Науково-практичний коментар до ст. 135 Господарського кодексу України

 

1. Власник майна має право одноосібно або спільно з іншими власниками на основі належного йому (їм) майна засновувати господарські організації або здійснювати господарську діяльність в інших організаційно-правових формах господарювання, не заборонених законом, на свій розсуд визначаючи мету і предмет господарської діяльності, структуру утвореного ним суб\’єкта господарювання, склад і компетенцію його органів управління, порядок використання майна, інші питання управління діяльністю суб\’єкта господарювання, а також приймати рішення про припинення господарської діяльності заснованих ним суб\’єктів господарювання відповідно до законодавства.

2. Власник має право особисто або через уповноважені ним органи з метою здійснення підприємницької діяльності засновувати господарські організації, закріплюючи за ними належне йому майно на праві власності, праві господарського відання, а для здійснення некомерційної господарської діяльності – на праві оперативного управління, визначати мету та предмет діяльності таких організацій, склад і компетенцію їх органів управління, порядок прийняття ними рішень, склад і порядок використання майна, визначати інші умови господарювання у затверджених власником (уповноваженим ним органом) установчих документах господарської організації, а також здійснювати безпосередньо або через уповноважені ним органи у межах, встановлених законом, інші управлінські повноваження щодо заснованої організації та припиняти її діяльність відповідно до цього Кодексу та інших законів.

3. Власник має право здійснювати організаційно-установчі повноваження також на основі належних йому корпоративних прав відповідно до цього Кодексу та інших законів.

4. Державні та комунальні підприємства можуть бути об\’єднані за рішенням власника (уповноваженого ним органу) у державні (комунальні) господарські об\’єднання, передбачені цим Кодексом.

Коментар:

Відповідно до положень коментованої статті власник майна має право на свій розсуд визначати мету і предмет господарської діяльності. Законодавець у ст. 62 цього Кодексу передбачив, що предметом даної діяльності є систематичне здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної та іншої господарської діяльності. Метою, – відповідно, задоволення особистих і суспільних потреб.

Власник майна має право одноосібно або спільно з іншими власниками на основі належного йому (їм) майна засновувати господарські організації або здійснювати господарську діяльність в інших організаційно-правових формах господарювання, не заборонених законом. Так, у ст. 63 ГК України передбачено, що підприємства в нашій державі можуть створюватися у різних організаційних формах та видах. Серед видів Кодекс визначив: приватне, колективне, комунальне, державне підприємство та підприємства, засновані на змішаній формі власності. Даний перелік видів підприємств не є вичерпним.

Власник має право здійснювати організаційно-установчі повноваження також на основі належних йому корпоративних прав відповідно до цього Кодексу та інших законів.

Корпоративні права – це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації; вони включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Володіння корпоративними правами не вважається підприємництвом. Законом можуть бути встановлені обмеження певним особам щодо володіння корпоративними правами та/або їх здійснення (див. коментар до ст. 167 цього Кодексу).

За рішенням власника або уповноваженого ним органу державні та комунальні підприємства можуть бути об\’єднані у державні та комунальні господарські об\’єднання, передбачені цим Кодексом. Державне (комунальне) господарське об\’єднання – об\’єднання підприємств, утворене державними (комунальними) підприємствами за рішенням Кабінету Міністрів України або, у визначених законом випадках, за рішенням міністерств (інших органів, до сфери управління яких входять підприємства, що утворюють об\’єднання), або за рішенням компетентних органів місцевого самоврядування.

Державне (комунальне) господарське об\’єднання діє на основі рішення про його утворення та статуту, який затверджується органом, що прийняв рішення про утворення об\’єднання. У главі 19 цього Кодексу передбачено особливості функціонування господарських об\’єднань, зокрема й державних та комунальних об\’єднань.