Про платіжні системи та переказ коштів в Україні
З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про платіжні системи та переказ коштів в Україні
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, N 29, ст.137 )
{ Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 906-IV ( 906-15 ) від 05.06.2003, ВВР, 2003, N 38, ст.319
N 2056-IV ( 2056-15 ) від 06.10.2004, ВВР, 2005, N 1, ст.23
N 2599-IV ( 2599-15 ) від 31.05.2005, ВВР, 2005, N 26, ст.349
N 997-V ( 997-16 ) від 27.04.2007, ВВР, 2007, N 33, ст.440
N 2584-VI ( 2584-17 ) від 05.10.2010, ВВР, 2011, N 9, ст.57
N 2677-VI ( 2677-17 ) від 04.11.2010, ВВР, 2011, N 19-20, ст.142
N 3610-VI ( 3610-17 ) від 07.07.2011, ВВР, 2012, N 7, ст.53
N 5178-VI ( 5178-17 ) від 06.07.2012
N 5284-VI ( 5284-17 ) від 18.09.2012
N 5518-VI ( 5518-17 ) від 06.12.2012 }
{ У назві і тексті Закону слово \”гроші\” в усіх відмінках
замінено словом \”кошти\” у відповідному відмінку згідно
із Законом N 2056-IV ( 2056-15 ) від 06.10.2004 }
{ У тексті Закону слова \”Державної комісії з регулювання
ринків фінансових послуг України\” замінити словами
\”національної комісії, що здійснює державне регулювання
у сфері ринків фінансових послуг\” згідно із Законом
N 3610-VI ( 3610-17 ) від 07.07.2011 }
{ У тексті Закону слова \”член\”, \”спеціальний платіжний засіб\”,
\”національна валюта\”, \”небанківська платіжна система\”,
\”Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг
України\” в усіх відмінках і числах замінено відповідно
словами \”учасник\”, \”електронний платіжний засіб\”, \”гривня\”,
\”платіжна система\”, \”Національна комісія, що здійснює
державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг\” у
відповідному відмінку і числі згідно із Законом N 5284-VI
( 5284-17 ) від 18.09.2012 }
Цей Закон визначає загальні засади функціонування платіжних
систем і систем розрахунків (далі – платіжні системи) в Україні,
поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах
України, встановлює відповідальність суб\’єктів переказу, а також
визначає загальний порядок здійснення нагляду (оверсайта) за
платіжними системами.
{ Преамбула в редакції Закону N 5284-VI ( 5284-17 ) від
18.09.2012 }
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення термінів та понять
У цьому Законі наведені нижче терміни та поняття вживаються в
такому значенні:
1.1) банк-кореспондент – банк, що на підставі договору та в
порядку, встановленому Національним банком України, відкриває в
іншому банку кореспондентський рахунок;
1.2) банківський автомат самообслуговування (банківський
автомат) – програмно-технічний комплекс, що надає можливість
держателю електронного платіжного засобу здійснити
самообслуговування за операціями одержання коштів у готівковій
формі, внесення їх для зарахування на відповідні рахунки,
одержання інформації щодо стану рахунків, а також виконати інші
операції згідно з функціональними можливостями цього комплексу;
1.3) дата валютування – зазначена платником у розрахунковому
документі або в документі на переказ готівки дата, починаючи з
якої кошти, переказані платником отримувачу, переходять у
власність отримувача. До настання дати валютування сума переказу
обліковується в обслуговуючих отримувача банку або в установі –
учасників платіжної системи.
Порядок застосування дати валютування для банків
установлюється нормативно-правовими актами Національного банку
України. { Абзац другий пункту 1.3 статті 1 в редакції Закону
N 5284-VI ( 5284-17 ) від 18.09.2012 }
Порядок застосування дати валютування в платіжній системі
визначається правилами платіжної системи відповідно до вимог цього
Закону;
1.4) держатель електронного платіжного засобу – фізична
особа, яка на законних підставах використовує електронний
платіжний засіб для ініціювання переказу коштів з відповідного
рахунку в банку або здійснює інші операції із застосуванням
зазначеного електронного платіжного засобу;
1.5) документ за операцією із застосуванням електронних
платіжних засобів – документ, що підтверджує виконання операції із
використанням електронного платіжного засобу, на підставі якого
формуються відповідні документи на переказ чи зараховуються кошти
на рахунки;
1.6) документ на переказ – електронний або паперовий
документ, що використовується суб\’єктами переказу, їх клієнтами,
кліринговими, еквайринговими установами або іншими установами –
учасниками платіжної системи для передачі доручень на переказ
коштів;
{ Пункт 1.6 статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5284-VI ( 5284-17 ) від 18.09.2012 }
1.7) документ на переказ готівки – документ на переказ, що
використовується для ініціювання переказу коштів, поданих разом з
цим документом у готівковій формі;
{ Пункт 1.7 статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2056-IV ( 2056-15 ) від 06.10.2004 }
1.8) еквайрингова установа (еквайр) – юридична особа, яка
здійснює еквайринг;
1.9) еквайринг – послуга технологічного, інформаційного
обслуговування розрахунків за операціями, що здійснюються з
використанням електронних платіжних засобів у платіжній системі;
{ Пункт 1.9 статті 1 в редакції Законів N 5284-VI ( 5284-17 ) від
18.09.2012, N 5518-VI ( 5518-17 ) від 06.12.2012 }
{ Пункт 1.10 статті 1 виключено на підставі Закону N 2056-IV
( 2056-15 ) від 06.10.2004 }
{ Пункт 1.11 статті 1 виключено на підставі Закону N 2056-IV
( 2056-15 ) від 06.10.2004 }
1.12) емісія електронних платіжних засобів (далі – емісія) –
проведення операцій з випуску електронних платіжних засобів певної
платіжної системи;
1.13) емітент електронних платіжних засобів (далі –
емітент) – банк, що є учасником платіжної системи та здійснює
емісію електронних платіжних засобів;
{ Пункт 1.13 статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5284-VI ( 5284-17 ) від 18.09.2012 }
1.14) електронний платіжний засіб – платіжний інструмент,
який надає його держателю можливість за допомогою платіжного
пристрою отримати інформацію про належні держателю кошти та
ініціювати їх переказ;
{ Пункт 1.14 статті 1 в редакції Закону N 5284-VI ( 5284-17 ) від
18.09.2012 }
1.15) ініціатор – особа, яка на законних підставах ініціює
переказ коштів шляхом формування та/або подання відповідного
документа на переказ або використання електронного платіжного
засобу;
{ Пункт 1.15 статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5284-VI ( 5284-17 ) від 18.09.2012 }
1.16) кліринг – механізм, що включає збирання, сортування,
реконсиляцію та проведення взаємозаліку зустрічних вимог учасників
платіжної системи, а також обчислення за кожним із них сумарного
сальдо за визначений період часу між загальними обсягами вимог та
зобов\’язань;
1.17) клірингова вимога – документ на переказ, сформований
кліринговою установою за результатами клірингу, на підставі якого,
шляхом списання/зарахування коштів на рахунки учасників платіжної
системи, відкритих у розрахунковому банку цієї платіжної системи,
проводяться взаєморозрахунки між ними;
1.18) клірингова установа – юридична особа, що за
результатами проведеного нею клірингу формує клірингові вимоги та
надає інформаційні послуги;
{ Пункт 1.18 статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2056-IV ( 2056-15 ) від 06.10.2004 }
1.18-1) користувач платіжної системи (далі – користувач) –
юридична або фізична особа, якій надається послуга платіжної
системи щодо виконання переказу коштів учасником платіжної
системи;
{ Статтю 1 доповнено пунктом 1.18-1 згідно із Законом N 5284-VI
( 5284-17 ) від 18.09.2012 }
1.18-2) маршрутизація – обмін даними при виконанні операцій,
у тому числі щодо переказу коштів, між учасниками платіжної
системи;
{ Статтю 1 доповнено пунктом 1.18-2 згідно із Законом N 5284-VI
( 5284-17 ) від 18.09.2012 }
1.19) міжбанківський розрахунковий документ – документ на
переказ, сформований банком на підставі розрахункових документів
банку, клієнтів та документів на переказ готівки або виконавчого
документа;
{ Пункт 1.19 статті 1 в редакції Закону N 2056-IV ( 2056-15 ) від
06.10.2004 }
1.19-1) меморіальний ордер – розрахунковий документ, який
складається за ініціативою банку для оформлення операцій щодо
списання коштів з рахунка платника і внутрішньобанківських
операцій відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів
Національного банку України;
{ Статтю 1 доповнено пунктом 1.19-1 згідно із Законом N 2056-IV
( 2056-15 ) від 06.10.2004 }
1.19-2) моніторинг – діяльність емітента/еквайра щодо
контролю за операціями, які здійснюються із застосуванням
електронних платіжних засобів, з метою виявлення та запобігання
помилковим та неналежним переказам. За дорученням емітента/еквайра
моніторинг за умови дотримання вимог щодо збереження
конфіденційності інформації може проводити юридична особа, що
надає емітенту/еквайру послуги з оброблення даних (послуги
процесингу);
{ Статтю 1 доповнено пунктом 1.19-2 згідно із Законом N 2056-IV
( 2056-15 ) від 06.10.2004; в редакції Закону N 5284-VI
( 5284-17 ) від 18.09.2012 }
1.19-3) мобільний платіжний інструмент – електронний
платіжний засіб, реалізований в апаратно-програмному середовищі
мобільного телефону або іншого бездротового пристрою користувача;
{ Статтю 1 доповнено пунктом 1.19-3 згідно із Законом N 5284-VI
( 5284-17 ) від 18.09.2012 }
1.20) неплатоспроможність – нездатність учасника платіжної
системи в строк, встановлений договором або визначений
законодавством України, в повному обсязі виконати свої
зобов\’язання щодо переказу коштів;
1.20-1) оператор послуг платіжної інфраструктури – клірингова
установа, процесингова установа та інші особи, уповноважені
надавати окремі види послуг в платіжній системі або здійснювати
операційні, інформаційні та інші технологічні функції щодо
переказу коштів;
{ Статтю 1 доповнено пунктом 1.20-1 згідно із Законом N 5284-VI
( 5284-17 ) від 18.09.2012 }
1.21) операційний день – частина робочого дня банку або іншої
установи – учасника платіжної системи, протягом якої приймаються
від клієнтів документи на переказ і документи на відкликання та
можна, за наявності технічної можливості, здійснити їх обробку,
передачу та виконання. Тривалість операційного дня встановлюється
банком або іншою установою – учасником платіжної системи
самостійно та закріплюється в їх внутрішніх нормативних актах;
1.22) операційний час – частина операційного дня банку або
іншої установи – учасника платіжної системи, протягом якої
приймаються документи на переказ і документи на відкликання, що
мають бути оброблені, передані та виконані цим банком протягом
цього ж робочого дня. Тривалість операційного часу встановлюється
банком або іншою установою – учасником платіжної системи
самостійно та закріплюється в їх внутрішніх нормативних актах;
1.23) отримувач – особа, на рахунок якої зараховується сума
переказу або яка отримує суму переказу у готівковій формі.
Неналежний отримувач – особа, якій без законних підстав
зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій
формі; ( Абзац другий пункту 1.23 статті 1 в редакції Закону
N 2056-IV ( 2056-15 ) від 06.10.2004 )
1.24) переказ коштів (далі – переказ) – рух певної суми
коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі
йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією
і тією ж особою.
Помилковий переказ – рух певної суми коштів, внаслідок якого
з вини банку або іншого суб\’єкта переказу відбувається її списання
з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок
неналежного отримувача чи видача йому цієї суми у готівковій
формі.
Неналежний переказ – рух певної суми коштів, внаслідок якого
з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її
списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на
рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в
готівковій чи майновій формі; ( Пункт 1.24 статті 1 доповнено
абзацом третім згідно із Законом N 2056-IV ( 2056-15 ) від
06.10.2004 )
1.25) платіжна вимога – розрахунковий документ, що містить
вимогу стягувача або при договірному списанні отримувача до
обслуговуючого платника банку здійснити без погодження з платником
переказ визначеної суми коштів з рахунку платника на рахунок
отримувача;
1.26) платіжна вимога-доручення – розрахунковий документ, що
містить вимогу отримувача безпосередньо до платника сплатити суму
коштів та доручення платника банку, що його обслуговує, здійснити
переказ визначеної платником суми коштів зі свого рахунка на
рахунок отримувача;
1.27) платіжна картка – електронний платіжний засіб у вигляді
емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи
іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу
коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою
оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх
рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій
формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення
інших операцій, передбачених відповідним договором;
{ Пункт 1.27 статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2056-IV ( 2056-15 ) від 06.10.2004 }
1.28) платіжна організація – юридична особа, що визначає
правила роботи платіжної системи, а також виконує інші функції
щодо забезпечення діяльності платіжної системи та несе
відповідальність згідно з цим Законом та договором;
{ Пункт 1.28 статті 1 в редакції Закону N 5284-VI ( 5284-17 ) від
18.09.2012 }
1.29) платіжна система – платіжна організація, учасники
платіжної системи та сукупність відносин, що виникають між ними
при проведенні переказу коштів. Проведення переказу коштів є
обов\’язковою функцією, що має виконувати платіжна система.
Внутрішньодержавна платіжна система – платіжна система, в
якій платіжна організація є резидентом та яка здійснює свою
діяльність і забезпечує проведення переказу коштів виключно в
межах України.
Міжнародна платіжна система – платіжна система, в якій
платіжна організація може бути як резидентом, так і нерезидентом і
яка здійснює свою діяльність на території двох і більше країн та
забезпечує проведення переказу коштів у межах цієї платіжної
системи, у тому числі з однієї країни в іншу; ( Абзац третій
пункту 1.29 статті 1 в редакції Закону N 2056-IV ( 2056-15 ) від
06.10.2004 )
1.30) платіжне доручення – розрахунковий документ, який
містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в
ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача;
{ Пункт 1.30 статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5284-VI ( 5284-17 ) від 18.09.2012 }
1.31) платіжний інструмент – засіб певної форми на
паперовому, електронному чи іншому носії інформації, який
використовується для ініціювання переказів. До платіжних
інструментів належать документи на переказ та електронні платіжні
засоби;
{ Пункт 1.31 статті 1 в редакції Закону N 5284-VI ( 5284-17 ) від
18.09.2012 }
1.32) платник – особа, з рахунка якої ініціюється переказ
коштів або яка ініціює переказ шляхом подання/формування документа
на переказ готівки разом із відповідною сумою коштів. { Абзац
перший пункту 1.32 статті 1 в редакції Закону N 5284-VI
( 5284-17 ) від 18.09.2012 }
Неналежний платник – особа, з рахунка якої помилково або
неправомірно переказана сума коштів; ( Абзац другий пункту 1.32
статті 1 в редакції Закону N 2056-IV ( 2056-15 ) від 06.10.2004 )
1.32-1) платіжний термінал – електронний пристрій,
призначений для ініціювання переказу з рахунка, у тому числі
видачі готівки, отримання довідкової інформації і друкування
документа за операцією із застосуванням електронного платіжного
засобу;
{ Статтю 1 доповнено пунктом 1.32-1 згідно із Законом N 2056-IV
( 2056-15 ) від 06.10.2004 }
1.32-2) платіжний пристрій – технічний пристрій (банківський
автомат, платіжний термінал, програмно-технічний комплекс
самообслуговування тощо), який дає змогу користувачеві здійснити
операції з ініціювання переказу коштів, а також виконати інші
операції згідно з функціональними можливостями цього пристрою;
{ Статтю 1 доповнено пунктом 1.32-2 згідно із Законом N 5284-VI
( 5284-17 ) від 18.09.2012 }
1.32-3) процесинг – діяльність, яка включає виконання за
операціями з платіжними інструментами авторизації, моніторингу,
збору, оброблення та зберігання інформації, а також надання
обробленої інформації учасникам розрахунків і розрахунковому банку
для проведення взаєморозрахунків у платіжній системі;
{ Статтю 1 доповнено пунктом 1.32-3 згідно із Законом N 5284-VI
( 5284-17 ) від 18.09.2012 }
1.33) реконсиляція – процедура контролю, яка полягає в
ідентифікації та перевірці виконання кожного переказу за допомогою
щонайменше трьох показників, визначених платіжною системою;
1.33-1) процесингова установа – юридична особа, що здійснює
процесинг;
{ Статтю 1 доповнено пунктом 1.33-1 згідно із Законом N 5284-VI
( 5284-17 ) від 18.09.2012 }
1.34) розрахунковий банк – уповноважений платіжною
організацією відповідної платіжної системи банк, що відкриває
рахунки учасникам платіжної системи та бере участь у проведенні
взаєморозрахунків між ними;
{ Абзац другий пункту 1.34 статті 1 виключено на підставі
Закону N 2056-IV ( 2056-15 ) від 06.10.2004 }
1.35) розрахунковий документ – документ на переказ коштів, що
використовується для ініціювання переказу з рахунка платника на
рахунок отримувача;
1.36) розрахунковий чек – паперовий розрахунковий документ,
що містить нічим не обумовлене розпорядження платника банку, що
його обслуговує, провести переказ суми коштів на користь
визначеного в ньому отримувача;
1.37) розрахунково-касове обслуговування – послуги, що
надаються банком клієнту на підставі відповідного договору,
укладеного між ними, які пов\’язані із переказом коштів з рахунка
(на рахунок) цього клієнта, видачею йому коштів у готівковій
формі, а також здійсненням інших операцій, передбачених
договорами;
1.37-1) система розрахунків – платіжна організація, учасники
системи розрахунків та взаємовідносини, що виникають між ними щодо
здійснення розрахунків за валютні цінності та фінансові
інструменти;
{ Статтю 1 доповнено пунктом 1.37-1 згідно із Законом N 5284-VI
( 5284-17 ) від 18.09.2012 }
1.38) списання договірне – списання банком з рахунка клієнта
коштів без подання клієнтом платіжного доручення, що здійснюється
банком у порядку, передбаченому в договорі, укладеному між ним і
клієнтом;
{ Пункт 1.38 статті 1 в редакції Закону N 2056-IV ( 2056-15 ) від
06.10.2004 }
1.39) списання примусове – списання коштів, що здійснюється
стягувачем без згоди платника на підставі встановлених законом
виконавчих документів у випадках, передбачених законом;
1.40) стягувач – особа, яка може бути ініціатором переказу
коштів з рахунка платника на підставі виконавчих документів,
визначених законом.
Неналежний стягувач – особа, що не має визначених цим Законом
підстав на ініціювання переказу коштів з рахунка платника;
1.41) сума переказу – кошти, відповідна сума яких внаслідок
переказу має бути зарахована на рахунок отримувача або видана йому
у готівковій формі;
1.42) торговець – суб\’єкт підприємницької діяльності, який,
відповідно до договору з еквайром або платіжною організацією,
приймає до обслуговування платіжні інструменти з метою проведення
оплати вартості товарів чи послуг (включаючи послуги з видачі
коштів у готівковій формі);
1.43) учасник/член платіжної системи (далі – учасник
платіжної системи) – юридична особа, що на підставі договору з
платіжною організацією платіжної системи надає послуги
користувачам платіжної системи щодо проведення переказу коштів за
допомогою цієї системи та відповідно до законодавства України має
право надавати такі послуги.
{ Пункт 1.43 статті 1 в редакції Закону N 5284-VI ( 5284-17 ) від
18.09.2012 }
{ Пункт 1.44 статті 1 виключено на підставі Закону N 5284-VI
( 5284-17 ) від 18.09.2012 }
{ Пункт 1.45 статті 1 виключено на підставі Закону N 2056-IV
( 2056-15 ) від 06.10.2004 }
1.45) міжнародні стандарти нагляду (оверсайту) платіжних
систем – документи, прийняті Комітетом з платіжних і розрахункових
систем Банку міжнародних розрахунків та Технічним комітетом
Міжнародної організації комісій з цінних паперів, що визначають
стандарти нагляду (оверсайту) платіжних систем та систем
розрахунків;
{ Статтю 1 доповнено панктом 1.45 згідно із Законом N 5178-VI
( 5178-17 ) від 06.07.2012; із змінами, внесеними згідно із
Законом N 5518-VI ( 5518-17 ) від 06.12.2012 }
1.46) нагляд (оверсайт) платіжних систем – діяльність
Національного банку України з метою забезпечення безперервного,
надійного та ефективного функціонування платіжних систем, яка
включає:
моніторинг платіжних систем;
оцінювання їх на відповідність вимогам законодавства України
та міжнародним стандартам нагляду (оверсайту) платіжних систем;
у разі необхідності надання вказівок та рекомендацій щодо
удосконалення діяльності відповідних систем та застосування
заходів впливу.