Archives Червень 2013

ЗАТВЕРДЖЕНО 

Наказ Міністерства фінансів 

України 

24.05.2012 № 597

Зареєстрований в Міністерстві 

юстиції України 

1 червня 2012 р. 

за № 882/21194

І. Загальні положення

1.1. Цей Порядок розроблено з метою підвищення ефективності роботи митних органів під час митного контролю та митного оформлення за рахунок упровадження методів управління ризиками, у тому числі аналізу ризиків із використанням інформаційних технологій.

1.2. Цей Порядок встановлює єдиний підхід до здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками в митній службі України.

1.3. У цьому Порядку терміни вживаються в таких значеннях:

автоматизована система аналізу та управління ризиками Державної митної служби України (далі – АСАУР) – сукупність програмно-інформаційних комплексів, які забезпечують функціонування системи управління ризиками Держмитслужби України (далі – СУР) під час контролю із застосуванням СУР;

випадковий відбір – це спосіб відбору об’єктів для митного контролю, коли кожен об’єкт основи вибірки має однакову імовірність бути відібраним;

виявлений ризик – ризик, щодо якого у митних органів наявна інформація про порушення законодавства України з питань державної митної справи;

індикатори ризику – критерії із заданими наперед параметрами, використання яких дає можливість здійснювати вибір об’єкта контролю, що становить ризик;

модуль АСАУР – одна з підсистем АСАУР, що входить до складу модуля автоматизованої системи митного оформлення товарів та транспортних засобів (далі – АСМО) і забезпечує роботу АСАУР під час митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів;

негативна історія профілю ризику – показник, який кількісно характеризує наявність у певний період порушень законодавства України з питань державної митної справи, описаних у профілі ризику, і враховується при визначенні ступеня ризику за профілем ризику (у бік підвищення ступеня ризику);

область ризику – згруповані об’єкти аналізу ризику, щодо яких є потреба у застосуванні окремих форм митного контролю або їх сукупності, а також у підвищенні ефективності митного контролю;

орієнтування – інформація про осіб та/або транспортні засоби, за допомогою яких можуть бути вчинені порушення законодавства України з питань державної митної справи, а також інформація про товари, що можуть бути об’єктом правопорушення, яка створена митними органами самостійно за результатами здійснення аналітичної роботи або отримана митними органами;

оцінка ризику – визначення ймовірності виникнення ризику і наслідків порушень законодавства України з питань державної митної справи у разі проявлення ризику;

позитивна історія профілю ризику – показник, який кількісно характеризує наявність у певний період фактів митного оформлення, які підтвердили відсутність порушень законодавства з питань державної митної справи, і враховується при визначенні ступеня ризику за профілем ризику (у бік зниження ступеня ризику);

потенційний ризик – ризик, який не був виявлений, але умови для його виникнення існують;

профіль ризику – сукупність відомостей про області, індикатори ризику та заходи, необхідні для запобігання або мінімізації ризиків;

регіональний профіль ризику – профіль ризику, який наповнюється митницями і застосовується в кожній митниці у межах визначених нею значень індикаторів ризику. При цьому під наповненням профілю ризику розуміється визначення конкретних значень окремих індикаторів ризику та інших параметрів профілю ризику (перелік відповідних індикаторів ризику та інших параметрів профілю ризику визначається у профілі ризику);

селективність профілю ризику – показник профілю ризику, який кількісно характеризує його вибіркову здатність (числове значення від 0 до 100, що показує відсоток митних оформлень, який профіль ризику дає можливість відбирати із загальної кількості митних оформлень);

ступінь ризику – результат кількісної оцінки ризику;

центральний профіль ризику – профіль ризику, який наповнюється структурним підрозділом Держмитслужби України чи спеціалізованим митним органом в межах компетенції і застосовується у всіх митницях.

Інші терміни у цьому Порядку вживаються у значенні, наведеному в Митному кодексі України.

1.4. Здійснення митними органами аналізу, виявлення та оцінки ризиків, у тому числі з використанням інформаційних технологій, включають систематичне:

а) виявлення умов і факторів, що впливають на виникнення ризиків;

б) визначення областей ризику;

в) визначення індикаторів ризику;

г) здійснення оцінки імовірності виникнення ризиків та можливої шкоди у разі їх проявлення.

1.5. Аналіз, виявлення та оцінка ризиків, розроблення і реалізація практичних заходів з управління ризиками, аналіз результатів та коригування вжитих заходів здійснюються митними органами та їх структурними підрозділами в межах компетенції, зокрема підрозділами, які здійснюють або організують, координують здійснення:

митного контролю та виконання митних формальностей;

перевірки правильності класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД;

перевірки правильності визначення країни походження товарів;

перевірки правильності визначення митної вартості товарів;

справляння митних платежів, контролю правильності обчислення, своєчасності та повноти їх сплати;

застосування передбачених законом заходів митно-тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, здійснення контролю за дотриманням суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності та громадянами встановлених законодавством заборон та обмежень щодо переміщення окремих видів товарів через митний кордон України;

заходів щодо недопущення переміщення через митний кордон України товарів, на які встановлені заборони та/або обмеження щодо переміщення через митний кордон України, а також товарів, які не відповідають вимогам якості та безпеки;

контролю за дотриманням правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України;

сприяння захисту прав інтелектуальної власності, вжиття заходів щодо запобігання переміщенню через митний кордон України товарів з порушеннями охоронюваних законом прав інтелектуальної власності;

запобігання та протидії контрабанді, боротьби з порушеннями митних правил;

контролю діяльності підприємств, які надають послуги з декларування товарів, перевезення та зберігання товарів, що переміщуються через митний кордон України чи перебувають під митним контролем, та здійснюють інші операції з такими товарами;

контролю за доставкою зазначених товарів до митного органу призначення;

документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи;

аналізу та управління ризиками з метою визначення форм та обсягів митного контролю;

ведення митної статистики та обміну даними митної статистики з митними органами інших країн.

Держмитслужба України визначає структурний підрозділ Держмитслужби України або спеціалізований митний орган, на який покладено функції з координації застосування СУР (далі – центральний підрозділ з питань координації застосування СУР).

1.6. Розроблення і реалізація практичних заходів з управління ризиками здійснюються з урахуванням:

а) результатів аналізу та оцінки ризиків;

б) результатів аналізу необхідних ресурсів та очікуваних результатів реалізації запланованих заходів.

1.7. Управління ризиками в митних органах здійснюється на стратегічному, тактичному та оперативному рівнях.

1.8. На стратегічному рівні управління ризиками Держмитслужба України за результатами аналізу, виявлення та оцінки ризиків визначає пріоритетні напрями реалізації заходів з управління ризиками та затверджує Реєстр ризиків.

1.9. Реєстр ризиків повинен містити, зокрема:

а) пріоритетні напрями розробки та реалізації заходів з управління ризиками;

б) структурні підрозділи Держмитслужби України, спеціалізовані митні органи, митниці, відповідальні за реалізацію відповідного напряму;

в) орієнтовні показники щодо частки відібраних для контролю переміщень товарів та транспортних засобів.

1.10. На тактичному рівні управління ризиками митні органи за результатами аналізу, виявлення та оцінки ризиків та відповідно до Реєстру ризиків розробляють заходи з управління ризиками. Для цього використовуються такі інструменти:

а) індикатори ризику;

б) профілі ризику;

в) орієнтування;

г) методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків за певними напрямами контролю під час митного контролю та оформлення;

ґ) випадковий відбір.

1.11. На оперативному рівні управління ризиками митні органи застосовують зазначені у пункті 1.10 цього розділу інструменти з управління ризиками у конкретних випадках переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, зокрема при здійсненні контролю із застосуванням СУР, для визначення форм та обсягу митного контролю.

1.12. Контроль із застосуванням СУР, що здійснюється відповідно до статті 337 Митного кодексу України, може бути реалізований автоматизованим, неавтоматизованим та комбінованим способами з використанням інструментів, зазначених у пункті 1.10 цього розділу.

1.12.1. Автоматизований контроль із застосуванням СУР здійснюється шляхом використання інформаційних технологій, у тому числі за допомогою АСАУР.

1.12.2. Неавтоматизований контроль із застосуванням СУР здійснюється у випадках, коли оцінка ризику у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України не може бути здійснена автоматизовано.

1.12.3. Комбінований контроль із застосуванням СУР здійснюється шляхом поєднання автоматизованого та неавтоматизованого способів.

1.12.4. При розробленні заходів з управління ризиками перевага надається автоматизованому способу контролю із застосуванням СУР.

ІІ. Профілі ризику

2.1. Залежно від можливості автоматизації застосування профілі ризику можуть бути використані в документальному (неавтоматизований контроль) або електронному вигляді (автоматизований або комбінований контроль).

2.2. Профіль ризику повинен бути представлений у формах паспорта профілю ризику і програмного коду профілю ризику.

2.2.1. Паспорт профілю ризику формується для документальних та електронних профілів ризику і використовується для документального опису профілю ризику.

Примірна форма паспорта електронного профілю ризику наведена у додатку 1 до цього Порядку.

Форма паспорта документального профілю ризику повинна містити перелік областей ризику, індикаторів ризику, заходів, необхідних для запобігання або мінімізації ризиків (форм та обсягу митного контролю), а також відомості про митний орган, який затвердив профіль ризику, термін дії профілю ризику.

Паспорт профілю ризику призначений для використання виключно митними органами і є документом для службового користування.

2.2.2. Програмний код профілю ризику формується тільки для електронних профілів ризику, використовується для їх програмної реалізації й імплементується до одного з таких модулів АСАУР:

модуль АСАУР при митному оформленні за допомогою митної декларації (в тому числі електронної митної декларації);

модуль АСАУР при митному оформленні за допомогою попередньої митної декларації, яка містить всю необхідну інформацію для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму (в тому числі електронної попередньої митної декларації);

модуль АСАУР в пунктах пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення («Журнал пункту пропуску»);

модуль АСАУР в пунктах пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення («Пасажирський пункт пропуску»);

модуль АСАУР в пунктах пропуску через державний кордон для залізничного сполучення;

модуль АСАУР в пунктах пропуску через державний кордон для морського сполучення;

та інші.

2.3. До профілю ризику формується також аналітична довідка, форму якої наведено в додатку 2 до цього Порядку. Аналітична довідка формується з метою опису розглянутих у профілі ризику областей ризику, визначення можливих заходів для подальшої мінімізації ризику.

2.4. Електронні профілі ризику розробляються центральним підрозділом з питань координації застосування СУР.

Документальні профілі ризику розробляються структурними підрозділами Держмитслужби України, митними органами та підлягають погодженню із центральним підрозділом з питань координації застосування СУР.

2.5. Залежно від способу наповнення профілів ризику значеннями індикаторів ризику застосовуються центральні та регіональні профілі ризику.

2.6. Розроблення профілю ризику передбачає:

а) визначення індикаторів ризику;

б) попередню оцінку селективності профілю ризику;

в) визначення впливу негативної та позитивної історії профілю ризику на ступінь ризику (здійснюється тільки для електронних профілів ризику);

г) визначення алгоритму обчислення ступеня ризику за профілем ризику та визначення залежно від ступеня ризику адекватних цьому ризику заходів, необхідних для запобігання або мінімізації ризиків (форм та обсягу митного контролю).

Для регіонального профілю ризику також визначаються індикатори ризику та інші параметри профілю ризику, які повинні наповнюватись митницями, та відповідальні структурні підрозділи митниць.

2.7. Рішення про затвердження електронних профілів ризику, внесення змін до них, припинення дії електронних профілів ризику приймається Експертною комісією із застосування системи управління ризиками, яка утворюється Держмитслужбою України, крім випадків, визначених пунктом 2.8 цього розділу.

На підставі рішень Експертної комісії із застосування системи управління ризиками, оформлених протоколом засідання, наказом Держмитслужби України затверджуються електронні профілі ризику, зміни до них.

2.8. Рішення про внесення змін до електронного профілю ризику може бути прийнято центральним підрозділом з питань координації застосування СУР, якщо такі зміни пов’язані:

а) з виявленням та необхідністю виправлення технічних помилок у паспорті профілю ризику;

б) зі змінами документів, положення яких враховано при розробленні профілю ризику, та необхідністю актуалізації значень окремих параметрів профілю ризику;

в) зі змінами даних про контактну особу за профілем ризику.

2.9. Рішення про тимчасове призупинення дії електронного профілю ризику може бути прийнято центральним підрозділом з питань координації застосування СУР у разі:

а) внесення змін до документів, положення яких враховано при розробленні електронного профілю ризику, коли такі зміни ведуть до необхідності суттєвих змін електронного профілю ризику;

б) скасування, втрати чинності документами, положення яких враховано при розробленні електронного профілю ризику;

в) втрати актуальності електронним профілем ризику;

г) виявлення проблемних питань під час застосування електронного профілю ризику, що не можуть бути зняті шляхом внесення змін до електронного профілю ризику відповідно по пункту 2.8 цього розділу.

2.10. Прийняті відповідно до пунктів 2.8, 2.9 цього розділу рішення оформлюються у вигляді листа центрального підрозділу з питань координації застосування СУР до Експертної комісії із застосування системи управління ризиками та до спеціалізованого митного органу, який здійснює імплементацію змін до модуля АСАУР.

2.11. Електронні профілі ризику доводяться до митниць у вигляді поновлень АСМО.

Електронні регіональні профілі ризику доводяться до митниць також у вигляді паспорта профілю ризику.

2.12. Електронний регіональний профіль ризику наповнюється підрозділом митного органу з відповідного напряму контролю, на який спрямовується регіональний профіль ризику, або іншим структурним підрозділом, визначеним відповідальним за наповнення відповідного регіонального профілю ризику.

Наповнення електронного регіонального профілю ризику здійснюється шляхом затвердження наказом митниці доповнень до профілю ризику.

2.13. Рішення про затвердження документальних профілів ризику, змін до них, припинення дії документальних профілів ризику приймається митним органом, який (підрозділ якого) їх розробив, а саме:

Держмитслужбою України – розроблені структурними підрозділами Держмитслужби України;

спеціалізованим митним органом – розроблені цим органом;

митницею – розроблені цією митницею.

2.14. На підставі інформації про результати застосування профілю ризику, а також інших даних, пов’язаних із дією профілю ризику, митний орган (підрозділ митного органу), що розробив профіль ризику, здійснює контроль його ефективності. До контролю ефективності профілю ризику залучаються також митниці та зацікавлені структурні підрозділи Держмитслужби України, спеціалізовані митні органи.

ІІІ. Орієнтування

3.1. Орієнтування як один з інструментів розробки і реалізації заходів з управління ризиками використовуються для невідкладного інформування митниць про осіб та/або транспортні засоби, за допомогою яких можуть бути вчинені порушення законодавства України з питань державної митної справи, про товари, які можуть бути об’єктом правопорушення, та про застосування форм контролю для виявлення, запобігання та припинення таких порушень.

3.2. Джерелом інформації щодо орієнтувань є відомості, отримані митним органом від інших митних органів, спеціалізованих митних органів, правоохоронних, податкових органів, міжнародних організацій, митних та інших уповноважених органів іноземних держав, власні аналітичні напрацювання та інші джерела.

ІV. Індикатори ризику

4.1. У випадках, коли розробка окремих профілів ризику недоцільна, зокрема, якщо індикатори ризику не можуть бути використані автоматизовано, формуються переліки індикаторів ризику.

Перелік індикаторів ризику як документ об’єднує кілька альтернативних (тобто таких, що застосовуються не тільки при одночасному їх виконанні, а також окремо один від одного) індикаторів ризику, пов’язаних спільними областями ризику, заходами з мінімізації ризиків. Перелік індикаторів ризику має містити індикатори ризику та заходи, необхідні для запобігання або мінімізації ризиків (форми та обсяг митного контролю).

4.2. Переліки індикаторів ризику розробляються структурними підрозділами Держмитслужби України, митними органами та підлягають погодженню із центральним підрозділом з питань координації застосування СУР.

4.3. Рішення про затвердження переліків індикаторів ризику, змін до них, припинення їх дії приймається митним органом, який (підрозділ якого) їх розробив, а саме:

Держмитслужбою України – розроблені структурними підрозділами Держмитслужби України;

спеціалізованим митним органом – розроблені цим органом;

митницею – розроблені цією митницею.

4.4. Затверджений Держмитслужбою України, спеціалізованим митним органом перелік індикаторів ризику застосовується на всій митній території України, якщо інше не визначене самим переліком індикаторів ризику.

4.5. Затверджений митницею перелік індикаторів ризику застосовується у зоні діяльності митниці.

4.6. Структурні підрозділи Держмитслужби України, спеціалізовані митні органи, митниці не рідше, ніж раз на півріччя, в межах компетенції здійснюють аналіз застосування та забезпечують актуалізацію переліків індикаторів ризику, що були розроблені ними.

V. Рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків за певними напрямами контролю під час митного контролю та оформлення

5.1. Структурні підрозділи Держмитслужби України та спеціалізовані митні органи, які координують роботу митних органів за відповідними напрямами контролю, у разі потреби розробляють методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків за певними напрямами контролю під час митного контролю та оформлення (далі – методичні рекомендації).

5.2. Методичні рекомендації можуть розроблятися, зокрема, за напрямами:

контролю правильності класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД;

контролю правильності визначення країни походження товарів;

контролю правильності визначення митної вартості товарів;

контролю дотримання встановлених до задекларованих товарів заходів нетарифного регулювання, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України;

контролю дотримання законодавства з питань захисту прав інтелектуальної власності.

5.3. Методичні рекомендації мають містити детальні інструкції щодо послідовності дій посадових осіб митних органів при здійсненні митного контролю за визначеним напрямом, з метою оцінки ризику та визначення форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

5.4. Проект методичних рекомендацій погоджується із центральним підрозділом з питань координації застосування СУР.

VІ. Випадковий відбір

6.1. Випадковий відбір реалізується із застосуванням інформаційних технологій, де це можливо.

6.2. Елементи випадкового відбору можуть застосовуватись в рамках окремого профілю ризику для зменшення його селективності.

VІІ. Реалізація заходів з управління ризиками під час митного контролю та оформлення

7.1. За результатами оцінки ризику у конкретному випадку переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон України, в тому числі за результатами контролю із застосуванням СУР, що здійснюється відповідно до статті 337 Митного кодексу України, митні органи обирають форми та обсяг митного контролю. При цьому формується перелік митних формальностей, визначених за результатами застосування зазначених у пункті 1.10 розділу І цього Порядку інструментів з управління ризиками (далі – Перелік митних формальностей за результатами застосування СУР).

При застосуванні АСМО для митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів Перелік митних формальностей за результатами застосування СУР формується за допомогою інформаційних технологій, за результатами автоматизованого та комбінованого контролю із застосуванням СУР, а також доповнюється/коригується митним органом за результатами неавтоматизованого/комбінованого контролю із застосуванням СУР, оцінки ризику відповідно до документальних профілів ризику, орієнтувань, переліків індикаторів ризику, методичних рекомендацій, а також на підставі вимог нормативно-правових актів, що регулюють порядок проведення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів.

7.2. Перелік митних формальностей за результатами застосування СУР містить відомості про:

а) назву митної формальності;

б) підрозділ/посадову особу – ініціатора включення митної формальності до переліку, прізвище, ініціали посадової особи, яка безпосередньо доповнила перелік;

в) підстави включення митної формальності до переліку;

г) вид митної формальності (обов’язкова, обов’язкова за умови, у разі потреби);

ґ) повідомлення до митної формальності.

Відомості відповідно до підпунктів \”б”, \”в” цього пункту вносяться, якщо митну формальність додано за результатами неавтоматизованого або комбінованого контролю із застосуванням СУР, оцінки ризику відповідно до документальних профілів ризику, орієнтувань, переліків індикаторів ризику, методичних рекомендацій, а також на підставі вимог нормативно-правових актів, що регулюють порядок проведення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів.

Перелік митних формальностей за результатами застосування СУР може також не бути сформованим взагалі або містити лише повідомлення, без зазначення митної формальності.

7.3. Форми та обсяг контролю, визначені в Переліку митних формальностей за результатами застосування СУР, виконуються посадовими особами митних органів при проведенні митного контролю та митного оформлення з урахуванням виду митної формальності та повідомлення до митної формальності та відповідно до вимог нормативно-правових актів, що регулюють порядок проведення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів.

7.4. Посадові особи митного органу, які здійснюють митний контроль та митне оформлення у конкретному випадку переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон України, в обов’язковому порядку переглядають сформований за допомогою інформаційних технологій Перелік митних формальностей за результатами застосування СУР з метою визначення митних формальностей, виконання яких належить до їх компетенції, а також доповнюють/коригують перелік за результатами неавтоматизованого або комбінованого контролю із застосуванням СУР, оцінки ризику відповідно до документальних профілів ризику, орієнтувань, переліків індикаторів ризику, методичних рекомендацій, а також на підставі вимог нормативно-правових актів, що регулюють порядок проведення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів.

Якщо в Переліку митних формальностей за результатами застосування СУР наявні митні формальності, виконання яких належить до компетенції посадових осіб або підрозділів митного органу, які перебувають або розташовані не в місці здійснення митного контролю, то посадова особа митного органу, визначена для здійснення митних формальностей, повідомляє про такі митні формальності керівнику, заступнику керівника, старшому зміни підрозділу митного оформлення (далі – ПМО) або особі, яка його заміщує, а також вживає заходів для невідкладного повідомлення (у тому числі засобами телефонного, факсимільного зв’язку, електронної пошти тощо) про такі митні формальності посадових осіб або підрозділів митного органу, до компетенції яких належить їх виконання.

Підрозділи митного органу, до компетенції яких належить виконання митних формальностей, що можуть бути здійснені після завершення митного оформлення чи відмови в митному оформленні, регулярно переглядають сформовані Переліки митних формальностей за результатами застосування СУР з використанням доступу до бази даних митного органу АСМО. Положення абзаців першого та другого цього пункту до таких митних формальностей не застосовуються.

7.5. Митна формальність з Переліку митних формальностей за результатами застосування СУР може не здійснюватись, коли:

а) виконання митної формальності неможливе (залежно від виду чи характеристики товару, від наявності відповідних технічних засобів, від можливості пред’явлення товару до митного контролю тощо);

б) виконання митної формальності недоцільне (очікуваний ефект від виконання митної формальності не перевищує затрат ресурсів митних органів на виконання митної формальності або виконання митної формальності може привести до значної необґрунтованої затримки митного оформлення);

в) вказівки щодо виконання митної формальності суперечать вимогам інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи;

г) можливість невиконання митної формальності визначена іншими нормативно-правовими актами з питань державної митної справи, в тому числі щодо встановлення митними органами до підприємства рівня довіри.

7.6. Рішення про невиконання митної формальності виду «обов’язкова» з Переліку митних формальностей за результатами застосування СУР приймається керівником, заступником керівника, старшим зміни ПМО або іншого підрозділу, до компетенції якого належить виконання митної формальності, або особою, яка його заміщує, а в разі відсутності в митному органі окремого підрозділу – відповідною уповноваженою посадовою особою митного органу, крім випадків, коли нормативно-правовими актами з питань державної митної справи визначено інші вимоги.

7.7. Рішення щодо невиконання митної формальності виду «у разі потреби» з Переліку митних формальностей за результатами застосування СУР приймає посадова особа митного органу, до компетенції якої належить виконання митної формальності, керуючись вимогами відповідних нормативно-правових актів та повідомленням до митної формальності.

7.8. Митна формальність виду «обов’язкова за умови» прирівнюється до митної формальності виду «обов’язкова», якщо виконуються умови, зазначені в повідомленні до митної формальності. В іншому разі така митна формальність прирівнюється до митної формальності виду «у разі потреби».

7.9. Прийняте відповідно до пунктів 7.5-7.8 цього розділу рішення засвідчується посадовою особою, яка його прийняла (в тому числі з використанням інформаційних технологій).

7.10. Після виконання митних формальностей з Переліку митних формальностей за результатами застосування СУР дані про результати їх виконання заносяться за допомогою АСМО до бази даних митного органу (крім митних формальностей, які можуть бути здійснені після завершення митного оформлення чи відмови в митному оформленні).

7.11. Передбачається внесення з допомогою АСМО до бази даних митного органу таких відомостей про результати виконання митних формальностей з Переліку митних формальностей за результатами застосування СУР:

а) результат виконання митної формальності;

б) дата фактичного виконання митної формальності або дата прийняття рішення щодо її невиконання;

в) прізвища, ініціали посадових осіб, які здійснили митну формальність, або посадової особи, яка прийняла рішення про її невиконання;

г) додаткова інформація про результати виконання митної формальності, яку посадова особа вважає за доцільне зазначити (детальніше описати результат, вказати на проблемні питання при застосуванні митної формальності тощо), – зазначається, як правило, за потреби. Внесення відповідної інформації є обов’язковим, якщо прийнято рішення щодо невиконання митної формальності. У цьому разі необхідно зазначити відповідне обґрунтування;

ґ) реквізити документів, що підтверджують виконання митної формальності, – у разі якщо такі документи складено за результатами виконання митної формальності (акт про проведення митного огляду, прийняте митним органом рішення про визначення коду товару тощо), крім тих, що вже зазначені у графі 44 митної декларації, а саме:

назва документа;

дата та номер документа;

додаткова інформація про документ, яку посадова особа вважає за доцільне зазначити (уточнити назву, дані про видавця документа тощо), – зазначається за потреби.