Побудував без дозволу — заплатиш штраф
Тетяна БОДНЯ
“Урядовий кур’єр”
11 вересня 2013 року
Цього року я отримав державний акт на земельну ділянку у Хмельницькій області площею 10 соток. Чи можу одразу розпочати будівництво житлового будинку, чи потрібно звертатися до якихось установ за дозволом?
Н. САВЧУК, м. Хмельницький
Консультує Вадим ПРОКОПЕНКО,
адвокат
— Згідно з Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», перед початком будівництва індивідуального житлового чи дачного будинку потрібно отримати в органах архітектури за місцезнаходженням земельної ділянки будівельний паспорт. На підставі отриманого будівельного паспорта на майбутній будинок та після відповідного повідомлення про початок виконання будівельних робіт органів державного архітектурно-будівельного контролю за місцезнаходженням земельної ділянки її власник може розпочати виконання будівельних робіт.
Проект на індивідуальний житловий або дачний будинок площею до 300 квадратних метрів розробляється за бажанням забудовника. У разі порушення вимог вищезазначеного закону, наприклад, коли будівництво здійснюється без отримання в установленому законом порядку будівельного паспорта, відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення органи державного архітектурно-будівельного контролю накладають адміністративні стягнення.
Подарувати квартиру можна й самому собі
Мій родич перебуває у місцях позбавлення волі і має намір подарувати мені свою частину нашої спільної квартири. Знаю, що такий договір дарування має бути нотаріально посвідченим. Як я можу нотаріально оформити договір дарування частини квартири, якщо дарувальник перебуває у місцях позбавлення волі?
Л. МИХАЙЛЕНКО, м. Ірпінь
— Чинне законодавство не передбачає можливості безперешкодного укладення особами, що позбавлені волі, договорів дарування чи продажу нерухомості та посвідчення їх нотаріусом. Проте, відповідно до частини 3 статті 245 Цивільного кодексу України, довіреність особи, яку тримають в установі виконання покарань чи слідчому ізоляторі, може бути посвідчена начальником установи виконання покарань чи слідчого ізолятора.
Крім цього, згідно зі статтею 40 Закону України «Про нотаріат», до нотаріально посвідчених довіреностей прирівнюються, зокрема, довіреності осіб, які тримаються в установах виконання покарань чи слідчих ізоляторах, посвідчені начальниками таких установ чи слідчих ізоляторів.
Отже, для укладення договору дарування нерухомості особою, що позбавлена волі, їй слід звернутися до начальника установи, в якого завірити довіреність на укладення в подальшому від імені цієї особи договору дарування нерухомості.
Як звільнитися з посади директора, якщо добровільно не відпускають?
П’ять років тому я був прийнятий на роботу директором приватного підприємства. Трудовий контракт зі мною не укладали, але дані про мене як про директора були зареєстровані у відповідному порядку. Протягом останнього року прибутку в підприємства не було, і воно фактично припинило діяльність. Я почав шукати іншу роботу, а тому вирішив звільнитися з посади директора.
Та власники підприємства мене не звільняють і відповідного протоколу про моє звільнення не підписують. У зв’язку з цим я продовжую вважатися директором і під загрозою адміністративних штрафів зобов’язаний постійно здавати фінансову й іншу звітність. Зрозуміло, що зарплати не отримую. Як у моєму випадку звільнитися з посади директора, чи можна притягнути власників до відповідальності?
М. ГУПАЛОВ, м. Харків
— Справді, згідно з Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» інформація про директора вноситься до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців та вважається достовірною, а особа матиме права та обов’язки директора, допоки її не буде виключено з реєстру на підставі рішення, підписаного усіма власниками підприємства, а в разі неприйняття такого рішення власниками — на підставі рішення суду.
Відповідно до статті 38 Кодексу законів про працю України, кожен працівник, у тому числі директор, має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, у будь-який момент, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у певній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку або інвалідом I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.
Таким чином, потрібно направити рекомендованим листом письмову заяву про бажання звільнитися на адресу власників підприємства. У разі невиконання вимог про звільнення протягом 14 днів ви маєте право звернутися до суду з позовом про ваше звільнення, внесення змін до реєстру та відшкодування завданих збитків.