Archives Червень 2013

     1. Якщо   майно   дружини,  чоловіка  за  час  шлюбу  істотно 

збільшилося  у  своїй  вартості  внаслідок  спільних  трудових  чи 

грошових  затрат або затрат другого з подружжя,  воно у разі спору 

може  бути  визнане  за  рішенням  суду  об\’єктом  права  спільної 

сумісної власності подружжя. 

     2.  Якщо  один  із подружжя своєю працею і (або) коштами брав 

участь   в  утриманні  майна,  належного  другому  з  подружжя,  в 

управлінні  цим  майном  чи  догляді  за  ним,  то дохід (приплід, 

дивіденди),  одержаний  від  цього майна, у разі спору за рішенням 

суду може бути визнаний об\’єктом права спільної сумісної власності 

подружжя.

{  Статтю  62  доповнено частиною другою згідно із Законом N 524-V 

( 524-16 ) від 22.12.2006 } 

     Стаття 63.   Здійснення  подружжям  права  спільної  сумісної 

                  власності 

     1. Дружина  та  чоловік  мають  рівні  права  на   володіння, 

користування  і  розпоряджання  майном,  що  належить  їм на праві 

спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю 

між ними. 

     Стаття 64. Право подружжя на укладення договорів між собою 

     1. Дружина та чоловік мають право на укладення між собою усіх 

договорів,  які не заборонені законом,  як щодо майна, що є їхньою 

особистою  приватною власністю,  так і щодо майна,  яке є об\’єктом 

права спільної сумісної власності подружжя. 

     2. Договір  про  відчуження  одним  із  подружжя  на  користь 

другого   з  подружжя  своєї  частки  у  праві  спільної  сумісної 

власності подружжя може бути укладений без виділу цієї частки. 

     Стаття 65.  Право подружжя  на  розпоряджання  майном,  що  є 

                 об\’єктом   права   спільної   сумісної  власності 

                 подружжя 

     1. Дружина,  чоловік розпоряджаються майном,  що  є  об\’єктом 

права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. 

     2. При  укладенні договорів одним із подружжя вважається,  що 

він діє за згодою другого з подружжя.  Дружина,  чоловік має право 

на  звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як 

такого,  що укладений другим із подружжя без її,  його згоди, якщо 

цей договір виходить за межі дрібного побутового. 

     3. Для укладення одним із подружжя договорів,  які потребують 

нотаріального посвідчення і (або) державної  реєстрації,  а  також 

договорів  стосовно  цінного  майна,  згода другого з подружжя має 

бути подана письмово. 

     Згода на  укладення  договору,  який  потребує  нотаріального 

посвідчення  і  (або)  державної реєстрації,  має бути нотаріально 

засвідчена. 

     4. Договір,  укладений одним із подружжя в  інтересах  сім\’ї, 

створює обов\’язки для другого з подружжя,  якщо майно, одержане за 

договором, використане в інтересах сім\’ї. 

     Стаття 66.  Право подружжя на визначення порядку користування 

                 майном 

     1. Подружжя  має  право  домовитися  між  собою  про  порядок 

користування майном,  що йому належить на праві спільної  сумісної 

власності. 

     2. Договір   про   порядок  користування  житловим  будинком, 

квартирою,  іншою будівлею чи спорудою,  земельною ділянкою,  якщо 

він нотаріально посвідчений, зобов\’язує правонаступника дружини та 

чоловіка. 

     Стаття 67.  Право на розпоряджання  часткою  у  майні,  що  є 

                 об\’єктом права    спільної   сумісної   власності 

                 подружжя 

     1. Дружина,  чоловік  мають  право  укласти  з  іншою  особою 

договір  купівлі-продажу,  міни,  дарування,  довічного  утримання 

(догляду),  застави щодо своєї частки у  праві  спільної  сумісної 

власності подружжя лише після її визначення та виділу в натурі або 

визначення порядку користування майном. 

     2. Дружина,  чоловік мають  право  скласти  заповіт  на  свою 

частку   у  праві  спільної  сумісної  власності  подружжя  до  її 

визначення та виділу в натурі. 

     Стаття 68. Здійснення права спільної сумісної власності після 

                розірвання шлюбу 

     1. Розірвання  шлюбу  не  припиняє  права  спільної  сумісної 

власності на майно, набуте за час шлюбу. 

     2. Розпоряджання  майном,  що  є  об\’єктом   права   спільної 

сумісної    власності,   після   розірвання   шлюбу   здійснюється 

співвласниками  виключно  за  взаємною   згодою,   відповідно   до 

Цивільного кодексу України ( 435-15 ). 

     Стаття 69. Право подружжя на поділ майна, що є об\’єктом права 

                спільної сумісної власності подружжя 

     1. Дружина і чоловік мають право на поділ майна,  що належить 

їм на праві спільної сумісної власності,  незалежно від розірвання 

шлюбу. 

     2. Дружина і чоловік мають право розділити майно за  взаємною 

згодою. 

     Договір про   поділ   житлового   будинку,  квартири,  іншого 

нерухомого майна,  а також про  виділ  нерухомого  майна  дружині, 

чоловікові  зі  складу  усього майна подружжя має бути нотаріально 

посвідчений. 

     Стаття 70. Розмір часток майна дружини та чоловіка при поділі 

                майна,  що  є  об\’єктом  права  спільної  сумісної 

                власності подружжя 

     1. У разі поділу майна, що є об\’єктом права спільної сумісної 

власності  подружжя,  частки  майна дружини та чоловіка є рівними, 

якщо  інше  не  визначено  домовленістю  між  ними   або   шлюбним 

договором. 

     2. При  вирішенні  спору  про поділ майна суд може відступити 

від засади рівності часток подружжя за обставин,  що мають істотне 

значення,  зокрема  якщо  один  із  них  не  дбав  про матеріальне 

забезпечення сім\’ї,  приховав,  знищив чи пошкодив спільне  майно, 

витрачав його на шкоду інтересам сім\’ї. 

     3. За рішенням суду частка майна дружини,  чоловіка може бути 

збільшена,  якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні 

повнолітні син,  дочка,  за умови,  що розмір аліментів,  які вони 

одержують,  недостатній  для   забезпечення   їхнього   фізичного, 

духовного розвитку та лікування. 

     Стаття 71.  Способи  та  порядок поділу майна,  що є об\’єктом 

                 права спільної сумісної власності подружжя 

     1. Майно,  що є об\’єктом права  спільної  сумісної  власності 

подружжя, ділиться між ними в натурі. 

     Якщо дружина  та  чоловік  не  домовилися  про порядок поділу 

майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги 

інтереси  дружини,  чоловіка,  дітей  та інші обставини,  що мають 

істотне значення. 

     2. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше 

не визначено домовленістю між ними. 

     3. Речі для професійних занять присуджуються тому з подружжя, 

хто використовував їх у своїй професійній діяльності. Вартість цих 

речей   враховується   при  присудженні  іншого  майна  другому  з 

подружжя. 

     4. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість 

його частки у праві спільної сумісної власності на майно,  зокрема 

на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише 

за  його  згодою,  крім випадків,  передбачених Цивільним кодексом 

України ( 435-15 ). 

     5. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе 

за  умови  попереднього  внесення  другим  із подружжя відповідної 

грошової суми на депозитний рахунок суду.