Науково-практичний коментар до ст. 575 Кримінального процесуального кодексу України

 

1. Клопотання про видачу особи в Україну готує слідчий, прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування, або суд, який розглядає справу чи яким ухвалено вирок, з дотриманням вимог, передбачених цим Кодексом та відповідним міжнародним договором України.

2. Клопотання складається у письмовій формі і повинно містити дані про особу, видача якої вимагається, обставини і кваліфікацію вчиненого нею злочину. До клопотання додаються такі документи:

1) засвідчена копія ухвали слідчого судді або суду про тримання особи під вартою, якщо видача запитується для притягнення до кримінальної відповідальності;

2) копія вироку з підтвердженням набуття ним законної сили, якщо видача запитується для приведення вироку до виконання;

3) довідка про відомості, які вказують на вчинення кримінального правопорушення особою, або довідка про докази, якими підтверджується винуватість розшукуваної особи у його вчиненні;

4) положення статті закону України про кримінальну відповідальність, за яким кваліфікується кримінальне правопорушення;

5) висновок компетентних органів України про громадянство особи, видача якої запитується, складений згідно з вимогами закону про громадянство України;

6) довідка про частину невідбутого покарання, якщо йдеться про видачу особи, яка вже відбула частину призначеного судом покарання;

7) інформація про перебіг строків давності;

8) інші відомості, передбачені міжнародним договором України, який також чинний для іноземної держави, на території якої встановлено розшукувану особу.

3. Клопотання та передбачені частиною другою цієї статті документи підписуються слідчим, прокурором або суддею, засвідчуються печаткою відповідного органу та перекладаються мовою, передбаченою міжнародним договором України.

4. Клопотання про видачу особи (екстрадицію) передаються до відповідного центрального органу України через прокуратуру Автономної Республіки Крим, області, міст Києва і Севастополя, та прирівняні до них прокуратури у десятиденний строк з дня затримання особи на території іноземної держави. У зазначений строк керівник відповідного органу досудового розслідування у складі центрального апарату органу внутрішніх справ, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу Державного бюро розслідувань України безпосередньо передає Генеральній прокуратурі України клопотання про видачу особи (екстрадицію).

 

5. Центральний орган України за наявності підстав, передбачених міжнародним договором України, звертається до компетентного органу іноземної держави із запитом про видачу особи в Україну. Запит про видачу направляється керівником центрального органу України або уповноваженою ним особою протягом п\’яти днів з дня отримання клопотання.

 

Коментар:

1. Підготовку клопотання про видачу покладено на компетентні органи, тобто особу (орган), яка здійснює кримінальне провадження: слідчий, прокурор – досудове розслідування, суддя, суд – судове провадження. Саме зазначені особи (органи) іменуються компетентними органами.

2. У зв\’язку з тим, що центральний орган України вирішує питання щодо направлення запиту про видачу особи (екстрадицію), то клопотання компетентного органу повинно містити такі ж самі реквізити, як і відповідний запит (див. коментар до ст. 573 КПК). При цьому клопотання повинно бути підписане та скріплене гербовою печаткою компетентного органу.

3. Зважаючи на те, що додатки до клопотання будуть направлені до запитуваної сторони, зазначені документи повинні бути завірені гербовою печаткою установи, органу або відомства, яке їх склало або видало, а також підписом уповноваженої особи із зазначенням посади і прізвища.

Важливе значення має переклад клопотання відповідною мовою згідно з міжнародними договорами. Так, відповідно до ст. 17 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах 1993 р. у взаємовідносинах при виконанні цієї Конвенції установи юстиції договірних сторін користуються державними мовами договірних сторін або російською мовою. Згідно зі ст. 23 Європейської конвенції про видачу правопорушників 1957 р. документи, які подають, складаються мовою запитуючої або запитуваної сторони. Запитувана сторона може вимагати зробити переклад однією з офіційних мов Ради Європи (англійська або французька), яку вона визначає на свій розсуд. Іншим прикладом може бути ст. 4 Договору між Україною та Федеративною Республікою Бразилія про взаємну правову допомогу у кримінальних справах 2002 p., відповідно до якого запит супроводжується перекладом мовою запитуваної сторони.

4. Строк направлення органом досудового розслідування клопотання та документів про видачу особи до прокуратури обласного рівня становить десять днів з моменту затримання розшукуваної особи на території іноземної держави. При цьому КПК не передбачає можливості продовження вказаного строку направлення документів. Передача клопотань через прокуратури обласного рівня проводиться з метою перевірки останніми законності прийнятого рішення та правильності оформлення документів. При цьому складання прокуратурою обласного рівня процесуального акта за результатами такої перевірки КПК не передбачає. У випадку виявлення порушень вимог законодавства України та/або оформлення документів прокуратура обласного рівня повинна негайно повернути матеріали компетентному органу із зазначенням відповідних порушень для їх виправлення. Після приведення документів у відповідність їх знову направляють до прокуратури.

5. Протягом п\’яти днів з дня отримання клопотання про видачу особи центральний орган України зобов\’язаний перевірити документи на предмет їх відповідності КПК, законам України та міжнародним договорам. Після цього складається запит про видачу особи (екстрадицію), який і направляється керівником центрального органу України до відповідного компетентного органу іноземної держави. У разі виявлення порушень центральний орган України зобов\’язаний негайно направити документи компетентному органу України на доопрацювання із вказівкою про них.

У випадках, коли запитувана держава потребує додаткової інформації чи їй потрібні документи для виконання запиту, центральний уповноважений орган України зобов\’язаний організувати їх надання. Прикладом можуть бути ст. 13 Європейської конвенції про видачу правопорушників 1957 p., ст. 59 Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 p., а також ст. 5 Договору між Україною та Арабською Республікою Єгипет про видачу правопорушників від 10 жовтня 2004 p., згідно з якою якщо запитувана держава вважає, що інформація, надана для цілей цього Договору, є недостатньою для прийняття рішення за запитом, може бути запитано надання додаткової інформації в строк, установлений запитуваною державою.