Науково-практичний коментар до ст. 322 Кримінального процесуального кодексу України

 

1. Судовий розгляд відбувається безперервно, крім часу, призначеного для відпочинку.

2. Не вважаються порушеннями безперервності судового розгляду випадки відкладення судового засідання внаслідок:

1) неприбуття сторони або інших учасників кримінального провадження;

2) складення та погодження прокурором процесуальних документів щодо відмови від підтримання державного обвинувачення, зміни обвинувачення або висунення додаткового обвинувачення;

3) підготовки захисту обвинуваченого від зміненого чи додаткового обвинувачення;

4) підготовки потерпілого для підтримання обвинувачення в суді, якщо прокурор відмовився від підтримання державного обвинувачення;

5) проведення дослідження речових доказів за місцем їх знаходження, огляду на місці;

6) проведення експертизи у випадках та порядку, передбачених статтею 332 цього Кодексу;

7) надання доступу до речей чи документів або доручення проведення слідчих (розшукових) дій у випадках та порядку, передбачених статтею 333 цього Кодексу.

 

Коментар: 

1. Безперервність судового розгляду – це один із принципів судочинства, сутність якого полягає у тому, що розгляд судом кримінального провадження і прийняття у ньому рішення відбуваються безперервно, крім часу, призначеного для відпочинку. Безперервність судового розгляду означає, що суд не може приступати до розгляду інших справ та проваджень, доки не ухвалить рішення у розглядуваному кримінальному провадженні.

Уведення принципу безперервності у кримінальному судочинстві спрямоване на те, щоб сприяти цілісному сприйняттю судом, який здійснює судовий розгляд, всіх обставин кримінального провадження Це має дуже важливе значення для належної оцінки судом доказів та ухвалення законного та об\’єктивного рішення по справі.

Упровадження у кримінальне судочинство принципу безперервності необхідне для того, щоб дисциплінувати учасників кримінального судочинства та спонукати суддів розглядати кримінальні провадження без необгрунтованих відкладань, не допускаючи зволікань. Дотримання цього принципу може стати однією із гарантій забезпечення розгляду кримінального провадження протягом розумного строку.

2. Законом передбачені випадки відкладання судового засідання, які не вважаються порушенням принципу безперервності, але коло таких випадків є обмеженим. До них належать: неприбуття сторони або інших учасників кримінального провадження; складення та погодження прокурором процесуальних документів щодо відмови від підтримання державного обвинувачення, зміни обвинувачення або висунення додаткового обвинувачення; підготовка захисту обвинуваченого від зміненого чи додаткового обвинувачення; підготовка потерпілого для підтримання обвинувачення в суді, якщо прокурор відмовився від підтримання державного обвинувачення; проведення дослідження речових доказів за місцем їх знаходження, огляду на місці; проведення експертизи у випадках та порядку, передбачених ст. 332 КПК; надання доступу до речей чи документів або доручення проведення слідчих (розшукових) дій у випадках та порядку, передбачених ст. 333 КПК.

 

У разі неприбуття сторін або інших учасників судового розгляду суд, вирішуючи питання про необхідність відкладення судового розгляду, повинен керуватися положеннями статей 323-327 КПК.

Відповідно до ч. 2 ст. 337 КПК під час судового розгляду прокурор може змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення або відмовитися від підтримання державного обвинувачення. Зміна прокурором обвинувачення здійснюється з дотриманням вимог ст. 338 КПК. Відповідно до ч. 4 коментованої статті суд роз\’яснює обвинуваченому, що він буде захищатися в судовому засіданні від нового обвинувачення, після чого відкладає розгляд не менше ніж на сім днів для надання обвинуваченому, його захиснику можливість підготуватися до захисту проти нового обвинувачення. За клопотанням сторони захисту цей строк може бути скорочений або продовжений. Після закінчення цього строку судовий розгляд продовжується.

У разі висунення додаткового обвинувачення застосовуються положення ст. 339 КПК. Згідно з вимогами ч. 2 цієї статті у разі задоволення такого клопотання прокурора суд відкладає судовий розгляд на строк, необхідний для підготовки до захисту від додаткового обвинувачення та виконання прокурором вимог, передбачених статтями 276-278,290-293 КПК, але не більше ніж на чотирнадцять днів. Строк відкладення судового розгляду може бути продовжений судом за клопотанням сторони захисту у випадку, якщо обсяг або складність нового обвинувачення вимагають більше часу для підготовки до захисту. Частиною 3 ст. 339 КПК передбачено, що після закінчення встановленого судом строку судове провадження повинно бути розпочате з підготовчого судового засідання.

Згідно з положеннями ст. 340 КПК у разі відмови прокурора від підтримання державного обвинувачення в суді головуючий роз\’яснює потерпілому його право підтримувати обвинувачення в суді. Якщо потерпілий висловив згоду на підтримання обвинувачення в суді, головуючий надає йому час, необхідний для підготовки до судового розгляду.

Проведення дослідження речових доказів за місцем їх знаходження відповідно до положень ч. 2 ст. 357 КПК здійснюється у разі якщо їх не можна доставити в судове засідання. Суд відкладає розгляд кримінального провадження на строк, необхідний для організації проведення дослідження речових доказів за їх місцезнаходженням.

Огляд на місці згідно з положеннями ч. 1 ст. 361 КПК проводиться у виняткових випадках, якщо суд визнає за необхідне оглянути певне місце за участю учасників судового провадження та, залежно від обставин, за участю свідків, спеціалістів і експертів. V такому разі розгляд кримінального провадження відкладається судом на строк, який необхідний для організації такого огляду на місці.

У разі якщо суд постановив ухвалу про доручення проведення експертизи, судовий розгляд відкладається, тільки якщо його продовження є неможливим до отримання висновку експерту (ч. 4 ст. 332 КПК).

Якщо судом під час судового провадження прийнято рішення про надання доступу до речей і документів, суд відкладає судовий розгляд на строк, достатній для здійснення такого заходу забезпечення кримінального провадження та ознайомлення учасників судового провадження з його результатами (ч. 2 ст. 333 КПК).

Згідно з положеннями ч. З ст. 333 КПК у разі, якщо під час судового розгляду виникне необхідність у встановленні обставин або перевірці обставин, які мають істотне значення для кримінального провадження, і вони не можуть бути встановлені або перевірені іншим шляхом, суд за клопотанням сторони кримінального провадження мас право доручити органу досудового розслідування провести певні слідчі (розшукові) дії. У разі прийняття такого рішення суд відкладає судовий розгляд на строк, достатній для проведення слідчої (розшукової) дії та ознайомлення учасників судового провадження з її результатами.

Ураховуючи те, що перелік підстав, з яких відкладення судового розгляду не порушує принципу безперервності, є вичерпним, у всіх інших випадках відкладення одним і тим самим складом суду судового розгляду буде тягнути за собою порушення принципу безперервності.