ОПЛАТА ВІДПУСТОК
Р о з д і л V
ОПЛАТА ВІДПУСТОК
Стаття 21. Порядок оплати відпусток
Заробітна плата працівникам за час відпустки виплачується не
пізніше ніж за три дні до її початку.
Порядок обчислення заробітної плати працівникам за час
щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв\’язку з навчанням,
творчої відпустки, відпустки у зв\’язку з усиновленням дитини,
відпустки для підготовки та участі в змаганнях, додаткової
відпустки працівникам, які мають дітей, та компенсації за
невикористані відпустки, встановлюється Кабінетом Міністрів
України.
{ Частина друга статті 21 із змінами, внесеними згідно із Законами
N 1724-VI ( 1724-17 ) від 17.11.2009, N 2824-VI ( 2824-17 ) від
21.12.2010 }
Працівникам, які мають право на соціальні відпустки,
передбачені статтями 17 і 18 цього Закону, виплачується державна
допомога на умовах, передбачених Законом України \”Про державну
допомогу сім\’ям з дітьми\” ( 2811-12 ) та іншими
нормативно-правовими актами України.
Стаття 22. Відрахування із заробітної плати за час відпустки
У разі звільнення працівника до закінчення робочого року, за
який він уже одержав відпустку повної тривалості, для покриття
його заборгованості власник або уповноважений ним орган провадить
відрахування із заробітної плати за дні відпустки, що були надані
в рахунок невідпрацьованої частини робочого року.
Відрахування, передбачене частиною першою цієї статті, не
провадиться, якщо працівник звільняється з роботи у зв\’язку з:
1) призовом або прийняттям (вступом) на військову службу,
направленням на альтернативну (невійськову) службу;
2) переведенням працівника за його згодою на інше
підприємство або переходом на виборну посаду у випадках,
передбачених законами України;
3) відмовою від переведення на роботу в іншу місцевість разом
з підприємством, а також відмовою від продовження роботи у зв\’язку
з істотною зміною умов праці;
4) змінами в організації виробництва та праці, в тому числі
ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства,
скороченням чисельності або штату працівників;
5) виявленням невідповідності працівника займаній посаді або
виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану
здоров\’я, що перешкоджають продовженню даної роботи;
6) нез\’явленням на роботу понад чотири місяці підряд
внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки у
зв\’язку з вагітністю та пологами, якщо законодавством не
встановлено більш тривалий термін збереження місця роботи (посади)
при певному захворюванні;
7) поновленням на роботі працівника, який раніше виконував цю
роботу;
8) направленням на навчання;
9) виходом на пенсію.
Відрахування із заробітної плати за невідпрацьовані дні
відпустки у разі смерті працівника не провадиться.
Стаття 23. Кошти на оплату відпусток
Витрати, пов\’язані з оплатою відпусток, передбачених статтями
6, 7, 8, 13, 14, 15, 15-1, 16, 18-1 і 19 цього Закону,
здійснюються за рахунок коштів підприємств, призначених на оплату
праці, або за рахунок коштів фізичної особи, в якої працюють за
трудовим договором працівники.
{ Частина перша статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законами
N 1096-IV ( 1096-15 ) від 10.07.2003, N 2824-VI ( 2824-17 ) від
21.12.2010 }
В установах та організаціях, що утримуються за рахунок
бюджетних коштів, оплата відпусток провадиться із бюджетних
асигнувань на їх утримання.
Оплата інших видів відпусток, передбачених колективним
договором та угодами, трудовим договором, провадиться з прибутку,
що залишається на підприємстві після сплати податків та інших
обов\’язкових платежів до бюджету або за рахунок коштів фізичної
особи, в якої працюють за трудовим договором працівники. В
установах і організаціях, що утримуються за рахунок бюджетних
коштів, оплата цих відпусток провадиться в межах бюджетних
асигнувань та інших додаткових джерел.
Фінансування допомоги по вагітності та пологах, а також по
догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку провадиться з
коштів державного соціального страхування.
Стаття 24. Грошова компенсація за невикористані щорічні
відпустки
У разі звільнення працівника йому виплачується грошова
компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а
також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.
У разі звільнення керівних, педагогічних, наукових,
науково-педагогічних працівників, спеціалістів навчальних
закладів, які до звільнення пропрацювали не менш як 10 місяців,
грошова компенсація виплачується за не використані ними дні
щорічних відпусток з розрахунку повної їх тривалості.
У разі переведення працівника на роботу на інше підприємство
грошова компенсація за не використані ним дні щорічних відпусток
за його бажанням повинна бути перерахована на рахунок
підприємства, на яке перейшов працівник.
За бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється
грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові
щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24
календарних дні.
Особам віком до вісімнадцяти років заміна всіх видів
відпусток грошовою компенсацією не допускається.
У разі смерті працівника грошова компенсація за не
використані ним дні щорічних відпусток, а також додаткової
відпустки працівникам, які мають дітей, виплачується спадкоємцям.
Р о з д і л VI
ВІДПУСТКИ БЕЗ ЗБЕРЕЖЕННЯ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ
Стаття 25. Відпустка без збереження заробітної плати, що
надається працівникові в обов\’язковому порядку
Відпустка без збереження заробітної плати за бажанням
працівника надається в обов\’язковому порядку:
1) матері або батьку, який виховує дітей без матері (в тому
числі й у разі тривалого перебування матері в лікувальному
закладі), що має двох і більше дітей віком до 15 років або
дитину-інваліда, – тривалістю до 14 календарних днів щорічно;
2) чоловікові, дружина якого перебуває у післяпологовій
відпустці, – тривалістю до 14 календарних днів;
3) матері або іншим особам, зазначеним у частині третій
статті 18 та частині першій статті 19 цього Закону, в разі якщо
дитина потребує домашнього догляду, – тривалістю, визначеною в
медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною
шестирічного віку, а в разі якщо дитина хвора на цукровий діабет
I типу (інсулінозалежний), – не більш як до досягнення дитиною
шістнадцятирічного віку; ( Пункт 3 статті 25 в редакції Закону
N 2318-IV ( 2318-15 ) від 12.01.2005 )
3-1) матері або іншій особі, зазначеній у частині третій
статті 18 цього Закону, для догляду за дитиною віком до 14 років
на період оголошення карантину на відповідній території;
{ Частину першу статті 25 доповнено пунктом 3-1 згідно із Законом
N 2169-VI ( 2169-17 ) від 11.05.2010 }
4) ветеранам війни, особам, які мають особливі заслуги перед
Батьківщиною, та особам, на яких поширюється чинність Закону
України \”Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального
захисту\” ( 3551-12 ), – тривалістю до 14 календарних днів щорічно;
5) особам, які мають особливі трудові заслуги перед
Батьківщиною, – тривалістю до 21 календарного дня щорічно;
6) пенсіонерам за віком та інвалідам III групи – тривалістю
до 30 календарних днів щорічно;
7) інвалідам I та II груп – тривалістю до 60 календарних днів
щорічно;
8) особам, які одружуються, – тривалістю до 10 календарних
днів;
9) працівникам у разі смерті рідних по крові або по шлюбу:
чоловіка (дружини), батьків (вітчима, мачухи), дитини (пасинка,
падчірки), братів, сестер – тривалістю до 7 календарних днів без
урахування часу, необхідного для проїзду до місця поховання та
назад; інших рідних – тривалістю до 3 календарних днів без
урахування часу, необхідного для проїзду до місця поховання та
назад;
10) працівникам для догляду за хворим рідним по крові або по
шлюбу, який за висновком медичного закладу потребує постійного
стороннього догляду, – тривалістю, визначеною у медичному
висновку, але не більше 30 календарних днів;
11) працівникам для завершення санаторно-курортного лікування
– тривалістю, визначеною у медичному висновку;
12) працівникам, допущеним до вступних іспитів у вищі
навчальні заклади, – тривалістю 15 календарних днів без урахування
часу, необхідного для проїзду до місцезнаходження навчального
закладу та назад;
13) працівникам, допущеним до складання вступних іспитів в
аспірантуру з відривом або без відриву від виробництва, а також
працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в
аспірантурі та успішно виконують індивідуальний план підготовки, –
тривалістю, необхідною для проїзду до місцезнаходження вищого
навчального закладу або закладу науки і назад;
14) сумісникам – на термін до закінчення відпустки за
основним місцем роботи;
15) ветеранам праці – тривалістю до 14 календарних днів
щорічно;
16) працівникам, які не використали за попереднім місцем
роботи щорічну основну та додаткові відпустки повністю або
частково і одержали за них грошову компенсацію, – тривалістю до 24
календарних днів у перший рік роботи на даному підприємстві до
настання шестимісячного терміну безперервної роботи; ( Пункт 16
частини першої статті 25 в редакції Закону N 2073-III ( 2073-14 )
від 02.11.2000 )
17) працівникам, діти яких у віці до 18 років вступають до
навчальних закладів, розташованих в іншій місцевості, – тривалістю
12 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду
до місцезнаходження навчального закладу та у зворотному напрямі.
За наявності двох або більше дітей зазначеного віку така
відпустка надається окремо для супроводження кожної дитини.
( Частину першу статті 25 доповнено пунктом 17 згідно із Законом
N 2622-IV ( 2622-15 ) від 02.06.2005 )
Працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в
аспірантурі, протягом четвертого року навчання надається за їх
бажанням один вільний від роботи день на тиждень без збереження
заробітної плати.
Стаття 26. Відпустка без збереження заробітної плати за
згодою сторін
За сімейними обставинами та з інших причин працівнику може
надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін,
обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим
ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік.