Науково-практичний коментар до ст. 140 Господарського кодексу України

 

1. Джерелами формування майна суб\’єктів господарювання є:

грошові та матеріальні внески засновників;

доходи від реалізації продукції (робіт, послуг);

доходи від цінних паперів;

капітальні вкладення і дотації з бюджетів;

надходження від продажу (здачі в оренду) майнових об\’єктів (комплексів), що належать їм, придбання майна інших суб\’єктів;

кредити банків та інших кредиторів;

безоплатні та благодійні внески, пожертвування організацій і громадян;

інші джерела, не заборонені законом.

2. Правовий режим майна суб\’єктів господарювання встановлюється цим Кодексом та іншими законами з урахуванням зазначених у статті 139 цього Кодексу видів майна.

Коментар:

Джерелами формування майна суб\’єктів господарювання є, відповідно до коментованої статті, зокрема, різноманітні доходи: від реалізації продукції (робіт, послуг), від цінних паперів. Під доходами розуміють економічну вигоду у грошовій чи натуральній формі. Так, розрізняють наступні види доходів: у виді матеріальної вигоди (від економії на відсотках, купівлі-продажу товарів (робіт, послуг), цінних паперів тощо); у натуральній формі; від операцій із капіталом (отримуються від продажу основних фондів (споруд, будівель), нематеріальних активів, державних товарних запасів та ін.); доходи бюджетів (формуються на основі різноманітних податкових, неподаткових та інших надходжень до бюджетів); оподатковувані і неоподатковувані доходи.

Дотації з бюджетів також можуть бути джерелом формування майна суб\’єкта господарювання. Дотації – це, зокрема: а) кошти, що виділяються з бюджетів різних рівнів для фінансової підтримки збиткових підприємств (організацій), у яких витрати на виробництво і реалізацію продукції не покриваються отриманими прибутками (доходами). Цей вид дотацій дає змогу підприємствам працювати прибутково та уникнути банкрутства; б) кошти, які виділяються державою для певних категорій громадян чи для окремих організацій у виді доплат тощо з метою покриття збитків чи на інші цілі.

Відповідно до Закону України \”Про оподаткування прибутку підприємств\” під доходами від цінних паперів розуміють суму коштів або вартість майна, отримані (нараховані) платником податку від продажу, обміну або іншими способами відчуження цінних паперів, деривативів, збільшені на вартість будь-яких матеріальних цінностей чи нематеріальних активів, які передаються платнику податку у зв\’язку з таким продажем, обміном чи відчуженням (п. 7.6.4).

Як джерело формування майна суб\’єкта господарювання можуть виступати капітальні вкладення (інвестиції, спрямовані на створення та відновлення основних фондів). Розрізняють державні та недержавні капітальні вкладення.

Надходження від продажу або здачі в оренду майнових об\’єктів (комплексів), що належать суб\’єктам господарювання, придбання майна інших суб\’єктів – одне з джерел формування майна, що поділяється на кілька складових: а) надходження у виді орендної плати як платежу за користування об\’єктом оренди; б) придбання майна інших суб\’єктів (на праві власності, на праві господарського відання чи оперативного управління або на іншому речовому праві); в) виручка від продажу майнових об\’єктів.

Ще одним джерелом формування майна суб\’єкта господарювання можуть бути кредити банків та інших кредиторів. Під кредитом розуміють відносини у зв\’язку з передачею грошей або матеріальних цінностей у тимчасове користування за умови їх повернення. Розрізняють фінансовий, товарний, інвестиційний податковий кредит та кредит на цінні папери, що засвідчують відносини позики.

Вважається, що безоплатні та благодійні внески, пожертвування організацій і громадян складають незначне за розміром джерело формування майна суб\’єкта господарювання.

Правовий режим майна суб\’єктів господарювання встановлюється ГК України та іншими законами з урахуванням зазначених у ст. 139 цього Кодексу видів майна.