Науково-практичний коментар до ст. 347 Господарського кодексу України

Науково-практичний коментар до ст. 347 Господарського кодексу України

Стаття 347. Форми та види банківського кредиту
1. У сфері господарювання можуть використовуватися банківський, комерційний, лізинговий, іпотечний та інші форми кредиту.
2. Кредити, які надаються банками, розрізняються за:
строками користування (короткострокові – до одного року, середньострокові – до трьох років, довгострокові – понад три роки);
способом забезпечення;
ступенем ризику;
методами надання;
строками погашення;
іншими умовами надання, користування або погашення.
Коментар:
Відповідно до коментованої статті у сфері господарювання можуть використовуватися банківський, комерційний, лізинговий, іпотечний та інші форми кредиту.
Банківський кредит – кредит, що надається банківською установою суб\’єкту господарювання на підставі кредитного договору. Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов\’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов\’язується повернути кредит та сплатити проценти.
Визначення комерційного кредиту міститься у ст. 1057 Цивільного кодексу України. Згідно з цією статтею договором, виконання якого пов\’язане з переданням у власність другій стороні грошових коштів або речей, які визначаються родовими ознаками, може передбачатися надання кредиту як авансу, попередньої оплати, відстрочення або розстрочення оплати товарів, робіт або послуг (комерційний кредит), якщо інше не встановлено договором.
Лізинговий кредит – правовідносини, що виникають між суб\’єктами лізингу на підставі договору лізингу.
Іпотечне кредитування – правовідносини, що виникають з приводу набуття права вимоги іпотечного боргу за правочинами та іншими документами (ст. 1 Закону України \”Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим боргом та іпотечні сертифікати\”).
Консорціумний кредит – кредит, який надається банківським консорціумом. Відповідно до Положення про порядок здійснення консорціумного кредитування, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 21.02.96 р. N 37, банківські консорціуми – це тимчасові об\’єднання банків, які створюються для координації дій при проведенні різного роду банківських операцій, або для кредитування однієї, але великої угоди і засновані банками на паритетних засадах.
Бюджетний кредит – бюджетні кошти, які розміщені банком у вигляді кредитів на підставі договору з розпорядником цих коштів, за якими банк не несе кредитного ризику (Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків, затверджене постановою Правління Національного банку України від 06.07.2000 р. N 279).
У залежності від різних критеріїв можна виділити, зокрема, такі види кредитів.
1) за строками користування:
– короткострокові – до одного року;
– середньострокові – до трьох років;
– довгострокові – понад три роки;
2) за способом забезпечення:
– забезпечені (заставою, порукою, гарантією, страхуванням тощо);
– незабезпечені (бланкові);
3) за ступенем ризику:
– стандартні – кредити, за якими кредитний ризик є незначним і становить один відсоток чистого кредитного ризику;
– під контролем – кредити, за якими кредитний ризик є незначним, але може збільшитися внаслідок виникнення несприятливої для позичальника ситуації та становить п\’ять відсотків чистого кредитного ризику;
– субстандартні – кредити, за якими кредитний ризик є значним, надалі може збільшуватись і становить 20 відсотків чистого кредитного ризику, а також є ймовірність несвоєчасного погашення заборгованості в повній сумі та в строки, що передбачені кредитним договором;
– сумнівні – кредити, за якими виконання зобов\’язань з боку позичальника/контрагента банку в повній сумі (з урахуванням фінансового стану позичальника та рівня забезпечення) під загрозою, ймовірність повного погашення кредитної заборгованості низька та становить 50 відсотків чистого кредитного ризику;
– безнадійні – кредити, імовірність виконання зобов\’язань за якими з боку позичальника/контрагента банку (з урахуванням фінансового стану позичальника та рівня забезпечення) практично відсутня, ризик за такими операціями дорівнює сумі заборгованості за ними;
4) за методами надання:
– кредит, що надається одноразово в повній сумі;
– кредитна лінія – надання кредиту в майбутньому у розмірах, які не перевищують максимальної суми кредиту, обумовленої сторонами в договорі;
5) за строками погашення:
– строкові – кредити, що погашаються у встановлені строки;
– дострокові – кредити, що погашаються достроково;
– відстрочені – кредити, строки погашення яких були відстрочені;
– прострочені – кредити, що погашаються після повернення встановлених строків.
Як короткострокові, так і довгострокові кредити можуть мати різне цільове призначення. Зокрема, Національний банк України у своєму листі N 13-411/3718-10138 від 04.10.2007 р. просить надати банкам узагальнену інформацію про кредитування (в національній та іноземній валюті) юридичних осіб за такими напрямами:
1) для юридичних осіб:
– поповнення обігових коштів;
– придбання імпортних товарів;
– придбання основних засобів;
– використання в інвестиційній діяльності;
– оплата імпорту послуг;
– використання в будівництві;
– придбання нерухомості;
– придбання авто;
– інші;
2) для фізичних осіб:
– на поточні потреби;
– придбання товарів (меблів, техніки тощо);
– придбання нерухомості;
– придбання авто;
– придбання земельних ділянок;
– ремонт, будівництво;
– інші.

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

AlphaOmega Captcha Classica  –  Enter Security Code