Науково-практичний коментар до ст. 50 Кримінального процесуального кодексу України

1. Повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні підтверджуються:

1) свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю;

2) ордером, договором із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

2. Встановлення будь-яких додаткових вимог, крім пред\’явлення захисником документа, що посвідчує його особу, або умов для підтвердження повноважень захисника чи для його залучення до участі в кримінальному провадженні не допускається.

 

Коментар: 

1. Для участі у кримінальному провадженні захисник повинен підтвердити свої повноваження.

Частина перша коментованої статті закріплює необхідні документи, наявність яких підтверджує повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні. До них належать дві групи документів: 1) документ, що підтверджує право особи на зайняття адвокатською діяльністю взагалі (оскільки захисником може бути виключно адвокат); 2) документи, які підтверджують право цієї особи бути захисником у конкретному кримінальному провадженні.

Відповідно до ЗУ \”Про адвокатуру та адвокатську діяльність\” документом, який підтверджує статус адвоката, є свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю. Таке свідоцтво видається радою адвокатів регіону особі, яка склала присягу адвоката України. Особа може здійснювати професійну діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту лише за наявності у неї свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Документами, які підтверджують персоналізацію здійснюваного захисту, є: ордер, договір із захисником або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Ордер – письмовий документ, що у випадках, установлених ЗУ \”Про адвокатуру та адвокатську діяльність\” та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Залежно від форми здійснення адвокатської діяльності ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об\’єднанням та має містити підпис адвоката. Типову форму ордера затверджує Рада адвокатів України.

Договір (доручення), згідно з яким одна сторона – адвокат, що практикує індивідуально, або адвокатське об\’єднання – приймає на себе доручення іншої сторони – клієнта, його представника, або органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги – про надання клієнту юридичної допомоги обумовленого ним виду в інтересах клієнта на умовах, передбачених угодою, а інша сторона – клієнт, його представник, або орган (установа), уповноважений законом на надання безоплатної правової допомоги – зобов\’язується сплатити гонорар за дії адвоката з надання правової допомоги, а також у випадку необхідності – фактичні витрати, пов\’язані з виконанням угоди (див. коментар до ст. 51 КПК).

2. Частина друга коментованої статті закріплює положення, що забезпечує доступність кваліфікованої допомоги, яке слід розглядати як елемент доступу до правосуддя і яке передбачене ст. б КЗПЛ та ст. 21 КПК.

Так, положення коментованої статті забороняють встановлення будь-яких додаткових вимог чи умов, крім пред\’явлення захисником документів, передбачених ч. 1 ст. 50 КПК, для підтвердження повноважень захисника чи для його залучення до участі в кримінальному провадженні, та документа, що посвідчує його особу.

Таке правило має імперативний характер і усуває можливість будь-якої дискреції особи, яка здійснює кримінальне провадження, стосовно надання дозволів чи заборони участі того чи іншого захисника у кримінальному провадженні, крім випадків, передбачених КПК.