Archives Червень 2013

     1. Перевізник несе відповідальність  за  шкоду,  заподіяну  у 

випадку знищення, утрати або пошкодження вантажу, тільки за умови, 

що подія,  яка стала причиною такої  шкоди,  мала  місце  під  час 

повітряного перевезення. 

     2. Однак   перевізник   не   несе  відповідальності,  якщо  і 

настільки,  наскільки він доведе, знищення, утрата або пошкодження 

вантажу  спричинені  однією  або  декількома  з  перелічених нижче 

обставин: 

     a) притаманними вантажу дефектом, якістю чи вадою; 

     b) неправильним  упакуванням  вантажу  особою,   яка   не   є 

перевізником, або його службовцями чи агентами; 

     c) воєнними діями чи збройним конфліктом; 

     d) діями   органу  державної  влади,  пов\’язаними  з  ввозом, 

вивозом або транзитом вантажу. 

     3. Повітряне перевезення в контексті  пункту  1  цієї  статті 

охоплює    період,   протягом   якого   вантаж   знаходиться   під 

відповідальністю перевізника. 

     4. Період  повітряного   перевезення   не   охоплює   періоду 

наземного  перевезення,  перевезення  морем  або внутрішнім водним 

шляхом,  здійсненого   поза   аеропортом.   Однак   якщо   подібне 

перевезення  здійснюється  на  виконання  договору  про  повітряне 

перевезення  з  метою  завантаження,  видачі  або   перевантаження 

вантажу,  будь-яка  шкода,  до доведення протилежного,  уважається 

наслідком події,  яка мала місце впродовж повітряного перевезення. 

Якщо  перевізник без згоди вантажовідправника замінює перевезення, 

яке  за   згодою   сторін   передбачалося   здійснити   повітряним 

транспортом,  повністю  або  частково  перевезенням,  здійснюваним 

будь-яким іншим видом транспорту,  таке  перевезення  іншим  видом 

транспорту   вважається   перевезенням,   здійснюваним   у  період 

повітряного перевезення. 

                            Стаття 19 

                             Затримка 

     Перевізник несе   відповідальність   за   шкоду,    заподіяну 

внаслідок затримки в повітряному перевезенні пасажирів, багажу або 

вантажу.  Однак перевізник  не  несе  відповідальності  за  шкоду, 

заподіяну внаслідок затримки,  якщо доведе, що він, його службовці 

та агенти вжили всіх заходів,  які могли б  бути  необхідними  для 

того,  щоб  уникнути  шкоди,  або  що  для  нього  чи для них було 

неможливо вжити таких заходів. 

                            Стаття 20 

                 Звільнення від відповідальності 

     Якщо перевізник  доведе,  що  шкода  була  завдана   або   її 

виникненню  сприяла недбалість,  неправомірна дія чи бездіяльність 

особи,  яка вимагає відшкодування,  або особи,  від якої  походять 

його  або її права,  перевізник повністю або частково звільняється 

від відповідальності перед особою,  яка вимагає  відшкодування,  у 

розмірі,   в   якому   така   недбалість,   неправомірна   дія  чи 

бездіяльність спричинили шкоду або  сприяли  її  виникненню.  Якщо 

вимога про відшкодування заявлена особою,  іншою,  ніж пасажир,  у 

зв\’язку зі смертю або тілесним ушкодженням,  яких зазнав останній, 

перевізник   так  само  повністю  або  частково  звільняється  від 

відповідальності настільки,  наскільки він доведе,  що недбалість, 

інша  неправомірна  дія чи бездіяльність цього пасажира спричинили 

шкоду  або  сприяли  її  виникненню.  Ця  стаття  стосується  всіх 

положень цієї   Конвенції   про  відповідальність,  у  тому  числі 

пункту 1 статті 21. 

                            Стаття 21 

           Компенсація у випадку загибелі або тілесного 

                       ушкодження пасажирів 

     1. Перевізник   не   може   виключити   або   обмежити  своєї 

відповідальності за шкоду,  про яку йдеться в пункті 1 статті  17, 

компенсація якої не перевищує 100 000 спеціальних прав запозичення 

на кожного пасажира. 

     2. Перевізник не несе  відповідальності  за  шкоду,  про  яку 

йдеться в   пункті   1   статті  17,  компенсація  якої  перевищує 

100 000 спеціальних прав запозичення  на  кожного  пасажира,  якщо 

перевізник доведе, що: 

     a) така  шкода  не  була  заподіяна через недбалість або іншу 

неправомірну дію чи бездіяльність перевізника або його  службовців 

чи агентів; або 

     b) така  шкода  заподіяна  виключно через недбалість або іншу 

неправомірну дію чи бездіяльність третьої сторони. 

                            Стаття 22 

             Межі відповідальності стосовно затримки, 

                        багажу та вантажу 

     1. У  випадку  шкоди,  заподіяної  внаслідок затримки під час 

перевезення   пасажирів,   про   яку   йдеться   в   статті    19, 

відповідальність перевізника стосовно кожного пасажира обмежується 

сумою 4150 спеціальних прав запозичення. 

     2. Відповідальність перевізника у випадку  знищення,  утрати, 

пошкодження  або  затримки  в перевезенні багажу обмежується сумою 

1000 спеціальних прав запозичення стосовно  кожного  пасажира,  за 

винятком   випадків,   коли   пасажир  зробив  у  момент  передачі 

зареєстрованого   багажу   перевізнику    особливу    заяву    про 

заінтересованість  у доставці та сплатив додатковий збір,  якщо це 

необхідно.  У цьому випадку перевізник зобов\’язаний сплатити суму, 

що  не  перевищує заявленої суми,  якщо він не доведе,  що ця сума 

перевищує дійсну заінтересованість пасажира в доставці. 

     3. Відповідальність перевізника у випадку  знищення,  утрати, 

пошкодження  або  затримки в перевезенні вантажу обмежується сумою 

17 спеціальних прав запозичення за кілограм, за винятком випадків, 

коли  вантажовідправник  зробив у момент передачі вантажного місця 

перевізнику особливу заяву про  заінтересованість  у  доставці  та 

сплатив  додатковий  збір,  якщо  це  необхідно.  У  цьому випадку 

перевізник зобов\’язаний сплатити суму,  що не перевищує  заявленої 

суми,   якщо   він   не   доведе,  що  ця  сума  перевищує  дійсну 

заінтересованість відправника в доставці. 

     4. У  випадку  знищення,  утрати,  пошкодження  або  затримки 

частини  вантажу чи будь-якого предмета,  що є його частиною,  для 

визначення межі відповідальності  перевізника  до  уваги  береться 

лише загальна вага відповідного вантажного місця або місць.  Однак 

коли знищення, утрата, пошкодження або затримка частини вантажу чи 

будь-якого предмета, що є його частиною, впливає на вартість інших 

місць,  оформлених  однією  авіавантажною  накладною,  або  однією 

квитанцією,  або,  якщо вони не видані,  тим самим документом,  що 

зберігається Іншими засобами,  як це передбачає пункт 2 статті  4, 

для  визначення  межі  відповідальності  повинна  також братися до 

уваги загальна вага такого вантажного місця або місць. 

     5. Зазначені вище положення пунктів 1 та  2  цієї  статті  не 

застосовуються,  якщо  буде  доведено,  що шкода є результатом дії 

чи бездіяльності  перевізника,  його   службовців   або   агентів, 

учиненої з наміром завдати шкоди або через злочинну недбалість і з 

усвідомленням того,  що в  результаті  таких  дій,  можливо,  буде 

завдано  шкоди,  за  умови,  що  у  випадку  вчинення такої дії чи 

бездіяльності працівника або агента буде також  доведено,  що  цей 

працівник або агент діяв у рамках своїх обов\’язків. 

     6. Межі  відповідальності,  установлені  статтею  21  та цією 

статтею,  не  перешкоджають  суду   додатково   ухвалити   рішення 

відповідно до закону,  який він застосовує, про відшкодування всіх 

або частини судових  та  інших  пов\’язаних  із  судовим  розглядом 

витрат, понесених позивачем, у тому числі процентів. Наведене вище 

положення не  застосовується,  якщо  сума,  присуджена  в  порядку 

відшкодування  шкоди,  за  винятком судових та інших пов\’язаних із 

судовим  розглядом  витрат,  не  перевищує  суми,  яку  перевізник 

письмово  запропонував  позивачу  протягом  шести  місяців  з  дня 

заподіяння шкоди або до початку судового процесу,  якщо ця дата  є 

пізнішою.