НАДЗВИЧАЙНІ МОРСЬКІ ПОДІЇ
Р О З Д І Л IX
НАДЗВИЧАЙНІ МОРСЬКІ ПОДІЇ
ГЛАВА 1. ЗАГАЛЬНА АВАРІЯ
Стаття 277. Поняття загальної аварії
Загальною аварією визнаються збитки, яких зазнано внаслідок
зроблених навмисно і розумно надзвичайних витрат або пожертвувань
з метою врятування судна, фрахту і вантажу, що перевозиться на
судні, від загальної для них небезпеки.
Загальна аварія розподіляється між судном, фрахтом і вантажем
пропорційно їх вартості.
Під фрахтом у цій главі розуміється також плата за
перевезення пасажирів та їхнього багажу.
Стаття 278. Застосування права у разі загальної аварії
Відносини, пов\’язані із загальною аварією, регулюються
законодавством держави, в порту якої судно закінчило рейс після
події, що спричинила загальну аварію, якщо інше не встановлено
угодою сторін.
Якщо всі особи, інтереси яких зачіпає загальна аварія,
належать до України, застосовується законодавство України.
Порядок розподілу загальної аварії, якщо вона розподіляється
в Україні, регулюється правилами цього Кодексу.
Стаття 279. Збитки, що належать до загальної аварії
До загальної аварії у разі ознак, зазначених у статті 277
цього Кодексу, зокрема, належать:
1) збитки, спричинені викиданням за борт вантажу або
приналежностей судна, а також збитки від пошкодження судна або
вантажу під час вжиття заходів загального рятування, зокрема
внаслідок проникнення води в трюми через відкриті для викидання
вантажу люки або інші зроблені для цього отвори;
2) збитки, заподіяні судну або вантажу під час гасіння пожежі
на судні, включаючи збитки від здійсненого з цією метою затоплення
судна, що загорілося;
3) збитки, заподіяні навмисною посадкою судна на мілину і
зняттям такого судна з мілини;
4) збитки від пошкодження двигунів, інших машин або котлів
судна, що знаходиться на мілині, заподіяні намаганням зняти судно
з мілини;
5) надзвичайні витрати, пов\’язані з перевантаженням вантажу,
палива або предметів постачання із судна в ліхтери, з найманням
ліхтерів та із зворотним завантаженням на судно, зроблені у разі
посадки судна на мілину;
6) збитки від пошкодження або загибелі вантажу, палива або
предметів постачання, заподіяні переміщенням їх на судні,
вивантаженням із судна, зворотним завантаженням і укладанням, а
також під час зберігання у тих випадках, коли самі витрати на
виконання цих операцій визнаються загальною аварією;
7) витрати, зроблені з метою отримання допомоги як за
договором про рятування, так і без нього, у тій мірі, в якій
рятувальні операції здійснювалися з метою запобігання небезпеці
для судна, фрахту і вантажу;
8) збитки від забруднення навколишнього природного
середовища, яке виникло внаслідок загальної аварії;
9) втрата фрахту, спричинена втратою вантажу, у тих випадках,
коли втрата вантажу відшкодовується в порядку розподілу загальної
аварії, при цьому із фрахту виключаються витрати, що були б
зроблені перевізником вантажу для його отримання, але внаслідок
пожертвування зроблені не були.
Стаття 280. Витрати, прирівняні до загальної аварії
До загальної аварії також належать або прирівнюються:
1) витрати, спричинені вимушеним заходом судна в місце
сховища або поверненням у порт відправлення внаслідок нещасного
випадку або будь-якої іншої надзвичайної обставини, що спричинила
необхідність такого заходу або повернення заради загальної
безпеки;
2) витрати, пов\’язані з виходом судна з початковим вантажем
або його частиною з місця сховища або з порту відправлення, куди
воно було змушене повернутися;
3) витрати, пов\’язані з переміщенням вантажу, палива або
предметів постачання в порту відправлення, заходу або місці
сховища, зроблені заради загальної безпеки або для отримання
можливості полагодити суднові пошкодження, спричинені нещасним
випадком чи іншими надзвичайними обставинами, якщо ці полагодження
були необхідні для безпечного продовження рейсу;
4) витрати на зберігання, включаючи обгрунтоване страхування,
на зворотне завантаження та укладання вантажу, палива або
предметів постачання, вивантажених або переміщених за обставин,
зазначених у пункті 3 цієї статті; але якщо судно визнано
непридатним до плавання, якщо воно не продовжило свого початкового
рейсу, витрати на зберігання приймаються на загальну аварію до
дати визнання судна непридатним до плавання або відмови від рейсу
чи до дати закінчення вивантаження вантажу, якщо судно буде
визнано непридатним до плавання або відмовилося від рейсу до такої
дати;
5) витрати на заробітну плату і утримання суднового екіпажу,
на паливо і предмети постачання, зроблені у зв\’язку з продовженням
даного рейсу в результаті заходу судна в місце сховища або
повернення його в порт відправлення за обставин, зазначених у
пунктах 1 і 3 цієї статті; однак якщо судно визнано непридатним
до плавання або якщо воно не продовжило початкового рейсу, такі
витрати приймаються на загальну аварію до дати визнання судна
непридатним до плавання або відмови від рейсу чи до дати
завершення вивантаження вантажу, якщо судно було визнане
непридатним до плавання або відмовилося від рейсу до такої дати;
6) витрати на заробітну плату і утримання суднового екіпажу,
що виникли під час затримки судна в інтересах загальної безпеки в
будь-якому місці внаслідок нещасного випадку або іншої
надзвичайної обставини, чи для ремонту пошкоджень, заподіяних
такою обставиною, якщо ремонт пошкоджень є необхідним для
безпечного продовження рейсу. Витрати на паливо, предмети
постачання і портові витрати, що виникли під час затримки,
відшкодовуються у порядку розподілу загальної аварії, за винятком
витрат, що виникли через ремонт, який не приймається на загальну
аварію;
7) передбачені в пунктах 1-6 цієї статті витрати, спричинені
необхідністю переходу судна з місця сховища в інше місце через
неможливість здійснити ремонт у першому місці сховища, а також
витрати на такий перехід, включаючи тимчасовий ремонт і
буксирування;
8) вартість тимчасового ремонту судна, проведеного з метою
загальної безпеки в порту відправлення, заходження або в місці
сховища, а також вартість тимчасового ремонту пошкоджень, що
приймаються на загальну аварію; однак вартість тимчасового
усунення випадкових пошкоджень, необхідних тільки для завершення
даного рейсу, відшкодовується лише у межах тих відвернутих витрат,
що були б віднесені до загальної аварії, якби це усунення не було
виконано;
9) усі надзвичайні витрати, зроблені замість інших витрат, що
були б віднесені до загальної аварії; однак вони відшкодовуються
лише в межах відвернутих витрат незалежно від економії, отриманої
будь-яким з учасників загальної аварії внаслідок таких замінюючих
витрат.
Стаття 281. Розподіл загальної аварії
Загальна аварія розподіляється у порядку, визначеному
статтею 277 цього Кодексу, і в тому разі, коли небезпека, що
спричинила надзвичайні витрати або пожертвування, виникла з вини
особи, яка має майновий інтерес щодо судна, фрахту або вантажу.
Однак такий розподіл не позбавляє інших учасників загальної аварії
права на стягнення з відповідальної особи понесених збитків, так
само як і не позбавляє цю особу можливих засобів захисту.
Стаття 282. Вантаж незазначений або зазначений неправильно
Збитки від пошкодження або загибелі вантажів, завантажених на
судно без відома судновласника або його агентів, а також від
пошкодження і загибелі вантажів, що навмисно були здані для
перевезення під неправильним найменуванням, не розподіляються у
порядку, зазначеному в статті 277 цього Кодексу. Однак якщо ці
вантажі були врятовані, їх власники зобов\’язані брати участь на
загальних підставах у внесках, пов\’язаних із загальною аварією.
Власники вантажів, вартість яких у момент здачі для
перевезення була зазначена нижче їх дійсної вартості, беруть
участь у внесках, пов\’язаних із загальною аварією, відповідно до
дійсної вартості вантажів, але отримують відшкодування збитків
лише відповідно до їх зазначеної вартості.
Стаття 283. Збитки від пошкодження судна
Збитки, що підлягають відшкодуванню у порядку розподілу
загальної аварії, від пошкодження судна, його машин і облаштування
визначаються:
1) у разі ремонту або заміни частин судна – дійсною вартістю
ремонту або заміни;
2) в інших випадках – зменшенням вартості, спричиненим
пошкодженням, що не перевищують оцінку вартості ремонту.
У тих випадках, коли старі матеріали або частини замінюються
новими на судні, вік якого перевищує п\’ятнадцять років, з вартості
ремонту, що приймається на загальну аварію, робляться знижки \”за
нове замість старого\” у розмірі однієї третини.
У разі дійсної або повної конструктивної загибелі судна сума,
що підлягає відшкодуванню, пов\’язаному із загальною аварією,
складається з різниці між оціночною вартістю судна в
непошкодженому стані з відрахуванням від неї оціночної вартості
ремонту пошкоджень, що не відносяться на загальну аварію, і
вартістю судна у пошкодженому стані, що може бути визначена чистою
виручкою від продажу, якщо судно продано.
Стаття 284. Визначення вартості пожертвуваного вантажу
Збитки від пошкодження або втрати пожертвуваного вантажу, що
відшкодовуються у порядку розподілу загальної аварії, визначаються
відповідно до вартості на момент розвантаження, яка визначається
за рахунком, виставленим одержувачеві вантажу, а в разі
відсутності рахунку – за його відвантажувальною вартістю. Вартість
на момент розвантаження включає вартість страхування і фрахту,
крім тих випадків, коли фрахт перебуває на ризику інших інтересів,
ніж вантаж.
У разі продажу пошкодженого вантажу збитки, що
відшкодовуються, визначаються різницею між його вартістю у
непошкодженому стані, яка визначається згідно з частиною першою
цієї статті, і чистою виручкою від його продажу.
Стаття 285. Відшкодування збитків
На суму витрат, що відшкодовуються за загальною аварією (крім
заробітної плати і утримання екіпажу, а також вартості палива і
предметів постачання, не замінених під час рейсу), нараховуються
два відсотки на користь сторони, яка здійснила ці витрати.
Стаття 286. Обчислення розміру відшкодування
На суму витрат та інші суми, що відшкодовуються у порядку
розподілу загальної аварії, нараховується 7 відсотків річних з
моменту, коли ці витрати були проведені, до закінчення складання
диспаші. Однак якщо в порядку відшкодування витрат, пов\’язаних із
загальною аварією, і збитків були зроблені будь-які виплати до
закінчення складання диспаші, відсотки на сплачені суми
нараховуються по день їх сплати.
Стаття 287. Визначення загальної вартості майна
Контрибуційні внески, пов\’язані із загальною аварією,
відраховуються з дійсної чистої вартості майна на момент
закінчення рейсу, за винятком внесків за вантаж, що відраховуються
з вартості вантажу на момент розвантаження, яка визначається за
рахунком, виставленим одержувачеві вантажу, а в разі відсутності
рахунку – з відвантажувальної вартості. Вартість вантажу включає
вартість страхування і фрахт, крім випадків, коли фрахт перебуває
на ризику інших інтересів, ніж вантаж, за вирахуванням з неї
вартості втрати або пошкодження, завданих вантажу до моменту
розвантаження включно.
Вартість судна визначається без урахування позитивного або
негативного ефекту бербоут- або тайм-чартера.
До цих вартостей додається сума, що відшкодовується за
загальною аварією за пожертвування майна, якщо тільки ця сума вже
не включена. При цьому із суми фрахту або проїзної плати, що
перебувають на ризику судновласника, виключається заробітна плата
і витрати на утримання екіпажу, які не довелося б сплачувати,
якби судно і вантаж цілком загинули за обставин, що спричинили
загальну аварію, і які не були віднесені до загальної аварії.
Крім того, з вартості майна виключаються всі додаткові
витрати, зроблені щодо цього майна після загальної аварії, за
винятком тих витрат, що відносяться до загальної аварії.
Вантаж і власне майно пасажирів, на яке коносамент не було
видано, не беруть участь у внесках, пов\’язаних із загальною
аварією.
Стаття 288. Диспашери
Наявність загальної аварії встановлюється і розрахунок по її
розподілу (диспаша) складається за заявою заінтересованих осіб
диспашерами.
Стаття 289. Тягар доведення
Сторона, яка вимагає розподілу загальної аварії, зобов\’язана
довести, що заявлені збитки або витрати дійсно повинні бути
визнані загальною аварією.
Усі матеріали, на підставі яких складається диспаша, повинні
бути доступними для огляду, і диспашер на вимогу заінтересованих
осіб зобов\’язаний за їх рахунок видати їм засвідчені копії цих
матеріалів.
Стаття 290. Збір за складення диспаші
За складення диспаші справляється збір, що включається в
диспашу і розподіляється між усіма заінтересованими особами
пропорційно часткам їх участі у загальній аварії. Розмір і порядок
справляння збору встановлюються центральним органом виконавчої
влади, що забезпечує формування державної політики у сфері
транспорту, за погодженням з центральним органом виконавчої влади,
що забезпечує формування державної політики економічного розвитку.
{ Зміни до статті 290 див. в Законі N 5502-VI ( 5502-17 ) від
20.11.2012 }
Стаття 291. Оспорювання диспаші
Заінтересовані особи можуть оспорити диспашу в судовому
порядку протягом шести місяців з дня одержання диспаші з
обов\’язковим сповіщенням про це диспашера шляхом надіслання йому
копії позовної заяви.
Стаття 292. Виконання диспаші
Якщо диспаша не оскаржена в терміни, передбачені статтею 291
цього Кодексу, або оскаржена, але залишена судом у силі, стягнення
по ній може бути зроблено на підставі виконавчого напису
нотаріуса. Для вчинення виконавчого напису нотаріусу повинні бути
пред\’явлені диспаша і довідка диспашера про те, що диспаша не
скасована і не змінена судом.
{ Стаття 292 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2435-VI
( 2435-17 ) від 06.07.2010 }
Стаття 293. Застосування звичаїв
У процесі визначення виду аварії, обчислення розмірів
загальної аварії та складання диспаші диспашер у разі неповноти
закону керується міжнародними звичаями торговельного мореплавства.