Науково-практичний коментар до ст. 266 Кримінального процесуального кодексу України

 

1. Дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів, у разі необхідності здійснюється за участю спеціаліста. Слідчий вивчає зміст отриманої інформації, про що складається протокол. При виявленні відомостей, що мають значення для досудового розслідування і судового розгляду, в протоколі відтворюється відповідна частина інформації, після чого прокурор вживає заходів для збереження отриманої інформації.

2. Технічні засоби, що застосовувалися під час проведення зазначених негласних слідчих (розшукових) дій, а також первинні носії отриманої інформації повинні зберігатися до набрання законної сили вироком суду.

3. Носії інформації та технічні засоби, за допомогою яких отримано інформацію, можуть бути предметом дослідження відповідних спеціалістів або експертів у порядку, передбаченому цим Кодексом.

 

Коментар:

1. З метою забезпечення проведення окремих негласних слідчих (розшукових) дій, регламентованих цією главою КПК, можуть застосовуватися спеціальні технічні засоби фіксації інформації. Нерідко для відтворення інформації, отриманої за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, на етапі огляду і дослідження слідчим її матеріальних носіїв потрібна участь спеціаліста, який надасть допомогу в експлуатації технічних засобів та (або) забезпечить розшифровку зафіксованої інформації. Відповідно до ч. І ст. 71 КПК спеціалістом у кримінальному провадженні є особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками застосування технічних або інших засобів і може надавати консультації під час досудового розслідування і судового розгляду з питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок.

Технічні засоби фіксації інформації використовуються в основному для проведення зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, зняття інформації з електронних інформаційних систем та (або) їх частин, аудіоконтролю, відеоконтролю місця, аудіоконтролю, відеоконтролю особи. За результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій формуються носії інформації, що фіксують звукозапис, відеозапис, перебіг дій, подій, розмов, звуків тощо або містять електронні копії друкованих документів чи повідомлень, що передавались засобами зв\’язку.

Передача матеріальних носіїв інформації, отриманих за результатами негласних слідчих (розшукових) дій від оперативного підрозділу-виконавця до слідчого, здійснюється у порядку, визначеному підзаконними нормативними актами органів, що забезпечують їх проведення. Як правило, у супровідних документах міститься вказівка на вид і тип технічних засобів, програмного забезпечення, за допомогою якого відбувалась фіксація інформації, що забезпечує можливість її дослідження без участі спеціалістів.

Слідчий вивчає зміст зафіксованої за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій інформації, про що складає протокол. Вивчення змісту інформації відбувається, як правило, шляхом перегляду або прослуховування інформації, зафіксованої на носіях.

Збереження інформації, отриманої внаслідок дослідження носіїв інформації, отриманих за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, забезпечується прокурором згідно з вимогами ст. 259 КПК.

2. Відповідно до ч. 2 коментованої статті технічні засоби, що застосовувалися під час проведення зазначених негласних слідчих (розшукових) дій, а також первинні носії отриманої інформації повинні зберігатися до набрання законної сили вироком суду. Закріплений КПК порядок забезпечує можливість дослідження носив інформації, отриманих за результатами негласних слідчих (розшукових) дій на судових стадіях кримінального провадження, а також проведення експертизи як технічних засобів, так і носіїв інформації.

3. Частина третя коментованої статті вказує, що носії інформації та технічні засоби, за допомогою яких отримано інформацію, можуть бути предметом дослідження відповідних спеціалістів (див. ч. 1 ст. 71 КПК) або експертів (ч. 1 ст. 69 КПК) у порядку, передбаченому статтями 242-245 КПК.