Науково-практичний коментар до ст. 30 Кримінального процесуального кодексу України

Науково-практичний коментар до ст. 30 Кримінального процесуального кодексу України

Стаття 30. Здійснення правосуддя судом
1. У кримінальному провадженні правосуддя здійснюється ляше судом згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом.
2. Відмова у здійсненні правосуддя не допускається.
 
Коментар:
1. Положення щодо здійснення правосуддя виключно судами закріплено на конституційному рівні (ст. 124 Конституції України) і деталізовано у процесуальному законодавстві та ЗУ \”Про судоустрій і статус суддів\”.
Функція правосуддя у кримінальному провадженні полягає у розгляді і вирішенні по суті правових конфліктів, що виникають у суспільному житті з приводу вчинення кримінальних правопорушень. її зміст становить розгляд у судових засіданнях кримінальних справ і застосування встановлених законом видів покарань щодо осіб, які винні у вчиненні кримінальних правопорушень, або у виправданні невинних. Функція правосуддя належить до основних кримінально-процесуальних функцій і є підґрунтям такої засади кримінального провадження, як змагальність (див. коментар до ст. 22 КПК), та низки інших засад кримінального провадження.
Правосуддя як функція судової влади здійснюється незалежними та безсторонніми судами, утвореними згідно із законом. У кримінальному провадженні правосуддя здійснюють професійні судді та, у визначених законом випадках, присяжні в рамках відповідних судових процедур. Суддею є громадянин України, який відповідно до Конституції України та ЗУ \”Про судоустрій і статус суддів\” призначений чи обраний суддею, займає штатну суддівську посаду в одному із судів України і здійснює правосуддя на професійній основі. Присяжними визнаються громадяни України, які у випадках, передбачених процесуальним законом, залучаються до здійснення правосуддя, забезпечуючи згідно з Конституцією України безпосередню участь народу у здійсненні правосуддя.
Підстави та порядок утворення і ліквідації судів, а також наділення професійних суддів та присяжних відповідним правовим статусом визначаються ЗУ \”Про судоустрій і статус суддів\”. Інші органи та посадові особи не мають повноважень на здійснення правосуддя, а прийняті ними рішення не мають правової сили судових рішень.
Тільки суду належить право визнати особу винною у вчиненні злочину і піддати її кримінальному покаранню (ч. 1 ст. 62 Конституції України). Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Особи, які привласнили функції суду, несуть відповідальність, установлену законом.
Правила здійснення правосуддя у кримінальному провадженні встановлюються КПК на основі приписів Конституції України та з урахуванням положень ЗУ \”Про судоустрій і статус суддів\”.
2. Відмова у здійсненні правосуддя не допускається. У широкому значенні це означає, що судова влада в особі своїх органів – судів не може ухилитися від здійснення правосуддя у кримінальному провадженні. У вузькому значенні це означає, що суд, якому підсудне відповідне кримінальне провадження, не вправі відмовитися від судового розгляду і ухвалення відповідного судового рішення. Ці положення базуються на тому, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (ч. 2 ст. 124 Конституції України) і випливає із низки засад кримінального провадження, зокрема, законності (див. коментар до ст. 9 КПК), рівності перед законом і судом (див. коментар до ст. 10 КПК), доступу до правосуддя та обов\’язковості судових рішень (див. коментар до ст. 21 КПК), забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності (див. коментар до ст. 24 КПК).

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

AlphaOmega Captcha Classica  –  Enter Security Code