Про дорожній рух
З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про дорожній рух
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1993, N 31, ст.338 )
{ Вводиться в дію Постановою ВР
N 2953-XII ( 2953-12 ) від 28.01.93, ВВР, 1993, N 31, ст.339 }
{ Додатково див. Постанову ВР
N 3914-XII ( 3914-12 ) від 02.02.94, ВВР, 1994, N 22, ст.146 }
{ Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 234/94-ВР від 10.11.94, ВВР, 1994, N 46, ст.414
N 557-XIV ( 557-14 ) від 24.03.99, ВВР, 1999, N 19, ст.173
N 3033-III ( 3033-14 ) від 07.02.2002, ВВР, 2002, N 26, ст.176
N 3047-III ( 3047-14 ) від 07.02.2002, ВВР, 2002, N 29, ст.194
N 743-IV ( 743-15 ) від 15.05.2003, ВВР, 2003, N 29, ст.233
N 1096-IV ( 1096-15 ) від 10.07.2003, ВВР, 2004, N 6, ст.38
N 1528-IV ( 1528-15 ) від 19.02.2004, ВВР, 2004, N 22, ст.317
N 1961-IV ( 1961-15 ) від 01.07.2004, ВВР, 2005, N 1, ст.1
N 2249-IV ( 2249-15 ) від 16.12.2004, ВВР, 2005, N 5, ст.116
N 3370-IV ( 3370-15 ) від 19.01.2006, ВВР, 2006, N 22, ст.184
N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008, ВВР, 2009, N 10-11, ст.137
N 2756-VI ( 2756-17 ) від 02.12.2010, ВВР, 2011, N 23, ст.160
N 3163-VI ( 3163-17 ) від 17.03.2011, ВВР, 2011, N 38, ст.382
N 3565-VI ( 3565-17 ) від 05.07.2011, ВВР, 2012, N 5, ст.34
N 4103-VI ( 4103-17 ) від 09.12.2011, ВВР, 2012, N 28, ст.309
Кодексом
N 4495-VI ( 4495-17, 4495д-17 ) від 13.03.2012, ВВР, 2012,
N 44-45, N 46-47, N 48, ст.552
Законами
N 4555-VI ( 4555-17 ) від 20.03.2012, ВВР, 2012, N 41, ст.493
N 4621-VI ( 4621-17 ) від 22.03.2012, ВВР, 2013, N 2, ст.11
N 5081-VI ( 5081-17 ) від 05.07.2012
N 5085-VI ( 5085-17 ) від 05.07.2012
N 5316-VI ( 5316-17 ) від 02.10.2012
N 5459-VI ( 5459-17 ) від 16.10.2012
N 5502-VI ( 5502-17 ) від 20.11.2012 }
{ У тексті Закону слова \”дорожньо-транспортна подія\” в усіх
відмінках і числах замінено словами \”дорожньо-транспортна
пригода\” у відповідному відмінку і числі згідно із Законом
N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008 }
{ У тексті Закону слова \”уповноважений орган Міністерства
аграрної політики України\” в усіх відмінках замінено
словами \”центральний орган виконавчої влади з питань
нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі\” у
відповідному відмінку згідно із Законом N 3565-VI
( 3565-17 ) від 05.07.2011 }
{ У тексті Закону слова \”центральні органи державної виконавчої
влади\”, \”центральні органи державної виконавчої влади
України\”, \”підрозділи Державтоінспекції Міністерства внутрішніх
справ України\”, \”Державтоінспекція Міністерства внутрішніх
справ України\”, \”центральний орган виконавчої влади з питань
нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі\”, \”Міністерство
охорони здоров\’я України\” в усіх відмінках та числах замінено
відповідно словами \”центральні органи виконавчої влади\”,
\”відповідні підрозділи Міністерства внутрішніх справ України,
що забезпечують безпеку дорожнього руху\”, \”Міністерство
внутрішніх справ України\”, \”центральний орган виконавчої влади,
що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в
агропромисловому комплексі\”, \”центральний орган виконавчої
влади, що забезпечує формування державної політики у сфері
охорони здоров\’я\” у відповідному відмінку та числі згідно із
Законом N 5459-VI ( 5459-17 ) від 16.10.2012 }
{ Зміни в частині заміни слів у тексті Закону див. у підпункті 2
пункту 5 Закону N 5502-VI ( 5502-17 ) від 20.11.2012 }
Цей Закон визначає правові та соціальні основи дорожнього
руху з метою захисту життя та здоров\’я громадян, створення
безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони
навколишнього природного середовища.
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Завдання Закону України про дорожній рух
Закон регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та
його безпеки, визначає права, обов\’язки і відповідальність
суб\’єктів – учасників дорожнього руху, міністерств, інших
центральних органів виконавчої влади, об\’єднань, підприємств,
установ і організацій незалежно від форм власності та
господарювання (далі – міністерств, інших центральних органів
виконавчої влади та об\’єднань).
Стаття 2. Законодавство про дорожній рух
Законодавство про дорожній рух складається з цього Закону та
актів законодавства України, що видаються відповідно до нього.
Стаття 3. Державне управління у сфері дорожнього руху
Державне управління у сфері дорожнього руху та його безпеки
здійснюється Кабінетом Міністрів України, спеціально
уповноваженими на це центральними органами виконавчої влади,
органами виконавчої влади в Автономній Республіці Крим, місцевими
органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування.
Забезпечення безпеки дорожнього руху в Україні покладається
на відповідний підрозділ Міністерства внутрішніх справ України.
{ Частина друга статті 3 в редакції Закону N 5459-VI ( 5459-17 )
від 16.10.2012 }
{ Стаття 3 в редакції Закону N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008 }
Розділ II
КОМПЕТЕНЦІЯ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ, ОРГАНІВ ВЛАДИ
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ, МІСЦЕВИХ ДЕРЖАВНИХ АДМІНІСТРАЦІЙ,
ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ, МІНІСТЕРСТВ, ІНШИХ ЦЕНТРАЛЬНИХ
ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ ТА ОБ’ЄДНАНЬ ГРОМАДЯН
{ Назва розділу II в редакції Закону N 5459-VI ( 5459-17 ) від
16.10.2012 }
Стаття 4. Компетенція Кабінету Міністрів України
у сфері дорожнього руху
До компетенції Кабінету Міністрів України у сфері дорожнього
руху належить:
підготовка проектів законів, нормативних актів з питань
дорожнього руху та його безпеки, а також відповідальності за їх
порушення на території України;
{ Абзац третій статті 4 виключено на підставі Закону
N 5459-VI ( 5459-17 ) від 16.10.2012 }
{ Абзац четвертий статті 4 виключено на підставі Закону
N 5459-VI ( 5459-17 ) від 16.10.2012 }
розробка і затвердження державних програм розвитку дорожнього
руху та його безпеки на автомобільних дорогах, вулицях і
залізничних переїздах, вимог екологічної безпеки, а також програм
координації використання всіх видів транспорту загального
користування (автомобільний, залізничний, повітряний, водний);
фінансування, керівництво і контроль за виконанням державних
програм розвитку дорожнього руху та його безпеки;
координація діяльності міністерств, інших центральних органів
виконавчої влади, об\’єднань та місцевого самоврядування у сфері
дорожнього руху, а також вимог екологічної безпеки;
контроль за виконанням законодавства про дорожній рух;
визначення єдиного порядку організації дорожнього руху та
його безпеки;
встановлення єдиних вимог щодо проектування, будівництва,
реконструкції, ремонту, утримання та охорони автомобільних доріг,
вулиць і залізничних переїздів, затвердження програм їх
будівництва;
встановлення єдиних вимог щодо конструкції та технічного
стану транспортних засобів, що експлуатуються в Україні
( 1166-2010-п );
визначення порядку видачі ліцензій і сертифікатів на
здійснення діяльності, пов\’язаної з виготовленням, ремонтом і
експлуатацією транспортних засобів, перевезеннями вантажів і
пасажирів, підготовкою водіїв, будівництвом, реконструкцією,
ремонтом і утриманням автомобільних доріг, вулиць і залізничних
переїздів, іншими видами діяльності, що впливають на безпеку руху;
визначення порядку здійснення державної реєстрації
(перереєстрації), зняття з обліку транспортних засобів, проведення
їх обов\’язкового технічного контролю та визначення обсягів
перевірки технічного стану транспортних засобів, визначення
переліку обладнання, необхідного для одержання суб\’єктами
господарювання права на здійснення обов\’язкового технічного
контролю транспортних засобів, призначених для експлуатації на
вулично-дорожній мережі загального користування та зареєстрованих
у відповідних підрозділах Міністерства внутрішніх справ України,
що забезпечують безпеку дорожнього руху (далі – суб\’єкти
проведення обов\’язкового технічного контролю), а також переліку
документів, що подаються для одержання такого права та інші
повноваження, визначені цим Законом; { Статтю 4 доповнено абзацом
тринадцятим згідно із Законом N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008;
в редакції Закону N 3565-VI ( 3565-17 ) від 05.07.2011 }
визначення порядку оформлення і видачі погоджень та дозволів,
надання інших послуг, пов\’язаних із забезпеченням безпеки
дорожнього руху, а також визначення розміру плати за оформлення і
видачу таких погоджень та дозволів, надання відповідних послуг;
{ Статтю 4 доповнено абзацом чотирнадцятим згідно із Законом
N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008 }
встановлення правил приймання іспитів із знань Правил
дорожнього руху ( 1306-2001-п ) і навичок керування транспортними
засобами; { Статтю 4 доповнено абзацом п\’ятнадцятим згідно із
Законом N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008 }
встановлення єдиних вимог і затвердження типових навчальних
програм ( 229-2010-п ) для учасників дорожнього руху, формування
належної дорожньої культури та організація навчання різних груп
населення правил дорожнього руху. { Статтю 4 доповнено абзацом
шістнадцятим згідно із Законом N 586-VI ( 586-17 ) від
24.09.2008 }
Стаття 5. Компетенція органів влади Автономної Республіки
Крим, обласних, Київської та Севастопольської
міських рад, обласних, Київської та
Севастопольської державних адміністрацій
{ Назва статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5459-VI
( 5459-17 ) від 16.10.2012 }
До компетенції органів влади Автономної Республіки Крим,
обласних, Київської та Севастопольської міських рад, обласних,
Київської та Севастопольської державних адміністрацій у сфері
дорожнього руху належить: { Абзац перший статті 5 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 5459-VI ( 5459-17 ) від 16.10.2012 }
прийняття нормативних актів з питань дорожнього руху та його
безпеки, за винятком тих, що належать до компетенції Верховної
Ради України, Кабінету Міністрів України;
затвердження регіональних програм розвитку дорожнього руху та
його безпеки;
державний нагляд та контроль за дотриманням законодавства про
дорожній рух та його безпеку, за діяльністю підприємств, установ,
організацій незалежно від форм власності та господарювання щодо
планування та виконання заходів з безпеки дорожнього руху, вимог
екологічної безпеки;
формування фондів для фінансування державних програм і
окремих заходів, спрямованих на розвиток дорожнього руху та його
безпеки;
забезпечення розвитку мережі місцевих автомобільних доріг,
вулиць та залізничних переїздів, їх утримання та охорони;
керівництво діяльністю по організації дорожнього руху;
організація навчання населення Правил дорожнього руху,
проведення виховних заходів серед різних соціально-вікових груп
населення щодо його безпеки;
організація підготовки та підвищення кваліфікації водіїв
транспортних засобів і розвиток мережі відповідних навчальних
закладів;
організація та здійснення заходів для своєчасного
забезпечення потерпілих внаслідок дорожньо-транспортних пригод
екстреною медичною допомогою безпосередньо на місці події та їх
транспортування для надання подальшої медичної допомоги до
відповідних закладів охорони здоров\’я; { Абзац десятий статті 5 в
редакції Закону N 5081-VI ( 5081-17 ) від 05.07.2012 }
створення умов для виконання бригадами екстреної (швидкої)
медичної допомоги встановленого Кабінетом Міністрів України
нормативу прибуття бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги до
пацієнта; { Абзац статті 5 в редакції Закону N 5081-VI ( 5081-17 )
від 05.07.2012 }
організація та фінансування заходів, пов\’язаних із
профілактикою дитячого дорожньо-транспортного травматизму;
керівництво роботою по пропаганді безпеки дорожнього руху,
вимог екологічної безпеки;
контроль за справлянням державних і місцевих податків, зборів
та інших обов\’язкових платежів у сфері дорожнього руху;
організація забезпечення індивідуальних власників
транспортних засобів платними стоянками та колективними гаражами;
вирішення інших питань дорожнього руху.
Стаття 6. Компетенція міських рад та їх виконавчих органів,
районних рад та районних державних адміністрацій
{ Назва статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5459-VI
( 5459-17 ) від 16.10.2012 }
До компетенції міських рад та їх виконавчих органів, районних
рад та районних державних адміністрацій у сфері дорожнього руху
належить: { Абзац перший частини першої статті 6 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 5459-VI ( 5459-17 ) від 16.10.2012 }
виконання вимог законодавства та рішень органів виконавчої
влади про дорожній рух і його безпеку; { Абзац другий частини
першої статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5459-VI
( 5459-17 ) від 16.10.2012 }
{ Абзац третій частини першої статті 6 виключено на підставі
Закону N 5459-VI ( 5459-17 ) від 16.10.2012 }
розробка, затвердження та реалізація міських і районних
програм розвитку дорожнього руху та його безпеки;
формування міських і районних фондів, у тому числі
позабюджетних, для фінансування програм і окремих заходів,
спрямованих на розвиток дорожнього руху та його безпеки;
контроль за організацією навчання різних соціально-вікових
груп населення Правил дорожнього руху, планування заходів,
пов\’язаних із профілактикою його безпеки, та контроль за їх
виконанням;
контроль за підготовкою і підвищенням кваліфікації водіїв,
технічним обслуговуванням і ремонтом транспортних засобів,
забезпеченням розвитку сфери цих послуг;
організація дорожнього руху на території міста і району
згідно з відповідними генеральними планами, проектами детального
планування та забудови населених пунктів, автоматизованих систем
керування дорожнім рухом, комплексних транспортних схем і схем
організації дорожнього руху та з екологічно безпечними умовами;
здійснення та фінансування заходів, пов\’язаних із
профілактикою дитячого дорожньо-транспортного травматизму;
проведення роботи по пропаганді безпеки дорожнього руху;
організація будівництва, реконструкції, ремонту та утримання
автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів;
встановлення порядку і здійснення заходів щодо забезпечення
охорони транспортних засобів на платних стоянках та в колективних
гаражах;
керівництво та контроль за діяльністю підприємств, установ і
організацій незалежно від форм власності та господарювання за
виконанням вимог законодавства, рішень органів державної
виконавчої влади про дорожній рух і його безпеку;
контроль за виявленням дорожньо-транспортних пригод та
впровадженням заходів у місцях їх концентрації, на
аварійно-небезпечних ділянках вулиць, доріг та залізничних
переїздах;
організація системи заходів щодо медичного забезпечення
безпеки дорожнього руху та контроль за їх реалізацією;
накладання у межах своєї компетенції адміністративних
стягнень за порушення законодавства у сфері дорожнього руху та
його безпеки;
керівництво роботою по справлянню податків, зборів та інших
обов\’язкових платежів у сфері дорожнього руху.
Органи, визначені частиною першою цієї статті, мають право
розглядати і вирішувати інші питання, які відповідно до чинного
законодавства належать до їх відання.
{ Частина друга статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5459-VI ( 5459-17 ) від 16.10.2012 }
Стаття 7. Компетенція сільських, селищних рад, їх виконавчих
органів
{ Назва статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5459-VI
( 5459-17 ) від 16.10.2012 }
До компетенції сільських, селищних рад, їх виконавчих органів
у сфері дорожнього руху належить: { Абзац перший статті 7 із
змінами, внесеними згідно із Законом N 5459-VI ( 5459-17 ) від
16.10.2012 }
забезпечення виконання вимог законодавства та рішень
центральних органів виконавчої влади з питань дорожнього руху і
його безпеки;
розробка, затвердження та виконання місцевих програм безпеки
дорожнього руху;
створення позабюджетних фондів для додаткового фінансування
заходів щодо безпеки дорожнього руху;
організація та контроль за діяльністю підприємств з питань
дорожнього руху і його безпеки;
сприяння створенню на території відповідного населеного
пункту підприємств і організацій для надання платних послуг,
пов\’язаних з підготовкою та підвищенням кваліфікації водіїв,
технічним обслуговуванням і ремонтом транспортних засобів; { Абзац
шостий статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5459-VI
( 5459-17 ) від 16.10.2012 }
сприяння діяльності по утриманню у безпечному для дорожнього
руху стані автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів та
їх облаштуванню об\’єктами сервісу;
сприяння організації та здійсненню медичної допомоги
потерпілим у дорожньо-транспортних пригодах та інших заходів щодо
медичного забезпечення безпеки дорожнього руху;
проведення серед різних соціально-вікових груп населення
профілактичних заходів щодо безпеки дорожнього руху;
навчання населення Правил дорожнього руху;
здійснення заходів щодо профілактики дитячого
дорожньо-транспортного травматизму.
{ Статтю 8 виключено на підставі Закону N 5459-VI ( 5459-17 )
від 16.10.2012 }
Стаття 9. Компетенція власників автомобільних доріг,
вулиць та залізничних переїздів
До компетенції власників автомобільних доріг, вулиць та
залізничних переїздів або уповноважених ними органів у сфері
дорожнього руху належить:
розробка програм та здійснення заходів щодо розвитку,
удосконалення, ремонту та утримання у безпечному для дорожнього
руху стані доріг, вулиць та залізничних переїздів, зон відчуження;
визначення структур управління, проектування, будівництва та
утримання доріг, вулиць та залізничних переїздів;
участь у розробці положень про спеціальні структури
управління дорожнім рухом;
компенсація витрат власникам транспортних засобів, якщо
дорожньо-транспортні пригоди сталися з причин незадовільного
експлуатаційного утримання автомобільних доріг, вулиць та
залізничних переїздів, за рішеннями судових органів;
забезпечення безпечних, економічних та комфортних умов
дорожнього руху;
організація і здійснення заходів, спрямованих на захист
навколишнього природного середовища;
забезпечення учасників дорожнього руху інформацією з питань
стану аварійності та дорожнього покриття, гідрометеорологічних та
інших умов;
вирішення питань експлуатації автомобільних доріг, вулиць та
залізничних переїздів у надзвичайних ситуаціях;
передача права на експлуатаційне утримання доріг, вулиць та
залізничних переїздів іншим юридичним особам;
визначення нормативів та виділення необхідних коштів на
будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання автомобільних
доріг, вулиць та залізничних переїздів;
передача права на будівництво комунальних та інших споруд,
прокладання комунікацій, на захисні роботи і споруди, сервісні
споруди та обладнання відповідно до чинного законодавства;
проведення робіт по створенню і утриманню придорожніх зелених
насаджень та інше;
термінове усунення пошкоджень на автомобільних дорогах,
вулицях та залізничних переїздах;
влаштування місць для зупинок транспортних засобів, стоянок і
відпочинку учасників дорожнього руху та створення інших об\’єктів
дорожнього сервісу;
розробка та облаштування автомобільних доріг, вулиць та
залізничних переїздів системами термінового зв\’язку для виклику
міліції, екстреної медичної допомоги та технічної допомоги;
{ Абзац шістнадцятий статті 9 із змінами, внесеними згідно із
Законами N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008, N 5081-VI ( 5081-17 )
від 05.07.2012 }
обладнання доріг, вулиць та залізничних переїздів технічними
засобами регулювання дорожнього руху та їх утримання;
проведення лінійного аналізу аварійності на підвідомчих
автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах;
виявлення аварійно-небезпечних ділянок та місць концентрації
дорожньо-транспортних пригод і впровадження у таких місцях
відповідних заходів щодо удосконалення організації дорожнього
руху;
погодження маршрутів перевезення небезпечних, надгабаритних і
великовагових вантажів;
забезпечення роботи спеціалізованих служб по здійсненню
заходів щодо організації дорожнього руху;
своєчасне виявлення перешкод дорожньому руху та їх усунення,
а у разі неможливості – невідкладне позначення дорожніми знаками,
огороджувальними і направляючими засобами;
організація виконання встановлених вимог щодо забезпечення
безпеки дорожнього руху;
вирішення інших питань дорожнього руху згідно з чинним
законодавством.
Стаття 10. Компетенція власників транспортних засобів
До компетенції власників транспортних засобів належить:
здійснення заходів щодо розвитку, експлуатації та утримання
у справному технічному стані транспортних засобів; { Абзац другий
статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3565-VI
( 3565-17 ) від 05.07.2011 }
розвиток мережі навчальних закладів по підготовці та
підвищенню кваліфікації водіїв транспортних засобів;
організація та здійснення заходів щодо медичного забезпечення
безпеки дорожнього руху;
організація та здійснення заходів щодо захисту навколишнього
природного середовища від шкідливого впливу транспорту;
організація та фінансування заходів, пов\’язаних із
профілактикою дорожньо-транспортного травматизму;
вирішення питань експлуатації транспорту у надзвичайних
ситуаціях;
створення за наявності більше п\’ятнадцяти одиниць
транспортних засобів, що дислокуються в одному населеному пункті,
автотранспортного підприємства з відокремленою територією та
комплексом відповідних умов, із введенням посад фахівців з безпеки
дорожнього руху, відповідальних за зберігання, технічне
обслуговування та експлуатацію транспортних засобів. { Статтю 10
доповнено абзацом восьмим згідно із Законом N 586-VI ( 586-17 )
від 24.09.2008 }
Стаття 11. Участь міністерств, інших центральних органів
виконавчої влади та об\’єднань у
забезпеченні безпеки дорожнього руху
Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та
об\’єднання у межах своєї компетенції забезпечують безпеку
дорожнього руху, несуть відповідальність за виконання державних і
галузевих програм у сфері дорожнього руху, видають нормативні акти
про дорожній рух, що не суперечать законодавству про дорожній рух,
сприяють підприємствам, установам та організаціям, що входять до
їх складу, у здійсненні заходів, спрямованих на забезпечення
безпеки дорожнього руху.
{ Частину другу статті 11 виключено на підставі Закону
N 5459-VI ( 5459-17 ) від 16.10.2012 }
У міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади
та об\’єднаннях, підприємствах та організаціях, що мають
транспортні засоби, при чисельності зайнятих експлуатацією
транспортних засобів понад 50 чоловік, вводиться посада фахівця з
безпеки дорожнього руху, а понад 500 чоловік – створюється служба
безпеки дорожнього руху. Положення про цю службу затверджує
Кабінет Міністрів України.
Стаття 12. Участь підприємств, установ, організацій у
забезпеченні безпеки дорожнього руху, обов\’язки
посадових осіб у цій сфері
1. Підприємства, установи та організації незалежно від форм
власності та господарювання розробляють і здійснюють заходи для
забезпечення безпеки дорожнього руху, проводять у трудових
колективах профілактичну роботу по дотриманню вимог законодавства
про дорожній рух, за згодою з первинними профспілковими
організаціями включають до колективних договорів вимоги щодо форм
впливу на членів трудового колективу у разі порушення ними
обов\’язків учасників дорожнього руху, встановлених чинним
законодавством про дорожній рух.
( Частина перша статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 1096-IV ( 1096-15 ) від 10.07.2003 )
2. Посадові особи, які відповідають за експлуатацію і
технічний стан транспортних засобів, зобов\’язані:
забезпечувати добір, підвищення кваліфікації та професійного
рівня водіїв, здійснювати контроль за станом їх здоров\’я і
дотриманням режиму праці та відпочинку;
забезпечувати належний технічний стан транспортних засобів та
дотримання екологічних вимог їх експлуатації;
не допускати до керування транспортними засобами осіб, які не
мають права на керування транспортним засобом відповідної
категорії, не пройшли у встановлений строк медичного огляду,
перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп\’яніння
або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та
швидкість реакції; { Абзац четвертий частини другої статті 12 із
змінами, внесеними згідно із Законом N 586-VI ( 586-17 ) від
24.09.2008 }
не випускати на лінію транспортні засоби, технічний стан яких
не відповідає вимогам державних стандартів, правил дорожнього
руху, а також якщо вони не зареєстровані у встановленому порядку,
переобладнані з порушенням вимог законодавства або не пройшли
обов\’язкового технічного контролю. { Абзац п\’ятий частини другої
статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3565-VI
( 3565-17 ) від 05.07.2011 }
3. Посадові особи, які відповідають за будівництво,
реконструкцію, ремонт, експлуатацію та облаштування автомобільних
доріг, вулиць та залізничних переїздів, мостів, шляхопроводів,
інших споруд, зобов\’язані:
забезпечувати утримання їх у стані, що відповідає
встановленим вимогам щодо забезпечення безпеки дорожнього руху;
при виникненні умов, що створюють загрозу безпеці дорожнього
руху, здійснювати заходи для своєчасної заборони або обмеження
руху ( 879-2007-п ), а також відновлення безпечних умов для руху;
впроваджувати у повному обсязі заходи щодо безпеки дорожнього
руху при здійсненні будівництва, реконструкції та ремонту доріг,
вулиць та залізничних переїздів;
позначати місця виконання робіт, місця, де залишено на
дорозі, вулиці, залізничному переїзді машини і механізми,
будівельні матеріали тощо, відповідними дорожніми знаками,
огороджувальними і направляючими засобами, а в темний час доби і
при тумані – сигнальними вогнями, передбаченими діючими нормами;
по закінченні робіт на дорозі, вулиці, залізничному переїзді
негайно привести їх у стан, що забезпечує безперешкодний і
безпечний рух транспортних засобів і пішоходів, та впорядкувати
зони відчуження;
у разі забруднення проїзної частини доріг, вулиць,
залізничних переїздів невідкладно здійснювати заходи для їх
очищення і своєчасного попередження учасників дорожнього руху про
загрозу безпеці руху, що виникла;
обладнувати їх технічними засобами регулювання дорожнього
руху;
виявляти аварійно-небезпечні ділянки та місця концентрації
дорожньо-транспортних пригод та забезпечувати здійснення у таких
місцях відповідних заходів щодо удосконалення умов та організації
дорожнього руху для забезпечення його безпеки;
своєчасно виявляти перешкоди дорожньому руху та забезпечувати
їх усунення, а у разі неможливості – невідкладно позначати
дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами;
щомісяця проводити лінійний аналіз аварійності.
4. Особи, які відповідають за експлуатацію під\’їзних і
грунтових доріг, а також власники транспортних засобів зобов\’язані
виключати можливість виносу транспортними засобами землі, каміння
або інших матеріалів на автомобільні дороги, вулиці, залізничні
переїзди.
Стаття 13. Участь об\’єднань громадян і громадян у
здійсненні заходів щодо безпеки дорожнього руху
Об\’єднання громадян і громадяни мають сприяти державним
органам у здійсненні заходів щодо безпеки дорожнього руху.
{ Частину другу статті 13 виключено на підставі Закону
N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008 }
Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та
об\’єднання зобов\’язані враховувати пропозиції об\’єднань громадян і
громадян з питань безпеки дорожнього руху.
Держава забезпечує проведення пільгової податкової політики
щодо об\’єднань громадян, головною метою яких є проведення заходів
з безпеки дорожнього руху.
Розділ III
ПРАВА ТА ОБОВ\’ЯЗКИ УЧАСНИКІВ ДОРОЖНЬОГО РУХУ
Стаття 14. Учасники дорожнього руху
Учасниками дорожнього руху є особи, які використовують
автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця,
призначені для пересування людей та перевезення вантажів за
допомогою транспортних засобів.
До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири
транспортних засобів, пішоходи, велосипедисти, погоничі тварин.
Учасники дорожнього руху мають право на:
безпечні умови дорожнього руху, на відшкодування збитків,
завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг,
вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху;
вивчення норм і правил дорожнього руху;
своєчасне забезпечення екстреною медичною допомогою;
{ Частину третю статті 14 доповнено новим абзацом згідно із
Законом N 5081-VI ( 5081-17 ) від 05.07.2012 }
отримання від гідрометеорологічних, дорожніх, комунальних та
інших організацій, а також відповідних підрозділів Міністерства
внутрішніх справ України, що забезпечують безпеку дорожнього руху,
військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби
правопорядку у Збройних Силах України інформації про умови
дорожнього руху. { Абзац частини третьої статті 14 із змінами,
внесеними згідно із Законами N 743-IV ( 743-15 ) від 15.05.2003,
N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008 }
Учасник дорожнього руху може оскаржити дію працівника
відповідних підрозділів Міністерства внутрішніх справ України, що
забезпечують безпеку дорожнього руху, військової інспекції безпеки
дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах
України у разі порушення з його боку чинного законодавства.
{ Частина четверта статті 14 із змінами, внесеними згідно із
Законами N 743-IV ( 743-15 ) від 15.05.2003, N 586-VI ( 586-17 )
від 24.09.2008 }
Учасники дорожнього руху зобов\’язані:
знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил
дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки
дорожнього руху;
створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати
своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам,
організаціям і громадянам;
виконувати розпорядження органів державного нагляду та
контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух;
не створювати перешкод для проїзду спеціалізованого
санітарного транспорту бригад екстреної (швидкої) медичної
допомоги, який рухається з включеними проблисковим маячком та
спеціальним звуковим сигналом; { Частину п\’яту статті 14 доповнено
абзацом п\’ятим згідно із Законом N 5081-VI ( 5081-17 ) від
05.07.2012 }
у випадках, визначених Законом України \”Про екстрену медичну
допомогу\” ( 5081-17 ), надавати необхідну домедичну допомогу та
вживати всіх можливих заходів для забезпечення надання екстреної
медичної допомоги, у тому числі потерпілим внаслідок
дорожньо-транспортних пригод. { Частину п\’яту статті 14 доповнено
абзацом шостим згідно із Законом N 5081-VI ( 5081-17 ) від
05.07.2012 }
Працівники органів внутрішніх справ, військової інспекції
безпеки дорожнього руху, Військової служби правопорядку у Збройних
Силах України, дорожньо-експлуатаційних служб та бригад екстреної
(швидкої) медичної допомоги при виконанні службових обов\’язків
можуть відступати від окремих вимог Правил дорожнього руху лише у
випадках і при виконанні умов, викладених у них. ( Частина шоста
статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законами N 557-XIV
( 557-14 ) від 24.03.99, N 743-IV ( 743-15 ) від 15.05.2003,
N 5081-VI ( 5081-17 ) від 05.07.2012 }
Стаття 15. Основні положення щодо допуску до керування
транспортними засобами
Кожний громадянин, який досяг визначеного цим Законом віку,
не має медичних протипоказань та пройшов повний курс навчання за
відповідними програмами, може в установленому порядку отримати
право на керування транспортними засобами відповідної категорії.
Право на керування транспортними засобами відповідної
категорії може бути надано:
мототранспортними засобами і мотоколясками (категорії A1,
A) – особам, які досягли 16-річного віку;
автомобілями, колісними тракторами, самохідними машинами,
сільськогосподарською технікою, іншими механізмами, які
експлуатуються на вулично-дорожній мережі, всіх типів (категорії
B1, B, C1, C, T), за винятком автобусів, трамваїв і тролейбусів, –
особам, які досягли 18-річного віку;
автомобілями з причепами або напівпричепами (категорії BE,
C1E, CE), а також призначеними для перевезення великогабаритних,
великовагових і небезпечних вантажів, – особам, які досягли
19-річного віку;
автобусами, трамваями і тролейбусами (категорії D1, D, D1E,
DE, T) – особам, які досягли 21-річного віку.
Перелік медичних протипоказань (захворювань і вад), за
наявності яких особа не може бути допущена до керування
відповідними транспортними засобами, визначається спеціально
уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань
охорони здоров\’я.
Особа, яка бажає отримати право на керування транспортними
засобами відповідної категорії чи типу, зобов\’язана пройти
медичний огляд, підготовку або перепідготовку відповідно до
типової навчальної програми, успішно скласти теоретичний і
практичний іспити. Порядок підготовки, перепідготовки і підвищення
кваліфікації водіїв транспортних засобів ( 487-2009-п )
визначається Кабінетом Міністрів України.
Підготовка, перепідготовка і підвищення кваліфікації водіїв
транспортних засобів здійснюються в акредитованих закладах
незалежно від форми власності та підпорядкування, які за
результатами атестації отримали відповідний атестат. Підготовка,
перепідготовка і підвищення кваліфікації водіїв здійснюються
спеціалістами, які відповідають визначеним кваліфікаційним
вимогам центрального органу виконавчої влади, що забезпечує
формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я.
Перелік вимог до закладів, кваліфікаційні вимоги до спеціалістів,
які здійснюють таку підготовку, визначаються спільним актом
Міністерства внутрішніх справ України, центральних органів
виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у
сферах освіти і науки, транспорту та охорони праці.
{ Частина п\’ята статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законами
N 5081-VI ( 5081-17 ) від 05.07.2012, N 5459-VI ( 5459-17 ) від
16.10.2012 }
Міністерство внутрішніх справ України створює та веде реєстр
закладів, які здійснюють підготовку, перепідготовку і підвищення
кваліфікації водіїв транспортних засобів, та здійснює державний
контроль за додержанням ними вимог законодавства у цій сфері.
Основною формою державного контролю у сфері безпеки дорожнього
руху за діяльністю закладів незалежно від форми власності і
підпорядкування є державна акредитація закладу та атестація його
викладачів, яка проводиться не рідше одного разу на п\’ять років у
порядку ( 490-2009-п ), визначеному Кабінетом Міністрів України.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну
політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі,
створює та веде реєстр закладів, які здійснюють підготовку,
перепідготовку і підвищення кваліфікації трактористів-машиністів
та здійснює державний контроль за додержанням ними вимог
законодавства у цій сфері.
Теоретичний і практичний іспити для отримання права на
керування транспортними засобами відповідної категорії складаються
у відповідних підрозділах Міністерства внутрішніх справ України,
що забезпечують безпеку дорожнього руху, та в центральному органі
виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду
(контролю) в агропромисловому комплексі.
{ Частина восьма статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5459-VI ( 5459-17 ) від 16.10.2012 }
Право на керування транспортними засобами відповідної
категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу
з установленим терміном дії. На території України відповідно до
Конвенції про дорожній рух ( 995_041 ) діють національні та
міжнародні посвідчення водія. Порядок видачі, обміну та
встановлення терміну дії таких посвідчень визначається Кабінетом
Міністрів України ( 340-93-п ).
{ Частина дев\’ята статті 15 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 3163-VI ( 3163-17 ) від 17.03.2011 }
Забороняється керування транспортними засобами особам, до
яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне
покарання у виді позбавлення права керування транспортними
засобами, протягом строку позбавлення.
{ Стаття 15 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1528-IV
( 1528-15 ) від 19.02.2004; в редакції Закону N 586-VI ( 586-17 )
від 24.09.2008 }
Стаття 16. Основні права та обов\’язки водія
транспортного засобу
Водій має право:
керувати транспортним засобом і перевозити пасажирів або
ван