Науково-практичний коментар до ст. 194 Господарського кодексу України

 

1. Виконання господарського зобов\’язання може бути покладено в цілому або в частині на третю особу, що не є стороною в зобов\’язанні. Управнена сторона зобов\’язана прийняти виконання, запропоноване третьою особою – безпосереднім виконавцем, якщо із закону, господарського договору або характеру зобов\’язання не випливає обов\’язок сторони виконати зобов\’язання особисто.

2. Неналежне виконання зобов\’язання третьою особою не звільняє сторони від обов\’язку виконати зобов\’язання в натурі, крім випадків, передбачених частиною третьою статті 193 цього Кодексу.

Коментар:

1. Однією з умов належного виконання зобов\’язання є проведення його належним боржником і належному кредиторові. За загальним правилом зобов\’язання має бути виконане кредиторові боржником особисто. Але у випадках, встановлених законом або господарським договором, та коли це випливає зі звичаїв ділового обороту чи суті зобов\’язання, суб\’єкти зобов\’язання та суб\’єкти його виконання можуть не збігатися, оскільки відповідно до коментованої статті та ст. 528 ЦК України виконання зобов\’язання може бути покладено боржником на іншу особу. В такому випадку кредитор (управнена сторона) зобов\’язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою, яка виступає безпосереднім виконавцем. Така третя особа не стає стороною в зобов\’язанні, оскільки вона по відношенню до кредитора виконує тільки фактичні дії, і саме боржник, не вибуваючи із зобов\’язання, відповідає перед кредитором за виконання так, якби виконання здійснювалося ним особисто. Таким чином, боржник відповідає перед кредитором за дії третьої особи, яка повинна бути обізнана про умови і зміст зобов\’язання, що їй належить виконати.

В юридичній літературі покладення боржником обов\’язку виконання зобов\’язання на іншу особу отримало назву передоручення виконання, а можливість виконання боржником зобов\’язання як кредиторові, так і особі, прямо вказаній кредитором, називається переадресацією виконання.

Як при передорученні, так і при переадресації виконання кожна зі сторін зобов\’язання має право вимагати доказів того, що воно виконується належним боржником або приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред\’явлення такої вимоги.

2. Частина 2 коментованої статті містить правило, згідно із яким сторони зобов\’язання не звільняються від обов\’язку реального виконання зобов\’язання при неналежному його виконанні третьою особою. Це означає, що у разі невиконання чи неналежного виконання зобов\’язання третьою особою, яка виступає безпосереднім виконавцем, боржник у зобов\’язанні повинен особисто вчинити дії, які є об\’єктом відповідного правовідношення.

Винятки з цього правила можуть бути передбачені законом або договором, а також мають місце у разі відмови управненої сторони від прийняття виконання зобов\’язання (див. коментар до ч. 3 ст. 193 ГК України).