Кабинеты адвоката находятся в Оболонском, Соломенском и Святошинском районах

 

Науково-практичний коментар до ПРИКІНЦЕВИХ ПОЛОЖЕНЬ Кримінального процесуального кодексу України

ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ Кримінального процесуального кодексу України
 
Коментар: 
 
1. Цей Кодекс набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування, крім:

положень, що стосуються кримінального провадження щодо кримінальних проступків, які вводяться в дію одночасно з набранням чинності законом України про кримінальні проступки;

частини першої (у частині положень щодо повноважень здійснення досудового розслідування злочинів, передбачених статтями 402-421,423-435 Кримінального кодексу України) та частини четвертої статті 216 цього Кодексу, які вводяться в дію з дня початку діяльності Державного бюро розслідувань України, але не пізніше п'яти років з дня набрання чинності цим Кодексом;

частини четвертої статті 213 цього Кодексу, яка вводиться в дію з дня набрання чинності положеннями закону, що регулює надання безоплатної правової допомоги, які передбачають надання відповідного виду безоплатної правової допомоги;

частини першої статті 41 та частини шостої статті 246 цього Кодексу (у частині віднесення органів Державної митної служби України до оперативних підрозділів), які вводяться в дію через рік після набрання чинності цим Кодексом;

частини другої статті 45 цього Кодексу, яка вводиться в дію через рік після створення Єдиного реєстру адвокатів України;

частини п'ятої статті 181 (у частині можливості використання електронних засобів контролю), пункту 9 частини п'ятої статті 194, статті 195 цього Кодексу, які вводяться в дію з дня набрання чинності положенням про порядок їх застосування, затвердженим Міністерством внутрішніх справ України;

пунктів 18,19,20,21,22,23,24,25,26 розділу XI "Перехідні положення", які вводяться в дію з дня, наступного за днем опублікування цього Кодексу.

2. З дня набрання чинності цим Кодексом втрачають чинність:

1) Кримінально-процесуальний кодекс України із наступними змінами;

2) Закон Української PCP "Про затвердження Кримінально-процесуального кодексу Української PCP" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1961 p., № 2, ст. 15).

Прикінцеві положення супроводжують будь-який прийнятий закон і містять посилання щодо строку та порядку введення його в дію. У випадках, коли приймається структурована загальна система правових норм або сукупність правових норм в окремих галузях права (Конституція, кодекси), прикінцеві положення виокремлюються в розділ чи главу, оскільки набрання чинності окремими його частинами (розділами, главами, статтями) потребують диференційованого підходу, пов'язаного з певними підготовчими діями, які дають можливість їх реалізувати. Це може бути як підготовка та прийняття іншої додаткової нормативної бази, так і створення певних структур, уповноважених на їх застосування.

Кримінальний процесуальний кодекс України набуває чинності через шість місяців після дня його опублікування, тобто з 19 листопада 2012 р.
 
Однак не всі норми КПК вступають у дію одночасно. Такі випадки чітко визначені у ч. 1 розд. X.

1. Положення, які стосуються кримінального провадження щодо кримінальних проступків, набирають чинності одночасно з набранням чинності законом України про кримінальні проступки.

На даний час норми, що передбачають кримінальну відповідальність за вчинення злочинів та визначають покарання, яке може бути призначене особам, які їх вчинили, містяться у КК.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. З КПК законодавчі акти про кримінальну відповідальність повинні бути розмежовані і передбачати кримінальну відповідальність за КК та відповідно до закону України про кримінальні проступки, процесуальне забезпечення якого вже передбачено нормами КПК. До прийняття та набрання чинності законом України про кримінальні проступки положення нового процесуального закону, які стосуються цих проступків, а саме: а) ч. З ст. 38 КПК щодо здійснення досудового розслідування кримінальних проступків у встановлених законом випадках співробітниками інших (крім слідчого) підрозділів органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства; б) ст. 215 КПК - про досудове розслідування кримінальних проступків, яке буде здійснюватися у формі дізнання в порядку, передбаченому КПК; в) ст. 219 КПК щодо строків досудового розслідування кримінальних проступків протягом одного місяця з дня повідомлення про підозру і можливість його продовження не більше ніж на два місяці з дня повідомлення про підозру; г) ч. 1 ст. 294 КПК щодо порядку продовження строку досудового розслідування кримінальних проступків; д) статей 298-302 гл. 25 розд. III КПК щодо особливостей досудового розслідування кримінальних проступків; е) статей 381-382 гл. З розд. IV КПК про порядок спрощеного судового провадження щодо кримінальних проступків; и) ч. 1 ст. 394 КПК - стосовно особливостей оскарження судових рішень щодо кримінальних проступків, ухвалених у спрощеній процедурі; к) ч. З ст. 469 КПК - щодо укладання угоди про примирення між підозрюваним чи обвинуваченим та потерпілим щодо кримінальних проступків, застосовуватися не будуть.

Кримінальним процесуальним кодексом України суттєво змінена підслідність кримінальних проваджень. Запроваджується новий орган розслідування - Державне бюро розслідувань України, слідчі якого уповноважені розслідувати кримінальні правопорушення, вчинені службовими особами, які займають особливо відповідальне становище відповідно до ч. 1 ст. 9 ЗУ "Про державну службу", а також особами, посади яких віднесено до І-ПІ категорій посад, суддями та працівниками правоохоронних органів (щодо переліку осіб, які входять до кола таких високопосадовців, див. коментар до ч. 4 ст. 216 КПК).

В абзаці 3 ч. 1 Прикінцевих положень окрім повноважень, покладених ч. 4 ст. 216 КПК на слідчих Державного бюро розслідувань України, зазначеному органу надано право розслідування військових злочинів, передбачених статтями 402-421; 423-435 КК. Водночас ч. 1 ст. 216 КПК не містить вказівки щодо уповноваження слідчих Державного бюро розслідувань України на здійснення розслідування військових злочинів, оскільки згідно з її змістом ці функції покладаються на слідчих органів внутрішніх справ. Зазначена помилка є технічною і згодом буде усунута. На даний час справи цієї категорії розслідують слідчі прокуратури. Оскільки в Прикінцевих положеннях і Перехідних положеннях (розд. XI КПК) зазначено, що частини 1 та 4 ст. 216 КПК вводяться в дію з дня початку діяльності Державного бюро розслідувань України, то одночасно буде відпрацьована правова база для забезпечення передачі кримінальних проваджень та внесені зміни до ст. 216 КПК.

Строк початку функціонування Державного бюро розслідувань України визначено не пізніше ніж через п'ять років з дня набрання чинності цим Кодексом, тобто не пізніше 19 листопада 2017 р.

Відстрочено введення в дію положення ч. 4 ст. 213 КПК. Згідно з цією нормою уповноважена службова особа, що здійснила затримання, зобов'язана негайно повідомити про це орган (установу), уповноважену законом на надання безоплатної правової допомоги, а у випадку неявки у встановлений строк призначеного захисника - так само повідомити про це відповідний орган (установу).

Запровадження цієї норми пов'язано із законодавчою організацією діяльності спеціальних органів (установ) безоплатної правової допомоги у кримінальних провадженнях, що забезпечується прийняттям закону про порядок їх діяльності. Така правова допомога передбачена ЗУ від 2 червня 2011 р. "Про безоплатну правову допомогу" зі змінами. Крім того, можливе прийняття підзаконних актів КМУ, які більш детально регламентуватимуть інші питання, пов'язані з наданням такої допомоги, зокрема, щодо розташування установ безоплатної правової допомоги, оплати праці адвокатів тощо.

Відтак, введення в дію ч. 4 ст. 213 КПК пов'язується з набранням чинності законом, який передбачатиме організацію діяльності органів і установ, уповноважених на надання такої допомоги.

КПК вперше в історії України передбачив порядок збирання доказів шляхом проведення негласних слідчих (розшукових) дій і визначив оперативні підрозділи, які будуть їх виконувати. У переліку оперативних підрозділів у ч. 1 ст. 41 КПК також уперше наведено посилання на Державну митну службу України, співробітники якої будуть здійснювати слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії за дорученням слідчого (прокурора) і виконуватимуть повноваження слідчого.

Проводити негласні слідчі дії, які не підлягають розголошенню, крім прокурора мас право слідчий, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, або за його дорученням уповноважені оперативні підрозділи, у тому числі й ті, що належать до Державної митної служби України (п. 6 ст. 246 КПК). Такі підрозділи у Державній митній службі України відсутні і їх потрібно створити найближчим часом. У зв'язку з цим набрання чинності ч. 1 ст. 41 та ч. 6 ст. 246 КПК законодавцем відкладено на один рік, до 19 листопада 2013 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 45 КПК захисником у суді є адвокат. Не може бути захисником у кримінальному провадженні особа, не внесена до Єдиного реєстру адвокатів України, або якщо її право на зайняття адвокатською діяльністю зупинено чи припинено у порядку, визначеному законом. Водночас Єдиний реєстр адвокатів України ще має бути створений, у зв'язку з чим законодавцем визначено, що ч. 2 ст. 45 КПК набирає чинності через один рік після створення Єдиного реєстру адвокатів України. Отже, конкретний строк введення в дію цієї норми законодавчо не визначений.

Кримінальний процесуальний кодекс України передбачає окремі норми, які є новітніми у застосуванні під час кримінальних проваджень і потребують часу для підготовки матеріальної бази щодо їх практичної реалізації. Однією з таких новел є можливість застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з використанням електронних засобів контролю за виконанням покладених на підозрюваного (обвинуваченого) зобов'язань (ч. 5 ст. 181 КПК).

Обов'язок щодо носіння електронного засобу контролю випливає з положень ч. 5 ст. 194 КПК, відповідно до яких у разі доведення прокурором необхідності носіння електронного засобу контролю слідчий суддя (суд) має право зобов'язати підозрюваного чи обвинуваченого виконувати такі дії.

У статті 195 КПК визначено правила застосування електронних засобів контролю, зокрема випадки, умови та порядок використання електронного приладу, наслідки відмови від його носіння, а також умисне зняття, пошкодження або втручання в роботу засобу контролю. Отже, використання такого засобу контролю можливе лише після затвердження МВС Положення про порядок застосування електронних засобів контролю та їх виготовлення. Тому згідно з Прикінцевими положеннями КПК строк введення в дію зазначених статей Кодексу пов'язаний з часом прийняття відповідного положення. Конкретний строк введення в дію цих норм законодавцем не визначений.

Останній абзац ч. 1 Прикінцевих положень містить роз'яснення щодо обчислення зазначених у пп. 18-26 розд. XI "Перехідні положення" строків організаційних заходів, спрямованих на забезпечення механізму практичної реалізації норм КПК, а саме посилання на те, що ці пункти вводяться в дію з дня, наступного за днем опублікування КПК.

2. У частині 2 Прикінцевих положень КПК визначено строк втрати чинності з дня введення в дію КПК таких законодавчих актів:

- Кримінально-процесуального кодексу України;

- Закону Української PCP "Про затвердження Кримінально-процесуального кодексу Української PCP" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1961 p., № 2, ст. 15).
скачать dle 12.0
Метки:

 

 

 

Время работы:
Пн-Пт, с 9-00 до 19-00, в выходные по договоренности. Контакты. Схема проезда. Форма обратной связи.

 

Телеканал Интер - Эксперт адвокат Вадим Прокопенко - Как выбрать вкусные и качественные сосиски | ПРАВИЛА ВЫЖИВАНИЯ ВЫПУСК 25 (20.30) за 05.05.19 Телеканал ZIK - Комментар адвоката Вадима Прокопенка - Перші про головне. Ранок. (9.00) за 31.08.17 Телеканал ZIK - Комментар адвоката Вадима Прокопенка - Небезпечні вікна. Як вберегти дитину від падіння? Телеканал ZIK - Комментар адвоката Вадима Прокопенка - Маршрутки vs пасажири - як відстояти свої права у транспорті? Телеканал ZIK - Комментар адвоката Вадима Прокопенка щодо Компенсації за зламану ногу. Як відсудити гроші? 1+1 ТСН - Комментарий адвоката Вадима Прокопенка по Закону "Про Національну поліцію"

 

 

Услуги адвоката в Киеве и Киевской области Украины

Адвокат Прокопенко Вадим!
- Юридическая консультация.
- Защита прав клиента в суде.
- Определение стратегии по защите интересов.
- Споры связанные с ДТП.
- Споры по недвижимости.
- Трудовые споры.
- Семейные споры.
- Налоговые и таможенные споры.
- Защита по уголовным делам.
- Посещение подзащитного в сизо.
- Составление искового заявления, апелляции, адвокатского запроса.

 

 

Популярные публикации

         Юридические услуги

 

 

Рейтинг адвоката Вадима Прокопенко

 

  

 

 

Районы Киева

 

     Адвокат в Киеве

                           Адвокат
     Вадим Викторович Прокопенко