Науково-практичний коментар до ст. 31 Господарського кодексу України

 

1. Дискримінацією суб\’єктів господарювання органами влади у цьому Кодексі визнається:

заборона створення нових підприємств чи інших організаційних форм господарювання в будь-якій сфері господарської діяльності, а також встановлення обмежень на здійснення окремих видів господарської діяльності або виробництво певних видів товарів з метою обмеження конкуренції;

примушування суб\’єктів господарювання до пріоритетного укладання договорів, першочергової реалізації товарів певним споживачам або до вступу в господарські організації та інші об\’єднання;

прийняття рішень про централізований розподіл товарів, який призводить до монопольного становища на ринку;

встановлення заборони на реалізацію товарів з одного регіону України в інший;

надання окремим підприємцям податкових та інших пільг, які ставлять їх у привілейоване становище щодо інших суб\’єктів господарювання, що призводить до монополізації ринку певного товару;

обмеження прав суб\’єктів господарювання щодо придбання та реалізації товарів;

встановлення заборон чи обмежень стосовно окремих суб\’єктів господарювання або груп підприємців.

2. Дискримінація суб\’єктів господарювання не допускається. Законом можуть бути встановлені винятки з положень цієї статті з метою забезпечення національної безпеки, оборони, загальносуспільних інтересів.

Коментар:

1. Дискримінацією суб\’єктів господарювання органами влади є прийняття будь-яких актів (рішень, наказів, розпоряджень, постанов тощо), надання письмових чи усних вказівок, укладення угод або будь-які інші дії чи бездіяльність органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю (колегіального органу чи посадової особи), направлених на обмеження чи позбавлення права на здійснення господарської діяльності та ставлять суб\’єкта господарювання у гірше становище порівняно з іншими суб\’єктами господарювання.

За об\’єктом впливу дискримінацію суб\’єктів господарювання органами влади можна визначити:

1) направлену на створення перешкод в організаційній діяльності суб\’єктів господарювання у сфері створення нових суб\’єктів господарювання. Сюди слід віднести заборону чи перешкоджання створенню нових підприємств чи інших організаційних форм господарювання в будь-якій сфері господарської діяльності, а також встановлення обмежень на здійснення окремих видів господарської діяльності або виробництво певних видів товарів з метою обмеження конкуренції;

2) дискримінацію, що впливає на господарську діяльність суб\’єкта господарювання, а саме: примушування суб\’єктів господарювання до пріоритетного укладення договорів, першочергової реалізації товарів певним споживачам; встановлення заборони на реалізацію товарів з одного регіону України в іншому; обмеження прав суб\’єктів господарювання щодо придбання та реалізації товарів та ін.;

3) надання суб\’єктам господарювання різноманітних економічних пільг, які ставлять їх у привілейоване становище щодо інших суб\’єктів господарювання.

2. У частині 2 стверджується, що дискримінація суб\’єктів господарювання не допускається. Необхідно зазначити, що окрім дискримінації суб\’єктів господарювання органами влади може існувати і дискримінація конкурентів суб\’єктами господарювання.

Суб\’єктам господарювання, що мають значно більший ринковий вплив порівняно з малими або середніми підприємцями, які є їхніми конкурентами, забороняється створення перешкод у господарській діяльності малим або середнім підприємцям, зокрема вчинення наступних дій: суб\’єктам господарювання, які отримали дозвіл відповідних органів Антимонопольного комітету України на узгоджені дії відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України \”Про захист економічної конкуренції\”, суб\’єктам господарювання, узгоджені дії яких дозволені згідно із статтями 7, 8 і 9 Закону України \”Про захист економічної конкуренції\”, забороняється встановлювати щодо господарської діяльності суб\’єктів господарювання обмеження, які, як правило, не застосовуються до інших суб\’єктів господарювання, або застосовувати без об\’єктивно виправданих причин різний підхід до різних суб\’єктів господарювання.

Вищезазначеним суб\’єктам господарювання забороняється схиляти інших суб\’єктів господарювання до надання будь-яким суб\’єктам господарювання без об\’єктивних причин переважних умов у господарській діяльності.

Законом можуть бути встановлені винятки, які допускають здійснення дискримінації суб\’єктів господарювання з метою забезпечення національної безпеки, оборони, загальносуспільних інтересів.