Науково-практичний коментар до ст. 417 Господарського кодексу України

1. У період дії воєнного стану, введеного на території України або в окремих місцевостях, правовий режим господарської діяльності визначається на основі закону про оборону України, інших законодавчих актів щодо забезпечення обороноздатності держави та законодавства про режим воєнного стану.

Коментар:

Спеціальний режим господарювання в умовах воєнного стану визначається Законом України від 06.04.2000 р. \”Про правовий режим воєнного стану\” та вводиться Указом Президента України про введення воєнного стану, який підлягає затвердженню Верховною Радою України: в ньому зазначається вичерпний перелік конституційних прав і свобод людини і громадянина, які тимчасово обмежуються у зв\’язку з введенням воєнного стану, а також перелік тимчасових обмежень прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Зазначений режим має обмежувальний характер для суб\’єктів господарювання. Згідно зі ст. 15 Закону України від 06.04.2000 р. \”Про правовий режим воєнного стану\” військовому командуванню надається право в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, разом з органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування, а якщо це неможливо, – самостійно запроваджувати та здійснювати такі заходи правового режиму воєнного стану, що стосуються суб\’єктів господарювання:

• використовувати потужності та трудові ресурси підприємств, установ і організацій усіх форм власності для потреб оборони, змінювати режим їх роботи, проводити інші зміни виробничої діяльності, а також умов праці відповідно до законодавства про працю;

• вилучати для тимчасового використання необхідне для потреб оборони майно міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, територіальних громад, підприємств, установ і організацій усіх форм власності та громадян, у тому числі, згідно з Положенням про військово-транспортний обов\’язок, транспортні засоби, споруди, машини, механізми, обладнання та інші об\’єкти, пов\’язані з обслуговуванням транспорту, та видавати про це відповідні документи встановленого зразка;

• здійснювати контроль за роботою підприємств зв\’язку, поліграфічних підприємств, видавництв, телерадіоорганізацій, театральних, концертно-видовищних та інших підприємств, установ і організацій культури, використовувати місцеві радіостанції, телевізійні центри та друкарні для військових потреб і проведення роз\’яснювальної роботи серед військ і населення; регулювати роботу цивільних телерадіоцентрів, забороняти роботу аматорських приймально-передавальних радіостанцій особистого і колективного користування та передачу інформації через комп\’ютерні мережі;

• у разі порушення вимог або невиконання заходів правового режиму воєнного стану вилучати у підприємств, установ і організацій усіх форм власності, окремих громадян радіопередавальне обладнання, телевізійну, відео- і аудіоапаратуру, комп\’ютери, а також у разі потреби інші технічні засоби зв\’язку;

• забороняти торгівлю зброєю, сильнодіючими хімічними і отруйними речовинами, а також алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі;

• вилучати у громадян вогнепальну зброю та боєприпаси, холодну зброю, а у підприємств, установ і організацій також навчальну та бойову техніку, вибухові, радіоактивні речовини і матеріали, сильнодіючі хімічні та отруйні речовини;

• встановлювати для фізичних і юридичних осіб військово-квартирну повинність з розквартирування військовослужбовців та розміщення військових частин, підрозділів і установ;

• встановлювати порядок використання сховищ, споруд та інших об\’єктів для захисту населення, а також для задоволення потреб оборони.

Порядок встановлення обмежень прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб в умовах воєнного стану визначається законами України.

Закон України від 06.12.91 р. \”Про оборону України\” встановлює наступні обов\’язки підприємств, установ та організацій усіх форм власності у сфері оборони:

– виконувати державні оборонні замовлення, в тому числі проводити наукові дослідження та виконувати розробки у сфері оборони, створювати і підтримувати в готовності мобілізаційні потужності, зберігати матеріальні цінності мобілізаційного резерву;

– здійснювати на договірних засадах виробництво і поставки Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, утвореним відповідно до законів України, та правоохоронним органам продукції, виконувати інші роботи, надавати комунально-побутові та інші послуги, що не входять у державне оборонне замовлення;

– здійснювати згідно із законодавством заходи щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації;

– забезпечувати та брати участь у здійсненні заходів цивільної оборони.