Науково-практичний коментар до ст. 279 Господарського кодексу України

1. Товарна біржа є особливим суб\’єктом господарювання, який надає послуги в укладенні біржових угод, виявленні попиту і пропозицій на товари, товарних цін, вивчає, упорядковує товарообіг і сприяє пов\’язаним з ним торговельним операціям.

2. Товарна біржа є юридичною особою, діє на засадах самоврядування і господарської самостійності, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банку, печатку зі своїм найменуванням.

3. Товарна біржа створюється на основі добровільного об\’єднання заінтересованих суб\’єктів господарювання. Засновниками і членами товарної біржі не можуть бути органи державної влади та органи місцевого самоврядування, а також державні і комунальні підприємства, установи та організації, що повністю або частково утримуються за рахунок Державного бюджету України або місцевих бюджетів.

4. Заснування товарної біржі здійснюється шляхом укладення засновниками угоди, яка визначає порядок її створення, склад засновників, їх обов\’язки, розмір і строки сплати пайових, вступних та періодичних внесків. Засновники сплачують пайовий внесок.

5. Товарна біржа діє на підставі статуту, який затверджується засновниками біржі.

6. Державна реєстрація товарної біржі провадиться відповідно до вимог статті 58 цього Кодексу.

7. Товарна біржа не займається комерційним посередництвом і не має на меті одержання прибутку.

8. Товарна біржа здійснює свою діяльність за принципами рівноправності учасників біржових торгів, публічного проведення біржових торгів, застосування вільних (ринкових) цін.

Коментар:

1. Господарський кодекс України, ст. 279 визначає, що товарна біржа є особливим суб\’єктом господарювання, який виконує специфічні функції (див. коментар до ч. 1 ст. 278).

Закон України \”Про товарну біржу\” (далі – Закон) є основним нормативно-правовим актом, який регулює діяльність товарної біржі. Аналогічні закони є й в Росії, Білорусі, Вірменії та інших країнах СНД. Норми цих законів регулюють основні питання діяльності товарної біржі: організацію торгів, укладення договорів, правовий статус учасників біржових торгів й ін.

Стаття 1 Закон України \”Про товарну біржу\” визначає, що товарна біржа є організацією, що об\’єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і має за мету надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозицій на товари, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і пов\’язаних з ним торговельних операцій. Таким чином, товарна біржа як господарська організація виконує важливі економічні функції, які перш за все полягають у регулюванні. 

Існують різні критерії класифікації товарних бірж у світі. За принципом організації (ролі держави у створенні біржі) розрізняють три види бірж: публічно-правові (державні біржі); приватноправові (приватні біржі); змішані (акціонерно-пайові). За ознакою легітимності участі відвідувачів у торгах або за формою участі у біржових торгах біржі можуть бути закритими, відкритими і змішаними. У торгах на закритих біржах беруть участь виключно її члени, які виконують роль біржових посередників. У торгах на відкритих біржах (публічних) крім постійних членів і біржових посередників можуть брати участь і відвідувачі. За рівнем спеціалізації або номенклатурою товарів біржі поділяються на універсальні (загального типу), спеціалізовані та вузькоспеціалізовані. За характером товару та видом договорів, які укладаються, розрізняють: біржі реального товару, ф\’ючерсні, опціонні, змішані (комплексні). Залежно від місця і ролі бірж, які виконують функції орієнтації на ринок, у світовій торгівлі їх прийнято поділяти на міжнародні і національні. Міжнародні товарні біржі в основному зосереджені в трьох країнах: Англії, США, Японії. Залежно від сфери діяльності біржі можна умовно поділити на центральні (столичні), міжрегіональні і регіональні (локальні). Підставою класифікації також є організаційно-правова форма діяльності.

2. Товарна біржа діє на засадах самоврядування і господарської самостійності. Вищим органом управління біржі є загальні збори біржі, в яких беруть участь члени біржі, які повністю сплатили вартість біржового місця, якщо окремими рішеннями загальних зборів не встановлено інше. До компетенції загальних зборів біржі належать: прийняття рішень щодо внесення та затвердження змін та доповнень до статуту біржі; обрання та відкликання голови, заступника голови та членів біржового комітету, членів ревізійної комісії, голови та арбітрів біржового арбітражу; прийняття рішення про виключення з числа членів біржі; розгляд скарг на рішення біржового комітету; прийняття рішення про припинення діяльності біржі; призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу; розгляд та затвердження правил біржової торгівлі, регламентів (у тому числі регламенту проведення загальних зборів біржі), положень про біржовий арбітраж, котирувальну комісію та інших обов\’язкових для виконання рішень, які регламентують діяльність біржі; затвердження річного звіту про результати фінансово-господарської діяльності біржі, який подається директором біржі, та акта ревізійної комісії; прийняття рішення про створення, реорганізацію і ліквідацію філій та представництв, затвердження положень про них; прийняття рішення про створення, реорганізацію і ліквідацію дочірніх підприємств, затвердження їх статутних документів та ін. Законом України \”Про товарну біржу\” передбачено, що для управління товарною біржею та забезпечення її функцій на біржі створюються виконавча дирекція та спеціальні підрозділи: розрахункова палата, біржовий арбітраж, котирувальна комісія та інші підрозділи і допоміжні служби. Підрозділи біржі діють на основі положень, що затверджуються загальними зборами членів товарної біржі або уповноваженим ними органом.

У період між загальними зборами управління здійснює біржовий комітет. Як правило, до його складу входять: голова, його заступники та члени комітету. Біржовий комітет здійснює нагляд і контроль за діяльністю дирекції та інших органів біржі, які діють під керівництвом директора, може скасувати чи змінити прийняті ним рішення; підписує з директором трудовий контракт; вносить зміни до правил біржової торгівлі.

Для управління біржею та забезпечення її функцій створюється виконавча дирекція в складі директора, його заступника, головного бухгалтера та начальників відділів. Президент біржі (генеральний директор) – найманий працівник, до обов\’язків якого входить вирішення поточних питань діяльності біржі; він має право здійснювати дії від імені юридичної особи, тобто біржі, в межах компетенції, передбаченої статутом біржі. Президент безпосередньо керує трудовим колективом біржі та згідно з нормами трудового законодавства як керівник має право приймати на роботу та звільняти найманих працівників біржі, затверджувати штатний розпис та умови оплати праці працівників біржі.

Контроль за фінансово-господарською діяльністю біржі здійснюється ревізійною комісією біржі. Спостережна рада контролює дотримання чинного законодавства, статуту та положень біржі членами біржі, її виконавчими органами, працівниками біржі та брокерами.

Арбітражна комісія, або біржовий арбітраж, створюється для вирішення спірних питань, які виникають як між учасниками зареєстрованих на біржі угод, так і між ними і брокерами та відповідальними співробітниками служб біржі.

Чисельність різних комітетів та комісій на різних біржах відрізняється залежно від специфіки та обсягів роботи бірж. Котирувальна комісія визначає котирувальні ціни, аналізуючи ціни біржових договорів, ціни продавців, покупців на підставі єдиних критеріїв та спеціальних методів. Розрахункова палата – єдиний розрахунково-фінансовий центр, який обслуговує біржову торгівлю, тобто реєструє, оперативно здійснює контроль і розрахунки за внутрішньо і міжбіржовими операціями, одержує гарантійні внески за контрактами, готує матеріали щодо договорів для котирувальної комісії. На біржах можуть бути створені, за закордонним зразком, комісії та інші структурні підрозділи з окремих питань.

Комісія з торгової етики, комісія з прийому нових членів, експертне бюро, інформаційно-довідковий, оперативний, видавничо-статистичний відділи, відділ технічних засобів та програмного забезпечення, відділ міжбіржових операцій, відділ ярмарків та аукціонної торгівлі, комітет по стандартам тощо.

Комісія з прийому нових членів аналізує фінансово-господарську діяльність нових членів, які бажають стати членами біржі.

Експертне бюро здійснює експертну оцінку умов купівлі-продажу товарів, а також проводить експертизи та консультації з техніко-економічних характеристик товарів, якими торгують на біржі. Інформаційно-довідковий відділ забезпечує членів та відвідувачів біржі інформацією про кон\’юнктуру біржових товарів та умови торгівлі на біржі. Може бути також створений видавничо-статистичний відділ та відділ технічних засобів, програмного забезпечення, відділ ярмарків та аукціонної торгівлі, а також відділ зовнішніх зв\’язків. У структурі біржі доцільно створювати комітет зі стандартів та якості, який розробляє та контролює біржові стандарти, проводить експертизу біржових товарів. До обов\’язків членів цього комітету віднесено визначення якості товару, його походження, надання консультацій з питань, пов\’язаних зі стандартами та якістю продукції. Створення зазначених підрозділів передбачено на світових біржах. Стаття 12 Закону України \”Про товарну біржу\” зазначає, що з працівниками біржі, які працюють за наймом, за згодою сторін можуть укладатися трудові контракти. Додатково слід зазначити, що працівники біржі не мають права отримувати винагороду у будь-якому виді від членів біржі або їх клієнтів. Іноземні фахівці залучаються до роботи на біржі на підставі контракту, що укладається з кожним фахівцем.

3. Основними ознаками товарної біржі є добровільність об\’єднання та заінтересованість суб\’єктів господарювання. Закон України \”Про товарну біржу\” наголошує, що товарна біржа створюється на засадах добровільного об\’єднання заінтересованих юридичних і фізичних осіб, яким це не заборонено чинним законодавством. Заінтересованість перш за все повинна полягати в отриманні позитивного результату від виконання товарною біржею своїх функцій, а не в отриманні певного прибутку, оскільки товарна біржа є неприбутковим суб\’єктом господарювання та за своїми ознаками повністю відповідає такій організаційно-правовій формі, як непідприємницьке товариство.

Засновниками і членами товарної біржі не можуть бути органи державної влади та органи місцевого самоврядування, а також державні і комунальні підприємства, установи та організації, що повністю або частково утримуються за рахунок Державного бюджету України або місцевих бюджетів. При цьому в Україні створена аграрна біржа, як юридична особа; створена вона згідно із Законом України \”Про товарну біржу\” і ст. 279 – 282 Господарського кодексу України, але з певними особливостями. Так, згідно з Законом України \”Про державну підтримку сільського господарства України\” засновником аграрної біржі є Кабінет Міністрів України в особі Аграрного фонду.

4. Заснування товарної біржі здійснюється шляхом укладення засновниками угоди, яка визначає порядок та принципи створення біржі, склад засновників, їх обов\’язки, розмір і строки сплати пайових, вступних та періодичних внесків.

Необхідно розрізняти три види внесків. Виходячи зі змісту коментованої статті та ч. 4 ст. 5 Закону України \”Про товарну біржу\” пайовий внесок сплачується виключно засновниками біржі. Вступні внески сплачують інші члени біржі, вітчизняні та іноземні юридичні і фізичні особи, прийняті до складу біржі згідно із її статутом.

Згідно ч. 2. ст. 8 вступний внесок члена біржі має дорівнювати вартості \”біржового місця\”, що визначається виходячи з попиту та пропозиції на \”біржове місце\”. Особа, яка сплатила пайовий або вступний внесок, набуває права власника щодо \”біржового місця\” і може вимагати свої членські права, а також продавати ці права за правилами, встановленими біржовим комітетом (радою біржі).

5. Товарна біржа діє на підставі статуту, який затверджується засновниками біржі. Стаття 6 Закону України \”Про товарну біржу\” говорить, що у статуті товарної біржі визначаються: найменування та місцезнаходження біржі; склад засновників; предмет і цілі діяльності біржі; види фондів, що утворюються біржею, та їх розміри; органи управління біржею, порядок їх утворення та компетенція, організаційна структура біржі; порядок прийняття у члени біржі та припинення членства; права та обов\’язки членів біржі та біржі перед третіми особами, а також членів біржі перед біржею та біржі перед її членами; порядок і умови застосування санкцій; майнова відповідальність членів біржі; порядок припинення біржі. У статуті можуть передбачатися й інші положення, що стосуються створення та діяльності товарної біржі.

Як зазначено вище, статут товарної біржі, за загальним правилом, затверджується засновниками біржі. При цьому згідно з Законом України \”Про державну підтримку сільського господарства України\” статут аграрної біржі затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань формування та забезпечення реалізації державної аграрної політики;

6. Державна реєстрація товарної біржі провадиться відповідно до вимог ст. 58 Господарського кодексу України (див. коментар до відповідної статті).

7. Товарна біржа є спеціально утвореною господарською організацією, яка не займається комерційним посередництвом і не має на меті одержання прибутку. Виходячи з цього виникає низка обмежень:

• засновники та члени біржі не можуть розподіляти між собою прибуток біржі, та відповідно, отримувати дивіденди;

• біржа не може здійснювати діяльність, що має на меті отримання прибутку (брокерську, дилерську, комісійну та ін.).

Визначення біржової діяльності як некомерційної господарської діяльності відповідає загальним тенденціям світової практики біржової торгівлі, де більшість біржових організацій є некомерційними партнерськими об\’єднаннями (США, Великобританія, Японія та ін.).

8. Господарським кодексом України та Законом України \”Про товарну біржу\” (ст. 2) передбачені основні принципи діяльності товарної біржі:

• рівноправність учасників біржових торгів;

• публічне проведення біржових торгів;

• застосування вільних (ринкових) цін.