Науково-практичний коментар до ст. 137 Господарського кодексу України

 

1. Правом оперативного управління у цьому Кодексі визнається речове право суб\’єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом).

2. Власник майна, закріпленого на праві оперативного управління за суб\’єктом господарювання, здійснює контроль за використанням і збереженням переданого в оперативне управління майна безпосередньо або через уповноважений ним орган і має право вилучати у суб\’єкта господарювання надлишкове майно, а також майно, що не використовується, та майно, що використовується ним не за призначенням.

3. Право оперативного управління захищається законом відповідно до положень, встановлених для захисту права власності.

Коментар:

На праві оперативного управління належить майно казенним підприємствам, комунальним некомерційним підприємствам, об\’єднанням громадян, релігійним організаціям, об\’єднанням підприємств (ст. 112, 123, 137 цього Кодексу). Дане право може належати казенному підприємству в обсязі, визначеному в його статуті (ст. 77 цього Кодексу). Таке підприємство не має права відчужувати або іншим способом розпоряджатися закріпленим за ним майном, що належить до основних фондів, без попередньої згоди органу, до сфери управління якого воно входить. Підприємство відповідає за своїми зобов\’язаннями лише коштами, що перебувають у його розпорядженні, а в разі недостатності зазначених коштів держава в особі органу, до сфери управління якого входить підприємство, несе повну субсидіарну відповідальність казенного підприємства.

Власник майна, закріпленого на праві оперативного управління за суб\’єктом господарювання: а) здійснює контроль за використанням і збереженням переданого в оперативне управління майна безпосередньо або через уповноважений ним орган; б) має право вилучати у суб\’єкта господарювання надлишкове майно; в) має право вилучати у суб\’єкта господарювання майно, що не використовується; г) має право вилучати у суб\’єкта господарювання майно, що використовується ним не за призначенням.

Щодо захисту даного речового права застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності, зокрема гл. 29 ЦК України.