Науково-практичний коментар до ст. 73 Господарського кодексу України

 

1. Державне унітарне підприємство утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери його управління.

2. Орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

3. Майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління.

4. Найменування державного унітарного підприємства повинно містити слова \”державне підприємство\”.

5. Державне унітарне підприємство не несе відповідальності за зобов\’язаннями власника і органу влади, до сфери управління якого воно входить.

6. Органом управління державного унітарного підприємства є керівник підприємства, який призначається органом, до сфери управління якого входить підприємство, і є підзвітним цьому органові.

7. Законом можуть бути визначені особливості статусу керівника державного унітарного підприємства, в тому числі встановлено підвищену відповідальність керівника за результати роботи підприємства.

8. Державні унітарні підприємства діють як державні комерційні підприємства або казенні підприємства.

Коментар:

1. Частина 1 коментованої статті дає легальне визначення поняття державного унітарного підприємства як підприємства, створеного компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, що входить до сфери його управління.

Термін \”унітарне\” (від лат. unitas – \”єдність\”) означає єдине, об\’єднане, складаюче одне ціле. У державному унітарному підприємстві така єдність виражається в ряді ознак, що притаманна цій організаційно-правовій формі. По-перше, правова природа унітарного підприємства не передбачає множинності форм власності, тому в даному випадку таке підприємство може бути створене тільки на праві державної власності. Державне унітарне підприємство може мати тільки одного засновника, яким виступає компетентний орган державної влади і якому належить на праві власності майно, закріплене за таким підприємством. Майно державного унітарного підприємства є неподільним і не може бути розподілене на частки, вклади, паї тощо.

2. Майно державного унітарного підприємства належить на праві власності державі. Як зазначається в ч. 2 коментованої статті, представником власника виступає орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство, який і виконує його функції у межах, визначених законодавством. Так, Закон України \”Про управління об\’єктами державної власності\” від 21.09.2006 р. наділив міністерства та інші органи виконавчої влади повноваженнями по створенню, реорганізації та ліквідації підприємств, затвердженню їх статутів, організації та проведення конкурсів з визначення керівників державних підприємств тощо. Обсяг повноважень кожного конкретного органу виконавчої влади щодо управління державним майном визначається спеціальними нормативно-правовими актами, якими перш за все виступають Укази Президента України \”Про міністерство палива та енергетики України\”, \”Про міністерство транспорту та зв\’язку України\” тощо.

3. Майно державного унітарного підприємства закріплюється за ним на праві господарського відання чи на праві оперативного управління. Питанням права господарського відання та права оперативного управління присвячені ст. 136, 137 Кодексу (див. коментар до них).

4. Законодавець зобов\’язує державне унітарне підприємство в своїй назві зазначати слова \”державне підприємство\”. Тобто найменування державного унітарного підприємства не повинно містити будь-яких інших відображаючих його організаційно-правову форму термінів, у тому числі запозичених з інших мов, якщо інше не передбачено законодавством. Дана норма не містить будь-яких законодавчих новацій, відповідні положення мають місце і в інших нормативно-правових актах, наприклад в законах України \”Про товарну біржу\”, \”Про господарські товариства\” тощо.

5. Державне унітарне підприємство не несе відповідальності за зобов\’язаннями власника і органу влади, до сфери управління якого воно входить. Це означає, що майно державного унітарного підприємства не може використовуватися з іншою метою, ніж та, для досягнення якої було створене це підприємство. Тобто власник або орган влади, до сфери управління якого входить дане підприємство, не має права вимагати від створеного ним державного унітарного підприємства грошових коштів чи іншого майна для погашення своїх зобов\’язань або для задоволення інших власних цілей. При цьому слід нагадати, що мова йде про майно, яке належить державному унітарному підприємству на праві господарського відання чи праві оперативного управління. Таким чином, фактично державне унітарне підприємство на свій ризик здійснює господарську діяльність, а відповідальність за всі наслідки такої діяльності несе майном, що знаходиться у державній власності.

6. Єдиним органом управління державного унітарного підприємства виступає його керівник (директор, генеральний директор), що призначається органом, до сфери управління якого входить підприємство, і є підзвітним цьому органові. Утворення будь-яких інших органів управління в державному унітарному підприємстві ані Кодексом, ані іншими нормативно-правовими актами не передбачається.

Законодавством встановлюються вимоги щодо кандидатів на посади керівників державних підприємств. Так, Указом Президента України від 10.11.95 р. \”Про затвердження Програми кадрового забезпечення державної служби та Програми роботи з керівниками державних підприємств, установ і організацій\” добір кандидатур на посади керівників підприємств передбачає ретельне вивчення професійних і особистих якостей претендентів з кадрового резерву та існуючого складу керівних працівників. При визначенні претендентів, які мають очолювати підприємства, враховуються їх професіоналізм, компетентність, досвід роботи на підприємстві відповідної галузі, ініціативність, організаторські здібності, чесність, відданість справі, рівень освіти, загальна культура тощо.

Органом державної виконавчої влади організується та провадиться конкурс з визначення керівника відповідного державного підприємства, з переможцем якого укладається договір (контракт), в якому визначаються повноваження керівника, умови оплати праці, порядок звільнення, соціальні та інші гарантії тощо. Типовий контракт з керівником державного підприємства затверджений постановою Кабінету Міністрів України \”Про застосування контрактної форми трудового договору з керівником підприємства, що є у державній власності\” від 19.03.93 р.

7. Особливості діяльності того чи іншого державного унітарного підприємства можуть вплинути і на права та обов\’язки керівника такого підприємства. Мова йде про такі державні унітарні підприємства, діяльність яких пов\’язана із захистом інтересів держави, громадян тощо. Саме тому на керівника державного підприємства можуть покладатися інші додаткові повноваження, що пов\’язані із діяльністю підприємства. Крім того, як визначає ч. 7 коментованої статті, може бути встановлено підвищену відповідальність керівника за результати роботи підприємства. Проте в будь-якому випадку всі ці обставини повинні бути відображені в контракті, що укладається компетентним органом державної влади з керівником державного підприємства.

8. Відповідно до законодавства державні унітарні підприємства залежно від мети їх діяльності поділяються на державні комерційні підприємства та казенні підприємства, докладніше про які піде мова у наступних статтях цього розділу.