Науково-практичний коментар до ст. 34 Господарського кодексу України

 

1. Перешкодами у процесі конкуренції вважаються: дискредитація суб\’єкта господарювання, нав\’язування споживачам примусового асортименту товарів (робіт, послуг), схиляння до бойкоту суб\’єкта господарювання або дискримінації покупця (замовника), або до розірвання договору з конкурентом, підкуп працівника постачальника або покупця (замовника).

2. Дискредитацією суб\’єкта господарювання є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов\’язаних з особою чи діяльністю суб\’єкта господарювання, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб\’єкта господарювання.

3. Купівлею-продажем товарів, виконанням робіт, наданням послуг із примусовим асортиментом є купівля-продаж одних товарів, виконання робіт, надання послуг за умови купівлі-продажу інших товарів, виконання робіт, надання послуг, не потрібних споживачу або контрагенту.

4. Схилянням до бойкоту суб\’єкта господарювання вважається спонукання конкурентом іншої особи, безпосередньо або через посередника, до відмови від встановлення договірних відносин із цим суб\’єктом господарювання.

5. Схилянням постачальника до дискримінації покупця є спонукання, безпосередньо або через посередника, до надання постачальником конкуренту покупця певних переваг без достатніх на це підстав.

6. Схилянням суб\’єкта господарювання до розірвання договору з конкурентом іншого суб\’єкта господарювання є вчинене з корисливих мотивів або в інтересах третіх осіб спонукання суб\’єкта господарювання – учасника договору до невиконання або виконання неналежним чином договірних зобов\’язань перед цим конкурентом шляхом надання або пропонування суб\’єкту господарювання – учаснику договору, безпосередньо або через посередника, матеріальної винагороди, компенсації чи інших переваг.

7. Підкуп працівника постачальника – це надання або пропонування йому конкурентом покупця (замовника), безпосередньо або через посередника, матеріальних цінностей, майнових або немайнових благ за неналежне виконання або невиконання працівником постачальника службових обов\’язків, що випливають з укладеного чи пов\’язані з укладенням між постачальником і покупцем договору поставки товарів, виконання робіт, надання послуг, що призвело або могло призвести до отримання конкурентом покупця (замовника) певних переваг перед покупцем (замовником).

8. До працівника постачальника прирівнюється й інша особа, яка згідно з своїми повноваженнями приймає рішення від імені постачальника про поставку товару, виконання робіт, надання послуг, впливає на прийняття такого рішення або якимось чином пов\’язана з ним.

9. Підкуп працівника покупця (замовника) – це надання або пропонування йому конкурентом постачальника, безпосередньо або через посередника, матеріальних цінностей, майнових чи немайнових благ за неналежне виконання або невиконання працівником покупця (замовника) службових обов\’язків, що випливають з укладеного або пов\’язані з укладенням між постачальником і покупцем договору поставки товарів, виконання робіт, надання послуг, що призвело або могло призвести до отримання конкурентом постачальника певних переваг перед постачальником.

10. До працівника покупця (замовника) прирівнюється й інша особа, яка згідно з своїми повноваженнями приймає рішення від імені покупця (замовника) про придбання товару, виконання робіт, надання послуг, впливає на прийняття такого рішення або якимось чином пов\’язана з ним.

Коментар:

1. У нормі п. 1 коментованої статті наведено перелік протиправних дій, які створюють перешкоди суб\’єктам господарювання у процесі конкуренції та зміст яких розкривається у подальшому.

2. Дискредитацією в тлумаченні ст. 8 Закону України \”Про захист від недобросовісної конкуренції\” є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов\’язаних з особою чи діяльністю суб\’єкта господарювання (підприємця), які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб\’єкта господарювання (підприємця). У літературі для позначення цих дій використовується також термін \”дифамація\”.

Дискредитація, як і введення в оману, має на меті приваблювання покупців шляхом поширення неправдивих, неточних або неповних відомостей. Але, на відміну від випадків введення в оману, йдеться не про власний товар або послуги, а про діяльність конкурента, його продукцію і послуги.

Дискредитація є прямим нападом на певного конкурента або на коло конкурентів, на його товар та завжди здійснюється умисно. При цьому вказівка адресата не обов\’язкова – достатньо, що його можна легко ідентифікувати. Внаслідок поширення неправдивої інформації збитки може отримати і споживач, керуючись хибними ринковими орієнтирами.

Поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, які пов\’язані з особою чи діяльністю суб\’єкта, завдають шкоди честі, гідності і діловій репутації господарюючого суб\’єкта, відповідно до Цивільного кодексу України, як і в інших країнах, визнається цивільним правопорушенням. Але при розгляді цих дій з точки зору цивільного правопорушення інтереси споживачів не враховуються.

Об\’єктом нападу з боку конкурентів є саме конкуруюче підприємство, його продукти чи промислова або торговельна діяльність. Ділова репутація може постраждати від будь-якого висловлювання стосовно підприємства, його товарів, цін, працівників, їх кваліфікації, фінансового стану підприємства та ін.

3. Сучасне законодавство про захист від недобросовісної конкуренції має на меті захистити всіх, кого зачіпає недобросовісна комерційна практика. Тому практика надмірного впливу на споживача може розглядатися як така, що суперечить правилам чесної конкуренції.

Способом впливу на споживачів є проведення конкурсів, лотерей, що широко застосовується у торгівлі. Це відволікає покупців від реальних якостей товару та спонукає їх придбавати товар, який їм або не потрібен, або не вартий витрачених коштів. Застосування тимчасових торгових знижок також спонукає споживачів придбавати певні товари, які їм не потрібні, та може виступати засобом підкупу покупців. З іншого боку, тимчасове застосування демпінгових цін наносить збитки конкурентам. Іншим засобом нав\’язування примусового асортименту є використання ринкової влади, що негативно впливає на стан ринку.

4. Бойкот слід розглядати, як прояв нечесної комерційної практики. Внаслідок бойкоту суб\’єкт господарювання позбавляється споживачів своєї продукції та, відповідно, можливості отримувати доход від власної діяльності. Схилення до бойкоту може здійснюватися як за допомогою ринкової влади, так і з використанням інших нечесних прийомів, зокрема шляхом спонукання до розриву договірних відносин через дискредитацію конкурента, підкуп працівників контрагента та іншим нечесним впливом.

У випадку розповсюдження практики бойкоту вона може призводити до розорення і навіть банкрутства конкурентів та встановлення монопольного становища суб\’єкта господарювання, в інтересах якого здійснюються дії щодо бойкоту конкурентів.

5. Отримання покупцем від постачальника певних переваг без достатніх на це підстав у порівнянні з іншими покупцями призводить до нерівних умов господарювання серед суб\’єктів, які придбавають певну продукцію. Нерівні умови господарювання спотворюють чесну конкуренцію та призводять до дискримінації певних суб\’єктів господарювання – покупців, що заборонено.

6. Схилення суб\’єкта господарювання до розірвання договору із конкурентом за механізмом тотожне схиленню до бойкоту суб\’єкта господарювання. Але в даному випадку договірні відносини вже встановлені. Додатковим наслідком таких дій є те, що суб\’єкт господарювання планує свою господарську діяльність, здійснює підготовчі дії, витрати для виконання договірних зобов\’язань, а розірвання договору руйнує його ринкові господарські можливості.

7. Підкуп працівника постачальника має на меті дезорганізацію та нанесення шкоди діяльності конкурента. Внаслідок отримання певних майнових чи немайнових благ від суб\’єкта господарювання – конкурента працівник постачальника здійснює дії (бездіяльність), унаслідок яких постачальник зазнає збитків чи будь-яким іншим чином порушується організація здійснення його господарської діяльності. Послаблення суб\’єкта господарювання об\’єктивно призводить до отримання певних переваг конкурентами, які стають економічно більш міцними, що призводить до збільшення конкурентоспроможності конкурента без об\’єктивних причин.

8. Частина 8 статті визначає особу працівника постачальника. Дане визначення надає можливість кваліфікувати суб\’єкта – учасника правопорушення.

9. Унаслідок підкупу працівника покупця (замовника) може бути укладено договір на поставку товарів, робіт, послуг за завищеними цінами, в непотрібних обсягах, невідповідної якості та таке інше, в результаті чого продавець отримує певний прибуток без об\’єктивних економічних причин. Порушуються правила рівного доступу до покупця (замовника), суб\’єкти господарювання – продавці ставляться в нерівне становище, наслідком чого є дискримінація продавців – конкурентів та спотворення економічної конкуренції.

10. Частина 10 статті визначає працівника покупця (замовника). Це визначення надає можливість кваліфікувати суб\’єкта – учасника правопорушення.