Науково-практичний коментар до ст. 211 Господарського кодексу України

1. Засновники (учасники) суб\’єкта підприємництва, власник майна, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, у межах своїх повноважень зобов\’язані вживати своєчасних заходів щодо запобігання його банкрутству.

2. Власники майна державного (комунального) або приватного підприємства, засновники (учасники) суб\’єкта підприємництва, що виявився неплатоспроможним боржником, кредитори та інші особи в межах заходів щодо запобігання банкрутству вказаного суб\’єкта можуть подати йому фінансову допомогу в розмірі, достатньому для погашення його зобов\’язань перед кредиторами, включаючи зобов\’язання щодо сплати податків, зборів (обов\’язкових платежів), та відновлення платоспроможності цього суб\’єкта (досудова санація).

3. Подання фінансової допомоги боржнику передбачає його обов\’язок взяти на себе відповідні зобов\’язання перед особами, які подали допомогу, в порядку, встановленому законом.

4. Досудова санація державних підприємств здійснюється за рахунок бюджетних коштів, обсяг яких встановлюється законом про Державний бюджет України. Умови проведення досудової санації державних підприємств за рахунок інших джерел фінансування погоджуються з органом, наділеним господарською компетенцією щодо боржника, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Коментар:

1. Частина 1 коментованої статті цього Кодексу встановлює обов\’язок певних осіб (засновників, учасників, власників майна, а також органів державної влади та органів місцевого самоврядування) вживати заходів щодо попередження неспроможності боржника. Такими заходами, серед іншого, можуть бути вивчення та аналіз фінансового стану однієї або групи юридичних осіб, прогнозування наслідків на різноманітних ринках, досудова санація. До подачі заяви про банкрутство до господарського суду засновники (учасники) боржника, власник майна можуть спільно з кредиторами розробити систему заходів, що спрямовані на фінансове оздоровлення боржника та прийняти їх шляхом укладення відповідної угоди.

2. Відповідно до п. 1.22 ст. 1 Закону України \”Про оподаткування прибутку підприємств\” фінансова допомога – це безповоротна фінансова допомога або поворотна фінансова допомога. Враховуючи вимоги частини 3 коментованої статті, законодавець передбачає надання боржнику лише поворотної фінансової допомоги. Так, у відповідності із п. 1.22.2 ст. 1 Закону України \”Про оподаткування прибутку підприємств\” поворотна фінансова допомога – це сума коштів, передана платнику податку в користування на визначений строк згідно з договорами, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами. Для погашення всіх кредиторських вимог боржнику може бути надана фінансова допомога. Частина 2 коментованої статті визначає коло осіб, які можуть надавати фінансову допомогу боржнику.

3. Законодавець визначає, що фінансова допомога не може бути надана на безповоротній основі. Коментована частина передбачає обов\’язок боржника повернути надану йому допомогу. Законодавство про банкрутство не визначає можливості прийняття на себе обов\’язку по поверненню наданої боржником фінансової допомоги іншою особою.

Частина 3 коментованої статті не вказує на характер зобов\’язань, що мають бути прийнятими боржником на себе після надання фінансової допомоги.

4. Досудова санація – один із заходів, що направлені на попередження неспроможності боржника до подання заяви про порушення справи про банкрутство. У рамках проведення досудової санації відбувається повне погашення вимог по зобов\’язанням та обов\’язковим платежам (у тому числі податкам). Досудова санація державних підприємств здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.03.2000 р. N 515 \”Про затвердження Порядку проведення досудової санації державних підприємств\”. Ініціатива щодо проведення досудової санації може виходити від уповноважених органів, підприємств, кредиторів або інших осіб.

Для розроблення плану досудової санації на підприємстві утворюється робоча група на чолі з керівником підприємства, до складу якої входить також представник уповноваженого органу та можуть залучатися кредитори за їх згодою.

План досудової санації повинен містити:

– реквізити підприємства (повну назву, юридичну адресу, організаційно-правову форму, орган управління);

– відомості про фінансово-господарське становище;

– заходи щодо відновлення платоспроможності (реструктуризація підприємства, перепрофілювання виробництва, закриття нерентабельних виробництв, відчуження основних засобів, передача майна в оренду, відстрочення та (або) розстрочення платежів, переоформлення короткотермінових кредитів у довготермінові, скорочення чисельності працюючих тощо) і терміни їх здійснення;

– розрахунок необхідних коштів для реалізації заходів;

– визначення джерел фінансування заходів (зобов\’язання інвесторів, кредиторів щодо погашення боргу або надання фінансової допомоги, кошти державного бюджету, кошти, отримані від оренди майна, відчуження основних засобів, погашення дебіторської заборгованості, кредити банків тощо);

– умови участі інвесторів і кредиторів у проведенні досудової санації (набуття права власності на майно підприємства відповідно до законодавства, розпорядження частиною його продукції, оренда майна підприємства, задоволення вимог кредиторів шляхом переведення боргу (частини боргу) на інвестора тощо);

– очікувані наслідки виконання плану досудової санації.

Термін проведення досудової санації не повинен перевищувати 12 місяців. В окремих випадках уповноважений орган може продовжити термін, але не більше ніж на 6 місяців.

У разі коли витрати на реалізацію заходів, передбачених планом досудової санації, пропонується фінансувати за рахунок коштів державного бюджету, пропозиції про включення відповідних видатків до проекту державного бюджету на планований рік подаються Міністерством фінансів України та Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України.

Заходи, пов\’язані з відчуженням основних засобів, з передачею структурних підрозділів підприємств та нерухомого майна в оренду, погоджуються з Фондом державного майна в установленому порядку.