Науково-практичний коментар до ст. 86 Господарського кодексу України

 

1. Вкладами учасників та засновників господарського товариства можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, а також інші майнові права (включаючи майнові права на об\’єкти інтелектуальної власності), кошти, в тому числі в іноземній валюті.

2. Вклад, оцінений у гривнях, становить частку учасника та засновника у статутному капіталі товариства. Порядок оцінки вкладів визначається в установчих документах господарського товариства, якщо інше не передбачено законом.

3. Забороняється використовувати для формування статутного (складеного) капіталу товариства бюджетні кошти, кошти, одержані в кредит та під заставу, векселі, майно державних (комунальних) підприємств, яке відповідно до закону (рішення органу місцевого самоврядування) не підлягає приватизації, та майно, що перебуває в оперативному управлінні бюджетних установ, якщо інше не передбачено законом. Фінансовий стан засновників – юридичних осіб щодо їх спроможності здійснити відповідні внески до статутного капіталу господарського товариства у випадках, передбачених законом, має бути перевірений незалежним аудитором (аудиторською організацією) у встановленому порядку, а майновий стан засновників – громадян має бути підтверджений довідкою органу державної податкової служби про подану декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію), завіреною відповідним податковим органом.

Коментар:

1. Основним джерелом формування статутного фонду господарського товариства є вклади учасників та засновників. Частиною 1 коментованої статті визначається майно, яке може вноситися учасниками та засновниками господарських товариств, які вклади до статутного фонду господарського товариства в обмін на корпоративні права. До такого майна ГК України віднесено:

– будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності;

– цінні папери;

– права користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами;

– інші майнові права (включаючи майнові права на об\’єкти інтелектуальної власності);

– кошти, у тому числі в іноземній валюті.

Майно, що є предметом вкладу учасника чи засновника, має відповідати певним вимогам: бути власністю учасника (засновника); мати грошову оцінку; бути відчужуваним; належати до майна, яке може використовуватися для формування статутного фонду господарського товариства.

Вклади учасників ти засновників можуть складатися з різних предметів, тобто бути комбінованими.

У залежності від видів вкладів порядок їх внесення може мати певні особливості.

Для внесення коштів, як вкладу до статутного фонду господарського товариства, яке створюється, засновники повинні відкрити рахунок у банківській установі. Відповідно до п. 4.2 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 р. N 492, під час відкриття поточного рахунка для формування статутного фонду господарського товариства подається:

– заява про відкриття поточного рахунка, підписана уповноваженою засновниками (учасниками) особою;

– один примірник оригіналу установчого документа або його копія, засвідчена нотаріально;

– рішення засновників про визначення особи, якій надається право розпорядчого підпису під час проведення грошових операцій на цьому рахунку, у формі довіреності, засвідченої нотаріально (якщо хоча б одним із засновників є фізична особа);

– картка із зразками підписів і відбитка печатки, у якій наводиться зразок підпису особи, якій засновниками надано право розпорядчого підпису.

Кошти на рахунок переказуються засновниками (учасниками) для формування статутного фонду господарського товариства до його державної реєстрації як юридичної особи.

У листі від 18.11.2002 р. N 11-113/1998 Національний банк України роз\’яснив: якщо засновником, учасником товариства є фізична особа, то внески можуть здійснюватися в безготівковому порядку з її поточного рахунка, відкритого в установі банку, або внесенням готівки в касу установи банку за прибутковим касовим ордером (повідомленням) з наступним переказом цих коштів за дорученням платника на рахунок одержувача для формування статутного капіталу товариства.

Цей рахунок починає функціонувати як поточний тільки після одержання банком документів, передбачених п. 3.2 цієї Інструкції (тобто тих, які подаються при звичайному відкритті рахунка), та отримання банком повідомлення про взяття рахунка на облік ДПІ. У разі відмови в державній реєстрації товариства або в інших випадках, передбачених законодавством, на підставі листа із зазначенням причини закриття рахунка, підписаного уповноваженою засновниками (учасниками) особою, кошти повертаються засновникам (учасникам), а рахунок закривається.

Внесення цінних паперів як вкладу до статутного фонду господарського товариства повинно здійснюватися з урахуванням Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17.10.2006 р. N 1000 (далі – Положення N 1000). Відповідно до п. 15 розд. VII Положення N 1000 внесення до системи реєстру змін у результаті передачі власником акцій до статутного фонду юридичної особи здійснюється реєстроутримувачем на підставі надання йому таких документів:

– передавального розпорядження від зареєстрованої особи;

– рішення вищого органу управління та документів щодо формування статутного капіталу юридичної особи;

– нотаріально засвідченої копії статуту;

– сертифіката цінних паперів (залишається у реєстроутримувача).

Під час внесення цінних паперів до статутного фонду господарського товариства згідно з п. 7 розд. V Положення N 1000 юридичній особі, зареєстрованій в Україні, необхідно відкрити особовий рахунок у системі реєстру; також додатково до анкети зареєстрованої особи та документів, що є підставою для внесення змін до системи реєстру, повинні бути подані:

– копія свідоцтва про державну реєстрацію, засвідчена цією юридичною особою;

– копії установчих документів, засвідчені нотаріально чи органом державної реєстрації;

– копія документа, що підтверджує призначення на посаду осіб, які мають право діяти від імені юридичної особи без довіреності, засвідчена підписом керівника та печаткою юридичної особи;

– інформація щодо реквізитів банку, в якому відкрито поточний рахунок, та номер рахунка.

При формуванні статутного фонду господарського товариства за рахунок внесків корпоративних прав (часток) засновників, якими вони володіють в іншому господарському товаристві, повинна відбуватися зміна складу засновників існуючого товариства.

Внесення вкладу до статутного фонду господарського товариства майновими правами, за загальним правилом, пов\’язане із заміною кредитора в зобов\’язанні, якщо інше не встановлено договором або законом. Новим кредитором у зобов\’язанні стає у цьому випадку господарське товариство.

Внесок \”ноу-хау\” до статутного фонду господарського товариства, як зазначається у листі Державного департаменту інтелектуальної власності від 30.10.2002 р. N 16-07/3483 \”Щодо \”ноу-хау\” у статутному фонді товариства\”, повинен бути оформлений ліцензійним договором на використання \”ноу-хау\” або договором про передачу прав на \”ноу-хау\”.

2. Для того, щоб визначити розмір вкладу кожного учасника чи засновника і, відповідно, обсяг належних йому корпоративних прав, вклад оцінюється у гривнях. Вклад, незалежно від його форми, оцінений у гривнях, становить частку учасника та засновника у статутному фонді товариства.

Частиною другою коментованої статті передбачено, що порядок оцінки вкладів визначається в установчих документах господарського товариства, якщо інше не передбачено законом. Тобто цією нормою надано право самим засновникам (учасникам) господарських товариств визначати критерії, за якими провадитиметься оцінка їхніх вкладів (договірна оцінка).

При цьому згідно з ч. 2 ст. 115 Цивільного кодексу України у випадках, встановлених законом, грошова оцінка вкладу учасника господарського товариства підлягає незалежній експертній перевірці. Статтею 3 Закону України \”Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні\” визначено, що незалежною оцінкою майна вважається його оцінка, що проведена суб\’єктом оціночної діяльності – суб\’єктом господарювання. Суб\’єкт оціночної діяльності складає звіт про оцінку майна (акт оцінки майна), що містить висновки про вартість майна (ст. 12 зазначеного вище Закону). У випадку, коли засновники господарських товариств самі оцінюють майно або майнові права та визначають критерії оцінки своїх внесків (договірна ціна) до статутного фонду господарського товариства, це повинно оформлюватись відповідним актом оцінки і прийому-передачі до статутного фонду. При цьому перехід права власності на майно або майнові права передбачається установчими документами господарського товариства або іншим документом згідно з вимогами гл. 24 Цивільного кодексу України \”Набуття права власності\”.

3. За загальним правилом, кошти можуть вноситися засновниками та учасниками як вклади для формування статутного фонду господарського товариства. Разом з тим законодавством встановлюється ряд обмежень щодо використання коштів як вкладів з огляду на джерела їх походження. Зокрема, забороняється використовувати для формування статутного фонду товариства бюджетні кошти, кошти, одержані в кредит та під заставу.

У випадках, передбачених законом, фінансовий стан засновників – юридичних осіб щодо їх спроможності здійснити відповідні внески до статутного фонду господарського товариства повинен бути перевірений належним аудитором (аудиторською організацією) у встановленому порядку, а майновий стан засновників-громадян має бути підтверджений декларацією про їх доходи і майно, завіреною відповідним податковим органом. Доцільність встановлення вимоги про перевірку фінансового стану засновників щодо спроможності здійснити внески до статутного фонду обумовлена тим, що в окремих господарських товариствах засновниками до моменту державної реєстрації може бути внесено тільки 50 % вкладу. Така перевірка фінансового стану засновника є додатковою гарантією виконання ним своїх зобов\’язань щодо повної сплати внеску до статутного фонду господарського товариства.