Archives Червень 2013

     1. Заходами примусового виконання рішень є: 

     1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) 

боржника,  у тому числі якщо вони перебувають  в  інших  осіб  або 

належать боржникові від інших осіб; 

     2) звернення   стягнення   на  заробітну  плату  (заробіток), 

доходи, пенсію, стипендію боржника; 

     3) вилучення  в  боржника   і   передача   стягувачу   певних 

предметів, зазначених у рішенні; 

     4) інші заходи, передбачені рішенням. 

     Стаття 33. Особливості виконання рішень у разі відкриття 

                кількох виконавчих проваджень щодо одного боржника 

     1. У разі якщо в органі державної виконавчої служби  відкрито 

кілька   виконавчих  проваджень  про  стягнення  коштів  з  одного 

боржника,  вони об\’єднуються у зведене виконавче провадження і  на 

майно   боржника   накладається   арешт  у  межах  загальної  суми 

стягнення,  виконавчого збору  і  можливих  витрат,  пов\’язаних  з 

організацією та проведенням виконавчих дій. 

     2. У  разі  якщо виконавчі провадження про стягнення коштів з 

одного боржника відкриті у кількох  органах  державної  виконавчої 

служби,  об\’єднання виконавчих проваджень у зведене здійснюється в 

порядку, встановленому Міністерством юстиції України. 

     Стаття 34. Роз\’яснення рішень, виконавчих документів, 

                які підлягають примусовому виконанню 

     1. У  разі якщо викладена у виконавчому документі резолютивна 

частина рішення є незрозумілою,  державний виконавець або  сторони 

виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який видав 

виконавчий  документ,  із  заявою  про  роз\’яснення   відповідного 

рішення. 

     2. У  разі  якщо  зміст виконавчого документа є незрозумілим, 

державний виконавець або  сторони  виконавчого  провадження  мають 

право   звернутися   до   органу  (посадової  особи),  який  видав 

виконавчий  документ,  із  заявою  про  роз\’яснення  змісту  цього 

документа. 

     3. Суд  або  орган  (посадова  особа),  який видав виконавчий 

документ,  зобов\’язаний розглянути заяву  державного  виконавця  у 

десятиденний строк з дня її надходження і у разі необхідності дати 

відповідне роз\’яснення рішення чи змісту документа, не змінюючи їх 

редакції. 

     Стаття 35. Відкладення провадження виконавчих дій 

     1. За   наявності   обставин,  що  перешкоджають  провадженню 

виконавчих дій,  або  у  разі  несвоєчасного  одержання  сторонами 

документів  виконавчого  провадження,  внаслідок  чого  вони  були 

позбавлені  можливості  скористатися  правами,  наданими  їм   цим 

Законом,  державний  виконавець  може  відкласти  виконавчі дії за 

заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк  до 

десяти  робочих  днів.  Про відкладення провадження виконавчих дій 

державний  виконавець  виносить  відповідну  постанову,   про   що 

повідомляє сторонам. 

     2. Постанова державного виконавця про відкладення провадження 

виконавчих дій може бути оскаржена у триденний  строк  у  порядку, 

встановленому цим Законом. 

     Стаття 36. Відстрочка або розстрочка виконання, встановлення 

                чи зміна способу і порядку виконання рішення 

     1. За наявності обставин,  що ускладнюють  виконання  рішення 

або  роблять  його  неможливим,  державний  виконавець  за власною 

ініціативою чи за заявою сторін,  а також самі сторони мають право 

звернутися до суду,  який видав виконавчий документ, із заявою про 

відстрочку або розстрочку виконання,  а також про встановлення або 

зміну способу і порядку виконання. 

     2. Питання   про   відстрочку   або   розстрочку   виконання, 

встановлення чи зміну способу і  порядку  виконання  розглядається 

судом  у встановлений законом строк.  Відповідне рішення може бути 

оскаржене у встановленому законом порядку. 

     3. Щодо інших рішень  відстрочка  або  розстрочка  виконання, 

встановлення чи зміна способу і порядку виконання не допускаються. 

     4. Рішення  про розстрочку виконується в частині та у строки, 

встановлені цим рішенням. 

     5. Законом можуть встановлюватися  особливості  щодо  надання 

відстрочки або розстрочки виконання рішення. 

     Стаття 37. Обставини, що зумовлюють обов\’язкове зупинення 

                виконавчого провадження 

     1. Виконавче провадження підлягає обов\’язковому  зупиненню  у 

разі: 

     1) смерті, оголошення померлим чи визнання безвісно відсутнім 

стягувача або  боржника,  або  припинення  юридичної  особи,  якщо 

встановлені судом правовідносини допускають правонаступництво; 

     2) визнання стягувача або боржника недієздатним; 

     3) проходження   боржником   строкової  військової  служби  у 

Збройних Силах  України,  передбачених  законом  інших  військових 

формуваннях,  якщо  згідно з умовами служби провадження виконавчих 

дій неможливе,  чи на прохання стягувача,  який проходить строкову 

військову  службу  в  Збройних  Силах України або інших військових 

формуваннях; 

     4) зупинення  судом   стягнення   на   підставі   виконавчого 

документа; 

     5) прийняття  судом  до  розгляду  скарги на постанову органу 

(посадової   особи),   уповноваженого   розглядати   справи    про 

адміністративні правопорушення; 

     6) зупинення  виконання  відповідного рішення або виконавчого 

провадження посадовою особою, якій законом надано таке право; 

     7) зупинення судом реалізації арештованого майна; 

     8) порушення господарським судом  провадження  у  справі  про 

банкрутство   боржника,   якщо  відповідно  до  закону  на  вимогу 

стягувача поширюється дія мораторію,  запровадженого господарським 

судом, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії 

розподілу  стягнутих  з  боржника  грошових  сум  (у  тому   числі 

одержаних  від  реалізації  майна  боржника) та виконання рішень у 

немайнових спорах;

{ Пункт 8 частини першої статті 37 із змінами, внесеними згідно із 

Законом N 4212-VI ( 4212-17 ) від 22.12.2011 } 

     9)  здійснення  тимчасової  адміністрації  неплатоспроможного 

банку  або  ліквідації  банку  відповідно  до  Закону України \”Про 

систему  гарантування  вкладів  фізичних  осіб\”  ( 4452-17 ), крім 

випадків,  пов\’язаних  з виплатою коштів за вкладами вкладників за 

договорами,  строк  яких закінчився, та за договорами банківського 

рахунку  вкладників  у  межах  суми відшкодування, що гарантується 

Фондом; витрат, пов\’язаних із забезпеченням операційної діяльності 

такого  банку;  виплати  заробітної  плати, авторської винагороди, 

відшкодування  шкоди,  заподіяної  життю  та  здоров\’ю працівників 

банку;

{  Пункт  9  частини  першої статті 37 в редакції Закону N 5411-VI 

( 5411-17 ) від 02.10.2012 } 

     10) сплати  боржником  або  іншим  гарантом  у  встановленому 

законодавством   порядку   (у   тому   числі   за  договорами  про 

відшкодування  ядерної  шкоди)  коштів  на  відшкодування  ядерної 

шкоди,  що  дорівнюють  або  перевищують  встановлену законом межу 

відповідальності  оператора  ядерної  установки.  Для   обчислення 

сплачені   кошти   підлягають  перерахуванню  у  Спеціальні  права 

запозичення,  що встановлюються Міжнародним  валютним  фондом,  за 

офіційним курсом Національного банку України на день сплати; 

     11) прийняття  судом  до розгляду касаційної скарги прокурора 

на рішення суду; 

     12) звернення до суду із заявою про  заміну  вибулої  сторони 

правонаступником у порядку, встановленому частиною п\’ятою статті 8 

цього Закону; 

     13) надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки 

виконання рішення; 

     14) наявності  коштів  за договорами банківського рахунку або 

банківського  вкладу,  які  боржник  не  має  права  вимагати   до 

закінчення  строку дії таких договорів,  у разі відсутності іншого 

майна боржника, на яке може бути звернуто стягнення; 

     15) внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу  до 

Реєстру  підприємств  паливно-енергетичного комплексу,  які беруть 

участь у процедурі погашення заборгованості відповідно  до  Закону 

України   \”Про   заходи,   спрямовані   на   забезпечення  сталого 

функціонування підприємств    паливно-енергетичного     комплексу\” 

( 2711-15 );

{  Офіційне тлумачення положень пункту 15 частини першої статті 37 

див.  в  Рішенні Конституційного Суду N 18-рп/2012 ( v018p710-12 ) 

від 13.12.2012 } 

     16)   затвердження   плану   санації  боржника  до  порушення 

провадження у справі про банкрутство;

{  Частину  першу статті 37 доповнено пунктом 16 згідно із Законом 

N 4212-VI ( 4212-17 ) від 22.12.2011 } 

     17)   прийняття   рішення   про   приватизацію  вугледобувних 

підприємств   відповідно   до   Закону  України  \”Про  особливості 

приватизації вугледобувних підприємств\” ( 4650-17 ) протягом трьох 

років з моменту завершення приватизації.

{  Частину  першу статті 37 доповнено пунктом 17 згідно із Законом 

N 4650-VI ( 4650-17 ) від 12.04.2012 } 

     2. Виконавче провадження на підставі,  передбаченій пунктом 7 

частини першої цієї статті,  зупиняється лише в частині  звернення 

стягнення на майно, реалізацію якого зупинено судом. 

     3. Виконавче провадження з підстави,  передбаченої пунктом 15 

частини першої  цієї  статті,  не  зупиняється  за  рішеннями  про 

виплату  заробітної  плати,  відшкодування матеріальної (майнової) 

шкоди,  завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров\’я або смертю, 

стягнення аліментів. 

     Стаття 38. Право державного виконавця зупинити виконавче 

                провадження 

     1. Виконавче провадження може бути зупинено: 

     1) у разі звернення державного виконавця до суду,  який видав 

виконавчий   документ,  із  заявою  про  роз\’яснення  рішення,  що 

підлягає виконанню,  про відстрочку або  розстрочку  виконання,  а 

також про встановлення чи зміну способу і порядку виконання; 

     2) у разі прохання боржника, який проходить строкову службу у 

складі  Збройних  Сил  України  чи  інших   передбачених   законом 

військових  формувань,  якщо  рішення  неможливо виконати без його 

участі; 

     3) у разі перебування боржника на лікуванні  у  стаціонарному 

лікувальному  закладі,  якщо  рішення  неможливо виконати без його 

участі; 

     4) у разі  оголошення  розшуку  боржника  –  фізичної  особи, 

транспортних засобів боржника або розшуку дитини; 

     5) за заявою стягувача у разі його перебування у відпустці за 

межами населеного пункту, де він проживає. 

     Стаття 39. Порядок і строки зупинення виконавчого провадження 

     1. Державний виконавець виносить  вмотивовану  постанову  про 

зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтями 

37  і  38  цього  Закону,  яка  затверджується   начальником   або 

заступником  начальника  відділу,  якому підпорядкований державний 

виконавець.  Постанову про  зупинення  виконавчого  провадження  з 

підстав,   передбачених   статтею   37   цього  Закону,  державний 

виконавець виносить не пізніше наступного робочого дня,  коли йому 

стало  відомо  про  такі  обставини.  Копія постанови надсилається 

сторонам у триденний строк. 

     2. Виконавче    провадження    зупиняється    у     випадках, 

передбачених: 

     пунктами 1  і  2 частини першої статті 37 цього Закону,  – до 

визначення  правонаступників  боржника  або  призначення   опікуна 

недієздатному боржникові; 

     пунктами 3,  4,  6-10  і 12-14 частини першої статті 37 цього 

Закону,  пунктами 2-5 частини першої статті 38 цього Закону,  – до 

закінчення строку дії зазначених обставин; 

     пунктами 5  і  11  частини  першої  статті  37  цього Закону, 

пунктом 1 частини першої статті 38 цього  Закону,  –  до  розгляду 

питання по суті; 

     пунктом 15 статті 37 цього Закону, – до закінчення строку дії 

процедури      погашення       заборгованості       підприємствами 

паливно-енергетичного комплексу,  визначеного Законом України \”Про 

заходи,  спрямовані   на   забезпечення   сталого   функціонування 

підприємств паливно-енергетичного комплексу\” ( 2711-15 ); 

     пунктом  17  статті  37  цього  Закону, – на строк три роки з 

моменту    завершення   приватизації   вугледобувних   підприємств 

відповідно   до   Закону  України  \”Про  особливості  приватизації 

вугледобувних  підприємств\” ( 4650-17 ). { Частину другу статті 39 

доповнено  абзацом  шостим згідно із Законом N 4650-VI ( 4650-17 ) 

від 12.04.2012 } 

     3. Постанова  про зупинення виконавчого провадження може бути 

оскаржена  у  десятиденний  строк  в  порядку,  встановленому  цим 

Законом.  Строки  зупинення  виконавчого  провадження  можуть бути 

скорочені судом. 

     4. Протягом строку,  на який виконавче провадження  зупинено, 

виконавчі  дії  не  провадяться.  Накладений  державним виконавцем 

арешт на майно боржника,  у тому числі  на  кошти  на  рахунках  і 

вкладах  боржника  у  банках  та  інших  фінансових установах,  не 

знімається.  У період зупинення виконавчого провадження  державний 

виконавець  має право звертатися до суду в порядку,  встановленому 

цим Законом,  а також вживати заходів щодо розшуку боржника  (його 

майна) або перевірки його майнового стану. 

     5. Після усунення обставин, які стали підставою для зупинення 

виконавчого провадження,  державний виконавець протягом трьох днів 

з  моменту,  коли  йому  стало  про це відомо,  зобов\’язаний своєю 

постановою поновити виконавче провадження за  власною  ініціативою 

або  за заявою стягувача.  Копії постанови надсилаються сторонам у 

триденний строк. 

     6. Якщо арештоване майно боржника  передано  для  реалізації, 

копії постанов про зупинення та поновлення виконавчого провадження 

надсилаються підприємству,  установі,  організації, які здійснюють 

таку реалізацію.