Науково-практичний коментар до ст. 248 Господарського кодексу України

1. Ліквідація суб\’єкта господарювання у зв\’язку із скасуванням його державної реєстрації за порушення закону здійснюється в порядку, встановленому статтями 60, 61 цього Кодексу.

Коментар:

Процедура та порядок проведення ліквідації суб\’єкта господарювання врегульовані ст. 60, 61 ГК України.

Відповідно до ст. 60 ГК України ліквідація суб\’єкта господарювання здійснюється ліквідаційною комісією, яка утворюється власником (власниками) майна суб\’єкта господарювання чи його (їх) представниками (органами), або іншим органом, визначеним законом, якщо інший порядок її утворення не передбачений цим Кодексом. Ліквідацію суб\’єкта господарювання може бути також покладено на орган управління суб\’єкта, що ліквідується.

Орган (особа), який прийняв рішення про ліквідацію суб\’єкта господарювання, встановлює порядок та визначає строки проведення ліквідації, а також строк для заяви претензій кредиторами, що не може бути меншим ніж два місяці з дня оголошення про ліквідацію.

Ліквідаційна комісія або інший орган, який проводить ліквідацію суб\’єкта господарювання, розміщує в друкованих засобах масової інформації, відповідно до закону, повідомлення про його ліквідацію та про порядок і строки заявлення кредиторами претензій, а явних (відомих) кредиторів повідомляє персонально у письмовій формі у встановлені ГК України та спеціальним законом строки.

Одночасно ліквідаційна комісія вживає необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості суб\’єкта господарювання, який ліквідується, та виявлення вимог кредиторів, з письмовим повідомленням кожного з них про ліквідацію суб\’єкта господарювання.

Ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб\’єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені в установленому законодавством порядку.

Відповідно до ст. 61 ГК України претензії кредиторів до суб\’єкта господарювання, що ліквідується, задовольняються з майна цього суб\’єкта, якщо інше не передбачено цим Кодексом та іншими законами.

Черговість та порядок задоволення вимог кредиторів визначаються відповідно до закону.

Претензії, що не задоволені через відсутність майна суб\’єкта господарювання, претензії, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо їх заявник у місячний строк після одержання повідомлення про повне або часткове відхилення претензії не звернуться до суду з відповідним позовом, а також претензії, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, вважаються погашеними.

Майно, що залишилося після задоволення претензій кредиторів, використовується за вказівкою власника.