів за мінусом суми зносу;
     капітальних вкладень у нематеріальні активи;
     збитків  минулих  років;  { Абзац п\’ятий підпункту \”в\” пункту 
1.3  глави  1 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою 
Національного банку N 486 ( z2051-12 ) від 22.11.2012 }
     збитків поточного року. 
     1.4.  Додатковий  капітал  (капітал 2-го рівня) складається з 
таких елементів:
     а)  резерви під заборгованість за кредитними операціями (крім 
резервів  за  наданими  банком  фінансовими  зобов\’язаннями) та за 
операціями  з  розміщення  коштів  на кореспондентських рахунках в 
інших банках, яку віднесено до I (найвищої) категорії якості;
{  Підпункт \”а\” пункту 1.4 глави 1 розділу II в редакції Постанови 
Національного банку N 486 ( z2051-12 ) від 22.11.2012 } 
     {  Підпункт  \”б\”  пункту  1.4 глави 1 розділу II виключено на 
підставі  Постанови  Національного  банку  N  486 ( z2051-12 ) від 
22.11.2012 } 
     б)  результат  переоцінки  основних  засобів, що включався до 
суми регулятивного капіталу банків за станом на 31.12.2010;
{  Підпункт  пункту  1.4  глави  1  розділу II в редакції Постанов 
Національного  банку  N  52  (  z0229-07 ) від 19.02.2007,  N  564 
( z0037-11 ) від 20.12.2010 }
     в)  результат поточного року (прибуток), що зменшений на суму 
доходів,  неотриманих  понад  30  днів з дати їх нарахування (крім 
доходів  за  державними  цінними  паперами  та  цінними  паперами, 
емітованими   Національним   банком   та  нарахованих  доходів  за 
облігаціями   Державної   іпотечної   установи,   розміщення  яких 
здійснюється  під  гарантію  Кабінету  Міністрів  України,  надану 
відповідно  до  закону про державний бюджет України на відповідний 
рік),  зменшених  на  суму  сформованих  під  ці нараховані доходи 
резервів.  Якщо  прибуток  поточного  року  менше  загальної  суми 
коригування, то на суму такої різниці зменшується розмір основного 
капіталу банку;
{  Підпункт  пункту  1.4  глави 1 розділу II із змінами, внесеними 
згідно  з  Постановами НБУ N 407 ( z1400-05 ) від 01.11.2005, N 52 
( z0229-07 ) від 19.02.2007, Постановами Національного банку N 479 
( z0096-12 ) від 28.12.2011, N 486 ( z2051-12 ) від 22.11.2012 }
     г) субординований   борг,   що   враховується   до   капіталу 
(субординований капітал);
     ґ) нерозподілений прибуток минулих років; ( Пункт 1.4 глави 1 
розділу  II  доповнено  підпунктом  згідно  з Постановою НБУ N 407 
( z1400-05 ) від 01.11.2005 )
     д)  прибуток  звітного  року.  { Пункт 1.4 глави 1 розділу II 
доповнено   підпунктом   \”ж\”   згідно   з  Постановою  НБУ  N  407 
(  z1400-05  )  від  01.11.2005;  із  змінами,  внесеними згідно з 
Постановою Національного банку N 486 ( z2051-12 ) від 22.11.2012 } 
{  Пункт  1.4  глави  1  розділу II в редакції Постанови НБУ N 267 
( z0825-04 ) від 17.06.2004 } 
     1.5.  Субординований борг – це звичайні не забезпечені банком 
боргові  капітальні  інструменти (складові елементи капіталу), які 
відповідно  до  договору не можуть бути взяті з банку раніше п’яти 
років,   а   у  випадку  банкрутства  чи  ліквідації  повертаються 
інвестору  після  погашення  претензій усіх інших кредиторів. Сума 
субординованого боргу, уключеного до капіталу, щорічно зменшується 
на  20  відсотків  її  первинного  розміру протягом п’яти останніх 
років дії договору. 
     Субординований  борг  може включатися до капіталу банку після 
отримання дозволу Національного банку.
{  Пункт 1.5 глави 1 розділу II в редакції Постанови Національного 
банку N 250 ( z1030-12 ) від 20.06.2012 } 
     1.6. Під час розрахунку загальної суми регулятивного капіталу 
загальний  розмір додаткового капіталу не може бути більше ніж 100 
відсотків основного капіталу.
{  Пункт 1.6 глави 1 розділу II в редакції Постанови Національного 
банку N 541 ( z0928-09 ) від 10.09.2009 } 
     1.7.  Для  визначення  розміру  регулятивного  капіталу банку 
загальний розмір капіталу 1-го і 2-го рівнів додатково зменшується 
на:
     а) балансову  вартість  акцій  та  інших  цінних  паперів   з 
нефіксованим прибутком,  що випущені банками, у торговому портфелі 
банку  та  у  портфелі  банку на продаж; { Підпункт \”а\” пункту 1.7 
глави  1  розділу  II  із  змінами,  внесеними згідно з Постановою 
Національного банку N 211 ( z0751-08 ) від 23.07.2008 }
     б)  балансову  вартість  інвестицій  в асоційовані та дочірні 
компанії,  а  також  балансову  вартість  вкладень у капітал інших 
установ  у  розмірі  10 і більше відсотків їх статутного капіталу; 
{  Підпункт \”б\” пункту 1.7 глави 1 розділу II в редакції Постанови 
Національного банку N 211 ( z0751-08 ) від 23.07.2008 }
     в) балансову   вартість   акцій  (паїв)  власної  емісії,  що 
прийняті в забезпечення наданих банком кредитів (інших вкладень);
     г) суму  перевищення  загальної  суми операцій,  що здійснені 
щодо одного контрагента,  над установленим  нормативним  значенням 
нормативу   максимального  розміру  кредитного  ризику  на  одного 
контрагента (Н7) з урахуванням вимог пункту 2.11 глави  2  розділу 
VI цієї Інструкції;
     ґ) суму перевищення загальної  суми  операцій,  що  здійснені 
щодо  однієї  пов’язаної особи (далі – інсайдер), над установленим 
нормативним  значенням  нормативу  максимального розміру кредитів, 
гарантій  та  поручительств,  наданих  одному  інсайдеру  (Н9),  з 
урахуванням вимог пункту 4.7 глави 4 розділу VI цієї Інструкції; 
{ Підпункт \”ґ\” пункту 1.7 глави 1 розділу II із змінами, внесеними 
згідно  з  Постановою  Національного  банку N 479 ( z0096-12 ) від 
28.12.2011 }
     д) суму операцій, що здійснені з інсайдерами на сприятливіших 
за  звичайні  умовах  (у  тому  числі за угодами, які передбачають 
нарахування  відсотків  і комісійних за надані послуги, які менші, 
ніж  звичайні), з урахуванням вимог пункту 1.14 глави 1 розділу VI 
цієї Інструкції.
{  Підпункт \”д\” пункту 1.7 глави 1 розділу II в редакції Постанови 
Національного банку N 479 ( z0096-12 ) від 28.12.2011 }
     е)  балансову  вартість  вкладень  в  інші  банки  на  умовах 
субординованого  боргу;  { Підпункт \”е\” пункту 1.7 глави 1 розділу 
II  із  змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку 
N 486 ( z2051-12 ) від 22.11.2012 }
     є)   балансову  вартість  позалістингових  цінних  паперів  у 
торговому  портфелі  банку  (крім   цінних   паперів,   емітованих 
центральними  органами  виконавчої  влади,  Національним банком та 
Державною  іпотечною  установою);  {  Пункт 1.7 глави 1 розділу II 
доповнено підпунктом \”є\” згідно з Постановою НБУ N 31 ( z0189-07 ) 
від  02.02.2007;  в  редакції  Постанови Національного банку N 211 
( z0751-08 ) від 23.07.2008 }
     ж)  балансову  вартість  цінних  паперів, що не перебувають в 
обігу на фондових біржах (у тому числі,  торгівля яких на фондових 
біржах  заборонена  законодавством України),  у торговому портфелі 
банку;  {  Пункт  1.7  глави 1 розділу II доповнено підпунктом \”ж\” 
згідно  з  Постановою  Національного  банку N 211 ( z0751-08 ) від 
23.07.2008 }
     з) балансову   вартість   цінних  паперів  недиверсифікованих 
інвестиційних  фондів.  {  Пункт  1.7 глави 1 розділу II доповнено 
підпунктом  \”з\”  згідно  з  Постановою  Національного  банку N 211 
( z0751-08 ) від 23.07.2008 }
     Банк  не  включає  до  балансової вартості цінних паперів, на 
яку додатково зменшується загальний розмір регулятивного  капіталу 
банку 1-го і 2-го рівнів,  суму доходів, неотриманих понад 30 днів 
з  дати  їх  нарахування. { Пункт 1.7 глави 1 розділу II доповнено 
абзацом згідно з Постановою Національного банку N 211 ( z0751-08 ) 
від 23.07.2008 }
{  Пункт  1.7  глави  1  розділу II в редакції Постанови НБУ N 192 
( z0639-04 ) від 29.04.2004 } 
     {  Пункт  1.8  глави  1  розділу  II  виключено  на  підставі 
Постанови Національного банку N 250 ( z1030-12 ) від 20.06.2012 } 
 
                   Глава 2. Мінімальний розмір 
                   регулятивного капіталу банку 
     2.1. Мінімальний розмір регулятивного капіталу банку (Н1) має 
становити 120 млн.грн. 
     2.2. Розмір регулятивного капіталу банку не може бути меншим, 
ніж   його   статутний   капітал.  Ця  вимога  не  поширюється  на 
новостворений  банк  протягом  одного  року  з  дня  отримання ним 
банківської ліцензії.
{  Пункт  2.2  глави  2  розділу II із змінами, внесеними згідно з 
Постановою Національного банку N 479 ( z0096-12 ) від 28.12.2011 } 
{  Глава  2  розділу  II  в редакції Постанови Національного банку 
N 273 ( z0471-10 ) від 09.06.2010 } 
       Розділ III. Порядок отримання дозволу на врахування 
         залучених коштів на умовах субординованого боргу 
                        до капіталу банку 
 { У тексті розділу III слова \”ощадний/депозитний сертифікат\” та 
   \”депозитний  договір\” у  всіх відмінках виключено на підставі 
   Постанови  Національного   банку  N  407  (  z1400-05  )  від 
   01.11.2005 } 
              Глава 1. Вимоги щодо залучення субординованого 
                       боргу 
{  Назва  глави  1  розділу  III  із  змінами,  внесеними згідно з 
Постановою Національного банку N 250 ( z1030-12 ) від 20.06.2012 } 
     1.1.  Банки  мають  право  залучати  субординований  борг від 
юридичних  і фізичних осіб як резидентів, так і нерезидентів (далі 
–  Інвестор) у грошовій формі як у національній, так і в іноземній 
вільно  конвертованій  валюті  1-ї  групи  Класифікатора іноземних 
валют  та  банківських металів, затвердженого постановою Правління 
Національного  банку  України від 04.02.98 N 34 ( v0521500-98 ) (у 
редакції  постанови  Правління  Національного  банку  України  від 
02.10.2002  N  378  (  z0841-02  ),  зареєстрованої в Міністерстві 
юстиції  України  24.10.2002  за  N 841/7129) (зі змінами) (далі – 
іноземна  валюта),  та в банківських металах (золото в стандартних 
та/або  мірних  зливках  із  фізичною  поставкою до банку) (далі – 
кошти на умовах субординованого боргу) з подальшим урахуванням цих 
коштів до капіталу банку (капіталу 2-го рівня).
     Приймаючий  банк  або  банк,  до  якого  приєднується (з яким 
зливається)    перехідний    банк,   залучає   кошти   на   умовах 
субординованого боргу від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 
у  порядку,  визначеному цим розділом. { Пункт 1.1 глави 1 розділу 
III  доповнено  новим  абзацом  згідно  з Постановою Національного 
банку N 250 ( z1030-12 ) від 20.06.2012 }
{ Пункт 1.1 глави 1 розділу III в редакції Постанови Національного 
банку  N  564  (  z0037-11 ) від 20.12.2010, із змінами, внесеними 
згідно  з  Постановою  Національного  банку N 250 ( z1030-12 ) від 
20.06.2012 } 
     1.2.  Залучення  коштів  на  умовах  субординованого  боргу з 
метою їх врахування до додаткового капіталу банку у вигляді позик, 
кредитів,  депозитів  юридичних  осіб може здійснюватися як шляхом 
укладення прямих договорів між банком-боржником та Інвестором [про 
що   укладається   договір   про   залучення   коштів   на  умовах 
субординованого  боргу  (далі  –  угода)],  так  і  шляхом випуску 
банком-боржником   облігацій   [про  що  укладається  договір  про 
залучення коштів шляхом випуску облігацій (далі – договір)].
{  Пункт  1.2  глави  1 розділу III в редакції Постанови НБУ N 407 
( z1400-05 ) від 01.11.2005 } 
     1.3.  Залучення коштів на умовах субординованого боргу шляхом 
випуску  облігацій  здійснюється з урахуванням особливих умов щодо 
випуску та погашення облігацій згідно з главою 4 цього розділу.
{ Пункт 1.3 глави 1 розділу III в редакції Постанови Національного 
банку  N  112  (  z0445-04 ) від 17.03.2004; із змінами, внесеними 
згідно з Постановою НБУ N 407 ( z1400-05 ) від 01.11.2005 } 
     1.4.  Не допускається заміна облігацій на прямі договори або, 
навпаки,   протягом   усього  періоду  дії  угоди  (договору)  про 
залучення  коштів  на  умовах  субординованого  боргу  до капіталу 
банку.
{ Пункт 1.4 глави 1 розділу III в редакції Постанови Національного 
банку  N  112  (  z0445-04 ) від 17.03.2004; із змінами, внесеними 
згідно з Постановою НБУ N 407 ( z1400-05 ) від 01.11.2005 } 
     1.5.    Мінімальна    сума   залучених   коштів   на   умовах 
субординованого  боргу шляхом випуску облігацій для врахування цих 
коштів  до  капіталу  банку становить 100 тис. грн. { Абзац перший 
пункту  1.5 глави 1 розділу III в редакції Постанови Національного 
банку N 112 ( z0445-04 ) від 17.03.2004 }
     У разі залучення коштів на умовах субординованого  боргу  від 
однієї  особи  в  сумі  більше ніж 2 млн.  грн.  кошти залучаються 
шляхом укладення прямих договорів.
{  Пункт  1.5  глави  1 розділу III із змінами, внесеними згідно з 
Постановою НБУ N 407 ( z1400-05 ) від 01.11.2005 } 
     1.6.  Банк має право залучати субординований борг в іноземній 
валюті  та/або  в  банківських  металах  за  наявності генеральної 
ліцензії  на  здійснення  валютних операцій у частині залучення та 
розміщення   іноземної   валюти   та/або  банківських  металів  на 
валютному  ринку  України та/або залучення та розміщення іноземної 
валюти та/або банківських металів на міжнародних ринках.
{  Пункт 1.6  глави  1  розділу III із змінами, внесеними згідно з 
Постановою  Національного банку N 479 ( z0096-12 ) від 28.12.2011, 
в  редакції  Постанови  Національного банку N 250 ( z1030-12 ) від 
20.06.2012 } 
     1.7. У  разі залучення коштів на умовах субординованого боргу 
банк зобов\’язаний здійснити ідентифікацію особи, у якої залучає ці 
кошти,  згідно з вимогами законодавства України.
{  Главу  1  розділу III доповнено пунктом 1.7 згідно з Постановою 
Національного банку N 377 ( z1043-04 ) від 10.08.2004 } 
     1.8.  У разі залучення коштів на умовах субординованого боргу 
від нерезидента в іноземній валюті у вигляді позик, кредитів такий 
договір  підлягає  обов\’язковій  реєстрації  в Національному банку 
відповідно   до   Положення   про  порядок  отримання  резидентами 
кредитів,  позик  в  іноземній  валюті  від нерезидентів і надання 
резидентами  позик  в іноземній валюті нерезидентам, затвердженого 
постановою  Правління  Національного банку України від 17.06. 2004 
N  270  (  z0885-04  )  та  зареєстрованого в Міністерстві юстиції 
України 15.07.2004 за N 885/9484 (зі змінами).
{  Главу  1  розділу III доповнено пунктом 1.8 згідно з Постановою 
НБУ  N  407  (  z1400-05  )  від 01.11.2005; із змінами, внесеними 
згідно  із  Постановою  Національного банку N 486 ( z2051-12 ) від 
22.11.2012 } 
     1.9.  Залучення  субординованого  боргу в банківських металах 
здійснюється з урахуванням вимог Положення про здійснення операцій 
з   банківськими   металами,  затвердженого  постановою  Правління 
Національного  банку  України  від  06.08.2003 N 325 ( z0749-03 ), 
зареєстрованого  в  Міністерстві  юстиції  України  29.08.2003  за 
N  749/8070  (у  редакції  постанови Правління Національного банку 
України  від  30.12.2011  N  497  (  z0147-12  ), зареєстрованої в 
Міністерстві юстиції України 30.01.2012 за N 147/20460).
{  Главу 1 розділу III доповнено новим пунктом згідно з Постановою 
Національного банку N 250 ( z1030-12 ) від 20.06.2012 } 
    Глава 2. Документи, що подають банки для отримання дозволу
     на врахування залучених коштів на умовах субординованого 
                     боргу до капіталу банку 
     2.1.  Клопотання  про  надання Національним банком дозволу на 
врахування  залучених  коштів  на  умовах субординованого боргу до 
капіталу   банку   (далі   –   Дозвіл)   банк-боржник   подає   до 
територіального   управління   Національного  банку  (структурного 
підрозділу    центрального   апарату   Національного   банку,   що 
безпосередньо   здійснює  нагляд  за  діяльністю  банку-боржника). 
{  Абзац  перший  пункту  2.1  глави  2  розділу  III  із змінами, 
внесеними   згідно   з   Постановою   Національного  банку  N  486 
( z2051-12 ) від 22.11.2012 }
     Рішення про  надання/скасування   Дозволу   приймає   Комісія 
Національного  банку  України  з  питань  нагляду  та  регулювання 
діяльності  банків/Комісія Національного банку при територіальному 
управлінні  відповідно  до  наданих їм повноважень (далі – Комісія 
Національного банку) із зазначенням конкретного строку дії Дозволу 
або його скасування. { Абзац другий пункту 2.1 глави 2 розділу III 
із  змінами,  внесеними  згідно з Постановою  Національного  банку 
N 479 ( z0096-12 ) від 28.12.2011 }
     У  разі залучення  коштів  на  умовах  субординованого  боргу 
шляхом  випуску  облігацій  серед  обмеженого  кола юридичних осіб 
(розміщення облігацій шляхом  закритого  продажу)  у  Дозволі  має 
міститися повний перелік цих осіб. { Пункт 2.1 глави 2 розділу III 
доповнено  абзацом  згідно  з Постановою Національного банку N 112 
(  z0445-04  )  від  17.03.2004;  із  змінами,  внесеними згідно з 
Постановою НБУ N 407 ( z1400-05 ) від 01.11.2005 } 
     2.2. Для  отримання  Дозволу  банк-боржник  має  у  10-денний 
термін  після  укладення  угоди, договору з Інвестором подати такі 
документи  (залежно  від статусу інвестора): { Абзац перший пункту 
2.2  глави 2 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою 
Національного банку N 112 ( z0445-04 ) від 17.03.2004 }
     а) клопотання банку-боржника про отримання Дозволу;
     б) письмове  підтвердження  банку-боржника,  що  Інвестор  та 
пов\’язані   з  ним  особи  не  мають  майнових  зобов\’язань  перед 
банком-боржником  на  дату  укладання  угоди  (договору)  разом із 
списком  цих  осіб.  Пов\’язані  з  Інвестором особи визначаються в 
порядку,  установленому  пунктами 1.8-1.12 глави 1 розділу VI цієї 
Інструкції;  {  Підпункт  \”б\”  пункту  2.2  глави  2 розділу III в 
редакції  Постанови  Національного  банку  N  112 ( z0445-04 ) від 
17.03.2004;  із  змінами, внесеними згідно з Постановами НБУ N 407 
( z1400-05 ) від 01.11.2005, N 273 ( z0471-10 ) від 09.06.2010 }
     в) засвідчену  в  установленому  порядку  копію   угоди   про 
залучення  коштів на умовах субординованого боргу,  що укладається 
між Інвестором і банком-боржником,  – подається в  разі  залучення 
коштів  шляхом укладання прямих договорів. У разі залучення коштів 
на  умовах субординованого боргу від юридичної особи-нерезидента – 
засвідчений  в  нотаріальному  порядку  переклад  угоди.  Доцільно 
зазначену  угоду  укладати  українською  та  іноземною мовами, які 
матимуть однакову юридичну силу; { Підпункт \”в\” пункту 2.2 глави 2 
розділу  III  із  змінами, внесеними згідно з Постановою НБУ N 407 
( z1400-05 ) від 01.11.2005 }
     г) засвідчену в установленому порядку копію договору – у разі 
залучення коштів шляхом випуску облігацій.
     У  разі  залучення коштів на умовах субординованого боргу від 
юридичної  особи-нерезидента – засвідчений в нотаріальному порядку 
переклад    договору.   Доцільно   зазначений   договір   укладати 
українською  та  іноземною  мовами, які матимуть однакову юридичну 
силу;
{  Підпункт  \”г\”  пункту  2.2  глави  2  розділу  III  із змінами, 
внесеними   згідно   з   Постановою   Національного  банку  N  112 
(  z0445-04  )  від  17.03.2004;  в  редакції  Постанови НБУ N 407 
( z1400-05 ) від 01.11.2005 }
     ґ)  копію рішення банку про випуск та умови випуску облігацій 
із  зазначенням їх номіналу та загальної кількості; { Підпункт \”ґ\” 
пункту  2.2 глави 2 розділу III в редакції Постанови Національного 
банку  N  112  (  z0445-04 ) від 17.03.2004; із змінами, внесеними 
згідно з Постановою НБУ N 407 ( z1400-05 ) від 01.11.2005 }
     д) документальне   підтвердження  про  дотримання  Інвестором 
(банком-резидентом) нормативів  капіталу  та  ліквідності протягом 
останніх трьох місяців;
     е)  копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб 
та  фізичних  осіб  –  підприємців  Інвестора  –  юридичної особи, 
засвідчену   в  установленому  порядку  (крім  Фонду  гарантування 
вкладів фізичних осіб);
{  Підпункт  \”е\”  пункту  2.2  глави  2  розділу  III  із змінами, 
внесеними   згідно   з   Постановами  Національного  банку  N  479 
( z0096-12 ) від 28.12.2011, N 250 ( z1030-12 ) від 20.06.2012 } 
     { Підпункт  \”є\”  пункту 2.2 глави 2 розділу III виключено  на 
підставі  Постанови  Національного  банку  N  112 ( z0445-04 ) від 
17.03.2004 } 
     { Підпункт  \”ж\”  пункту 2.2 глави 2 розділу III виключено  на 
підставі  Постанови  Національного  банку  N  112 ( z0445-04 ) від 
17.03.2004 } 
     { Підпункт  \”з\”  пункту 2.2 глави 2 розділу III виключено  на 
підставі  Постанови  Національного  банку  N  112 ( z0445-04 ) від 
17.03.2004 } 
     {  Підпункт  \”є\”  пункту 2.2 глави 2 розділу III виключено на 
підставі  Постанови  Національного  банку  N  377 ( z1043-04 ) від 
10.08.2004 } 
     {  Підпункт  \”ж\”  пункту 2.2 глави 2 розділу III виключено на 
підставі  Постанови  Національного  банку  N  377 ( z1043-04 ) від 
10.08.2004 } 
     є)  документи,  що  стосуються  юридичної  особи-нерезидента, 
мають  бути  перекладені  на  українську  мову  та  легалізовані в 
консульській   установі   України,   якщо   інше   не  передбачено 
міжнародними  договорами,  згода  на  обов\’язковість  яких  надана 
Верховною Радою України; { Підпункт  пункту  2.2  глави  2 розділу 
III  із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку 
N 377 ( z1043-04 ) від 10.08.2004 }
     ж) копії платіжних документів про перерахування на балансовий 
рахунок  3660  \”Субординований  борг  банку\”  або 3661 \”Облігації, 
емітовані   банком,   на   умовах  субординованого  боргу\” коштів, 
залучених  на  умовах  субординованого  боргу  для  врахування  до 
капіталу  банку  (копії мають бути засвідчені підписами керівників 
банку та відбитком печатки);
{  Підпункт  \”ж\”  пункту  2.2  глави  2  розділу  III  із змінами, 
внесеними   згідно   з   Постановою   Національного  банку  N  479 
( z0096-12 ) від 28.12.2011 }
     з) бізнес-план,  розроблений банком-боржником,  у якому мають 
бути   передбачені:   економічне  обґрунтування  щодо  доцільності 
залучення  коштів  на  умовах  субординованого   боргу;   програма 
капіталізації банку (з урахуванням усіх раніше укладених договорів 
про  залучення  коштів  на  умовах  субординованого   боргу)   про 
відповідне  збільшення  основного  капіталу  банку  (капіталу 1-го 
рівня) на суму щорічного зменшення розміру  субординованого  боргу 
протягом  останніх  п\’яти  років  дії  угоди,  що  враховується до 
капіталу  відповідно  до  пунктів  5.7  та  5.8   цього   розділу; 
прогнозний  розрахунок прибутковості банку та дотримання нормативу 
мінімального  розміру  регулятивного  капіталу;  первинні  напрями 
використання  залучених  коштів  на  умовах  субординованого боргу 
протягом перших шести місяців;
     и) копію повідомлення про договір з відміткою територіального 
управління   Національного  банку,  яка  свідчить  про  реєстрацію 
договору,  засвідчену  підписом  керівника  та  відбитком  печатки 
територіального  управління Національного банку, отриманого згідно 
з  Положенням  про порядок отримання резидентами кредитів, позик в 
іноземній  валюті  від  нерезидентів і надання резидентами позик в 
іноземній  валюті  нерезидентам, затвердженим постановою Правління 
Національного  банку  України від 17.06.2004 N 270 ( z0885-04 ) та 
зареєстрованим  в  Міністерстві  юстиції  України  15.07.2004   за 
N  885/9484  (зі  змінами) (у разі залучення субординованого боргу 
від  нерезидента  в  іноземній  валюті  у  вигляді позик, кредитів 
шляхом укладання прямих договорів);
{  Пункт 2.2 глави 2 розділу III доповнено підпунктом \”и\” згідно з 
Постановою  НБУ  N  407  (  z1400-05 ) від 01.11.2005; із змінами, 
внесеними   згідно   з   Постановами Національного   банку  N  479 
( z0096-12 ) від 28.12.2011, N 486 ( z2051-12 ) від 22.11.2012 }
     і)  документи,  що  підтверджують  джерела  походження коштів 
юридичних  (крім  Фонду  гарантування  вкладів  фізичних  осіб)  і 
фізичних   осіб,   передбачені  законодавством  країни  походження 
Інвестора.  {  Пункт  2.2 глави 2 розділу III доповнено підпунктом 
\”і\” згідно з Постановою Національного банку N 228 ( z0821-08 ) від 
06.08.2008;    із   змінами,   внесеними   згідно   з   Постановою 
Національного банку N 250 ( z1030-12 ) від 20.06.2012 } 
        Глава 3. Вимоги щодо укладання угоди (депозитного 
             договору) про залучення коштів на умовах 
                      субординованого боргу 
     3.1. Кошти  на  умовах  субординованого  боргу залучаються на 
визначений строк, але не менше ніж п\’ять років. 
     3.2. В угоді про залучення коштів на  умовах  субординованого 
боргу (в умовах випуску облігацій) має бути передбачено, що в разі 
ліквідації    (банкрутства)   банку-боржника   задоволення   вимог 
Інвестора  здійснюватиметься  після  задоволення  вимог усіх інших 
кредиторів  (відповідно  до  статті 96 Закону України \”Про банки і 
банківську діяльність\”) ( 2121-14 ).
{  Пункт  3.2  глави  3 розділу III із змінами, внесеними згідно з 
Постановами Національного банку N 112 ( z0445-04 ) від 17.03.2004, 
N 407 ( z1400-05 ) від 01.11.2005 } 
     3.3.  Процентна  ставка  за  субординованим  боргом  не  може 
перевищувати   протягом   усього   періоду  дії  угоди  (договору) 
максимальної    ставки   залучення   субординованого   боргу,   що 
встановлюється  за рішенням Правління Національного банку з огляду 
на  економічні  умови  на  ринку банківських послуг та приймається 
банком  на  відповідну  дату:  {  Абзац  перший пункту 3.3 глави 3 
розділу   III   із   змінами,   внесеними   згідно   з  Постановою 
Національного банку N 250 ( z1030-12 ) від 20.06.2012 }
     у разі залучення коштів шляхом укладання прямих  договорів  – 
на дату укладання угоди; 
     { Абзац  третій  пункту  3.3 глави 3 розділу III виключено на 
підставі  Постанови  Національного  банку  N  407 ( z1400-05 ) від 
01.11.2005 } 
     у разі  залучення  коштів  шляхом випуску облігацій – на дату 
випуску облігацій.
{ Пункт 3.3 глави 3 розділу III в редакції Постанови Національного 
банку N 112 ( z0445-04 ) від 17.03.2004 } 
     3.4. У    разі    зміни    максимальної    ставки   залучення 
субординованого  боргу  Національний  банк  офіційно повідомляє не 
пізніше ніж за місяць до введення їх у дію.
{ Пункт 3.4 глави 3 розділу III в редакції Постанови Національного 
банку  N  112  (  z0445-04 ) від 17.03.2004; із змінами, внесеними 
згідно  з  Постановою  Національного  банку N 250 ( z1030-12 ) від 
20.06.2012 } 
     3.5.  { Абзац перший пункту 3.5 глави 3 розділу III виключено 
на  підставі  Постанови Національного банку N 407 ( z1400-05 ) від 
01.11.2005 } 
     У разі  залучення  коштів  на  умовах  субординованого  боргу 
шляхом  випуску  облігацій  процентна ставка залишається незмінною 
протягом усього періоду обігу облігацій, визначеного в рішенні про 
випуск облігацій.
{ Пункт 3.5 глави 3 розділу III в редакції Постанови Національного 
банку N 112 ( z0445-04 ) від 17.03.2004 } 
     3.6. Капіталізація  процентів  за  субординованим  боргом  не 
допускається. 
     3.7.  Нарахування   процентів   за   субординованим    боргом 
здійснюється  щомісяця  згідно  з правилами бухгалтерського обліку 
процентних та комісійних доходів і витрат банків.
     Авансова сплата  процентів  за  залученими  коштами на умовах 
субординованого боргу не дозволяється, про що зазначається в угоді 
(договорі).
{ Пункт 3.7 глави 3 розділу III в редакції Постанови Національного 
банку N 112 ( z0445-04 ) від 17.03.2004 } 
     3.8.  В угоді передбачається призупинення сплати процентів за 
субординованим  боргом  з  одночасною  зміною  розміру  процентної 
ставки  (на  строк призупинення) за ініціативою банку-боржника або 
за вимогою Національного банку до банку-боржника щодо призупинення 
такої сплати (за рішенням Комісії Національного банку) у разі: 
     недотримання  порядку  формування  обов\’язкових  резервів три 
звітних періоди поспіль; та/або
{  Абзац  другий  пункту  3.8  глави  3  розділу  III  із змінами, 
внесеними   згідно   із   Постановою  Національного  банку  N  486 
( z2051-12 ) від 22.11.2012 } 
     порушення  хоча  б одного з нормативів капіталу та/або хоча б 
одного  з  нормативів  ліквідності (три і більше разів поспіль для 
економічних  нормативів,  розрахованих  за  щоденним  і щодекадним 
розрахунком,  та  три  звітних  періоди  поспіль  для  економічних 
нормативів,  розрахованих за формулою середньозваженої величини за 
місяць); та/або 
     збиткової діяльності протягом останніх трьох місяців; та/або