Науково-практичний коментар до ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України

1. Кримінальне провадження закривається в разі, якщо:

1) встановлена відсутність події кримінального правопорушення;

2) встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення;

3) не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати;

4) набрав чинності закон, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою;

5) помер підозрюваний, обвинувачений, крім випадків, якщо провадження с необхідним для реабілітації померлого;

6) існує вирок по тому самому обвинуваченню, що набрав законної сили, або постановлена ухвала суду про закриття кримінального провадження по тому самому обвинуваченню;

7) потерпілий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення;

8) стосовно кримінального правопорушення, щодо якого не отримано згоди держави, яка видала особу.

2. Кримінальне провадження закривається судом:

1) у зв’язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності;

2) якщо прокурор відмовився від підтримання державного обвинувачення, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

3. Про закриття кримінального провадження слідчий, прокурор приймає постанову, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.

Слідчий приймає постанову про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1,2,4 частини першої цієї статті, якщо в цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлялося про підозру.

Прокурор приймає постанову про закриття кримінального провадження щодо підозрюваного з підстав, передбачених частиною першою цієї статті.

4. Рішення прокурора про закриття кримінального провадження щодо підозрюваного не є перешкодою для продовження досудового розслідування щодо відповідного кримінального правопорушення.

5. Копія постанови слідчого про закриття кримінального провадження надсилається заявнику, потерпілому, прокурору. Прокурор протягом двадцяти днів з моменту отримання копії постанови має право її скасувати у зв’язку з незаконністю чи необґрунтованістю. Постанова слідчого про закриття кримінального провадження також може бути скасована прокурором за скаргою заявника, потерпілого, якщо така скарга подана протягом десяти днів з моменту отримання заявником, потерпілим копії постанови.

Копія постанови прокурора про закриття кримінального провадження надсилається заявнику, потерпілому, його представнику, підозрюваному, захиснику.

6. Якщо обставини, передбачені пунктами 1,2 частини першої цієї статті виявляються під час судового розгляду, суд зобов’язаний ухвалити виправдувальний вирок.

Якщо обставини, передбачені пунктами 5,6,7,8 частини першої цієї статті, виявляються під час судового провадження, а також у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження.

7. Закриття кримінального провадження або ухвалення вироку з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої цієї статті, не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. В цьому разі кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом.

8. Ухвала суду про закриття кримінального провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Коментар:

1. Під закриттям кримінального провадження розуміють таке закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, або при наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності. Із закриттям кримінального провадження процесуальна діяльність по ньому повністю закінчується, подальше таке провадження є неможливим до того часу, коли постанова про закриття кримінального провадження не буде скасована в установленому КПК порядку.

Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження й оцінки слідчим, прокурором показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.

Підстави для закриття кримінального провадження прийнято поділяти на реабілітуючі та нереабілітуючі.

До реабілітуючих підстав необхідно віднести ті, що вказані в пп. 1-4 ч. 1 коментованої статті.

До нереабілітуючих підстав належать такі, що вказані в пп. 5-7 ч. 1 ст. 284 КПК.

2. Частина 2 коментованої статті передбачає, що кримінальне провадження закривається судом у таких випадках: 1) при звільненні особи від кримінальної відповідальності; 2) якщо прокурор відмовився від підтримання обвинувачення, за винятком випадків, передбачених КПК.

3. Відповідно до ч. 3 ст. 284 КПК про закриття кримінального провадження слідчий, прокурор приймають постанову. Ця постанова може бути оскаржена у порядку, установленому пп. 3 і 4 ч. 1 ст. 303 КПК.

Якщо в конкретному кримінальному провадженні жодній особі не повідомлялося про підозру, то слідчий складає постанову про закриття такого провадження з підстав, передбачених пп. 1,2,4 ч. 1 ст. 284 КПК.

Прокурором складається постанова про закриття кримінального провадження щодо підозрюваного за будь-яким із пунктів (1-7), передбачених ч. 1 цієї статті.

4. Частина 4 коментованої статті передбачає, що рішення прокурора про закриття кримінального провадження щодо підозрюваного не є перешкодою для продовження досудового розслідування щодо відповідного кримінального правопорушення.

5. У кожному випадку закриття кримінального провадження слідчий зобов\’язаний надіслати копію постанови заявнику, потерпілому, прокурору.

Протягом десяти днів із моменту отримання копії такої постанови прокурор має право її скасувати у зв’язку з незаконністю чи необґрунтованістю.

Прокурор може скасувати постанову слідчого про закриття кримінального провадження за скаргою заявника, потерпілого, якщо така скарга подана ними протягам десяти днів з моменту отримання копії постанови.

Копію постанови про закриття кримінального провадження прокурор надсилає заявнику, потерпілому, його представнику, підозрюваному, захиснику.

6. Суд зобов’язаний ухвалити виправдовувальний вирок, якщо обставини, передбачені пп. 1-2 ч. 1 цієї статті, виявляються під час судового розгляду.

Судом виноситься ухвала про закриття кримінального провадження, якщо обставини, передбачені пп. 5,6,7 ч. 1 цієї статті, виявляються лід час судового провадження, а також у випадку, передбаченому п. 2 ч. 2 ст. 284 КПК.

7. Якщо підозрюваний, обвинувачений заперечує проти його звільнення від кримінальної відповідальності, закриття кримінального провадження або ухвалення вироку не допускається. У цьому разі кримінальне провадження, судовий розгляд продовжується в загальному порядку, передбаченому КПК.

8. Ухвала суду про закриття кримінального провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку.