Визначення вартості, оцінка майна боржника
Визначення вартості, оцінка майна боржника
1. Визначення вартості майна боржника проводиться державним
виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення
вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки
нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та
річкових суден державний виконавець залучає суб\’єкта оціночної
діяльності – суб\’єкта господарювання, який провадить свою
діяльність відповідно до Закону України \”Про оцінку майна,
майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні\”
( 2658-14 ).
2. У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів)
складно або якщо боржник чи стягувач заперечує проти передачі
арештованого майна боржника для реалізації за ціною, визначеною
державним виконавцем, державний виконавець залучає суб\’єкта
оціночної діяльності – суб\’єкта господарювання для проведення
оцінки майна. Витрати, пов\’язані з призначенням суб\’єкта оціночної
діяльності – суб\’єкта господарювання, несе сторона, яка оспорює
вартість майна, визначену державним виконавцем.
3. Державний виконавець повідомляє про результати визначення
вартості чи оцінки майна сторонам. У разі якщо сторони не згодні з
результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право
подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня
надходження повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з
результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна,
якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості
чи оцінки майна рекомендованим листом за адресою, зазначеною у
виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи
перебування такої сторони, достовірно встановленим державним
виконавцем.
4. У разі заперечення однією із сторін проти результатів
оцінки, проведеної суб\’єктом оціночної діяльності – суб\’єктом
господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту
про оцінку майна. Витрати, пов\’язані з рецензуванням звіту, несе
сторона, яка заперечує проти результатів оцінки. У разі незгоди з
оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають
право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня
отримання відповідного повідомлення.
5. Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні вважається
чинним протягом шести місяців з дня його підписання суб\’єктом
оціночної діяльності – суб\’єктом господарювання. Після закінчення
цього строку оцінка майна проводиться повторно.
Стаття 59. Зберігання майна, на яке накладено арешт
1. Майно, на яке накладено арешт, за винятком майна,
зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, передається
на зберігання боржникові або іншим особам (далі – зберігач),
призначеним державним виконавцем, під розписку в акті опису. Копія
акта опису майна видається боржнику, стягувачу, а в разі якщо
обов\’язок зберігання майна покладено на іншу особу, – також
зберігачу.
2. Зберігач може користуватися майном, переданим йому на
зберігання, якщо особливості такого майна не призведуть до його
знищення або зменшення цінності внаслідок користування.
3. У разі якщо зберігачем призначено іншу особу, крім
боржника або члена його сім\’ї, він одержує за зберігання майна
винагороду, розмір якої визначається угодою між зберігачем та
державним виконавцем.
4. Порядок і умови зберігання зазначеного в частині восьмій
статті 57 цього Закону майна, на яке накладено арешт,
встановлюються Національним банком України за погодженням з
Міністерством фінансів України, іншого майна – Міністерством
юстиції України.
5. Порушення заборони державного виконавця розпоряджатися або
користуватися майном, на яке накладено арешт, тягне за собою
передбачену законом відповідальність зберігача майна.
Стаття 60. Зняття арешту з майна
1. Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт,
належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом
про визнання права власності на це майно і про зняття з нього
арешту.
2. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна
арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не
пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.
Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та
органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова
про накладення арешту на майно боржника.
3. З майна боржника може бути знято арешт за постановою
начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому
безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено
порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом.
Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про
зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її
винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі)
для зняття арешту.
4. У разі наявності письмового висновку експерта, суб\’єкта
оціночної діяльності – суб\’єкта господарювання щодо неможливості
чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв\’язку
із значним ступенем його зносу, пошкодженням або в разі якщо
витрати, пов\’язані із зверненням на таке майно стягнення,
перевищують грошову суму, за яку воно може бути реалізовано, арешт
з майна боржника може бути знято за постановою державного
виконавця, що затверджується начальником відділу, якому він
безпосередньо підпорядкований. Копії постанови державного
виконавця про зняття арешту з майна надсилаються не пізніше
наступного робочого дня після її винесення сторонам та
відповідному органу (установі) для зняття арешту.
5. У всіх інших випадках незавершеного виконавчого
провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням
суду.
6. Зазначені у цій статті постанови можуть бути оскаржені
сторонами в десятиденний строк у порядку, встановленому цим
Законом.
Стаття 61. Передача стягувачу предметів, зазначених
у виконавчому документі
1. У разі присудження стягувачу предметів, зазначених у
виконавчому документі, державний виконавець вилучає ці предмети у
боржника і передає їх стягувачу, про що складає акт передачі. У
разі знищення предмета, що має бути переданий стягувачу в натурі,
державний виконавець складає акт про неможливість виконання
рішення, що є підставою для закінчення виконавчого провадження.
2. У разі письмової відмови стягувача від одержання
предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про
передачу їх стягувачу, державний виконавець повертає зазначені
предмети боржникові під розписку і виносить постанову про
закінчення виконавчого провадження. При цьому внесений стягувачем
авансовий внесок поверненню не підлягає.
Стаття 62. Реалізація майна, на яке звернено стягнення
1. Реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з
обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій
статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на
прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.
2. Рухоме майно, вартість якого не перевищує сто п\’ятдесят
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, товари побутового
вжитку, а також інше рухоме майно (у разі якщо стягувач не
заперечує проти цього) реалізуються на комісійних умовах. Нерухоме
майно, транспортні засоби, повітряні, морські та річкові судна
реалізуються виключно на прилюдних торгах (аукціонах).
3. Майно передається на реалізацію за ціною та в порядку,
визначеними статтею 58 цього Закону.
4. Порядок реалізації майна, зазначеного в частині восьмій
статті 57 цього Закону, крім цінних паперів, визначається
Міністерством фінансів України за погодженням з Національним
банком України. Порядок реалізації цінних паперів визначається
Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку за
погодженням з Міністерством юстиції України, а іншого майна –
Міністерством юстиції України.
5. Не реалізоване на прилюдних торгах, аукціонах або на
комісійних умовах протягом двох місяців майно підлягає уцінці
державним виконавцем, що проводиться в десятиденний строк з дня
визнання прилюдних торгів чи аукціону такими, що не відбулися, або
закінчення двомісячного строку реалізації майна на комісійних
умовах. Майно може бути уцінене не більш як на 30 відсотків. У
разі нереалізації майна в місячний строк з дня проведення уцінки
воно повторно уцінюється в такому самому порядку, але не більш як
на 50 відсотків початкової вартості майна.
6. У разі якщо в місячний строк з дня проведення повторної
уцінки майно не реалізовано на прилюдних торгах, аукціонах або на
комісійних умовах, державний виконавець повідомляє про це
стягувачу і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою
нереалізованого майна, крім майна, конфіскованого за рішенням
суду.
7. У разі якщо стягувач у п\’ятнадцятиденний строк з дня
отримання повідомлення державного виконавця письмово не заявив про
своє бажання залишити за собою нереалізоване майно, арешт з майна
знімається і воно повертається боржникові. У разі відсутності в
боржника іншого майна, на яке може бути звернено стягнення,
виконавчий документ повертається стягувачу без виконання.
8. У разі якщо стягувач виявив бажання залишити за собою
нереалізоване майно, він зобов\’язаний у п\’ятнадцятиденний строк з
дня надходження до державного виконавця відповідного повідомлення
внести на відповідний рахунок для обліку депозитних сум органу
державної виконавчої служби різницю між початковою вартістю
нереалізованого майна та сумою коштів, що підлягають стягненню на
його користь, якщо початкова вартість нереалізованого майна
перевищує суму боргу, яка підлягає стягненню за виконавчим
документом. За рахунок перерахованих стягувачем коштів оплачуються
витрати, пов\’язані з організацією та проведенням виконавчих дій,
задовольняються вимоги інших стягувачів та стягується виконавчий
збір і штрафи, а залишок коштів повертається боржникові.
9. Майно передається стягувачу за ціною, що дорівнює
початковій вартості майна, за якою воно передавалося на
реалізацію. Про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу
державний виконавець виносить постанову, яка затверджується
начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. За
фактом такої передачі державний виконавець складає акт. Постанова
та акт є підставами для подальшого оформлення стягувачем права
власності на це майно.
10. У разі наявності кількох стягувачів, які виявили бажання
залишити за собою нереалізоване майно, воно передається в порядку
календарного надходження виконавчих документів до виконання з
урахуванням черговості, визначеної статтею 44 цього Закону.
11. У разі якщо від продажу частини майна виручено суму,
достатню для задоволення вимог стягувача, сплати виконавчого
збору, відшкодування витрат, пов\’язаних з організацією та
проведенням виконавчих дій, а також сплати штрафу, продаж
арештованого майна припиняється.
12. Витрати, пов\’язані з організацією та проведенням
прилюдних торгів, аукціонів або реалізації майна боржника на
комісійних умовах, не повинні перевищувати п\’яти відсотків
вартості реалізації майна.
{ Статтю 62 доповнено частиною дванадцятою згідно із Законом
N 5405-VI ( 5405-17 ) від 02.10.2012 }
Стаття 63. Звернення стягнення на будинок, квартиру,
інше приміщення та земельну ділянку фізичної особи
1. Звернення стягнення на будинок, квартиру, земельну
ділянку, інше нерухоме майно фізичної особи проводиться у разі
відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При
цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку
земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню
чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в
якому фактично проживає боржник.
2. Разом з житловим будинком стягнення звертається також на
прилеглу земельну ділянку, що належить боржнику.
3. У разі звернення стягнення на будинок, квартиру, інше
приміщення чи земельну ділянку державний виконавець подає запит до
відповідних місцевих органів, що здійснюють реєстрацію та облік
майна, про належність такого майна боржнику на праві власності, а
також перевіряє, чи не перебуває це майно під арештом.
4. Після надходження документального підтвердження належності
боржнику на праві власності будинку чи іншого нерухомого майна
державний виконавець накладає на них арешт та вносить відомості
про такий арешт до відповідних реєстрів в установленому
законодавством порядку. Про накладення арешту на будинок чи інше
нерухоме майно, заставлене третім особам, державний виконавець
невідкладно повідомляє таким особам.
5. У разі відсутності документів, що характеризують об\’єкт
нерухомості, у зв\’язку з чим його неможливо підготувати до
реалізації, виготовлення таких документів здійснюється у
встановленому порядку за рахунок коштів стягувача. У разі якщо
стягувач у двадцятиденний строк з дня одержання відповідного
повідомлення державного виконавця не авансує витрати, пов\’язані з
підготовкою документів, що характеризують об\’єкт нерухомості,
арешт з нього знімається.