Науково-практичний коментар до ст. 30 Господарського кодексу України

 

1. Неправомірними угодами між суб\’єктами господарювання визнаються угоди або погоджені дії, спрямовані на:

встановлення (підтримання) монопольних цін (тарифів), знижок, надбавок (доплат), націнок;

розподіл ринків за територіальним принципом, обсягом реалізації чи закупівлі товарів, їх асортиментом або за колом споживачів чи за іншими ознаками – з метою їх монополізації;

усунення з ринку або обмеження доступу до нього продавців, покупців, інших суб\’єктів господарювання.

Коментар:

Ця правова норма встановлює перелік неправомірних дій, що можуть виникати в договірній сфері та визнаються законом порушенням економічної конкуренції. Встановлення факту визначених нормою неправомірних дій є підставою для визнання недійсними відповідних угод згідно з вимогами п. 1 ст. 203, ст. 215 ЦК України, п. 1 ст. 207 ГК України.

Узгодженими діями є укладення суб\’єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об\’єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб\’єктів господарювання.

На вчинення суб\’єктами господарювання узгоджених дій, що призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, необхідне попереднє одержання дозволу органів Антимонопольного комітету України відповідно до ст. 10 Закону України \”Про захист економічної конкуренції\”.

Зокрема, згідно з розпорядженням Антимонопольного комітету України від 12.02.2002 р. N 26-р це стосується наступних дій:

1) установлення цін чи інших умов придбання або реалізації товарів;

2) обмеження виробництва, ринків товарів, техніко-технологічного розвитку, інвестицій або встановлення контролю над ними;

3) розподілу ринків чи джерел постачання за територіальним принципом, асортиментом товарів, обсягом їх реалізації чи придбання, за колом продавців, покупців або споживачів чи за іншими ознаками;

4) спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів;

5) усунення з ринку або обмеження доступу на ринок (вихід з ринку) інших суб\’єктів господарювання, покупців, продавців;

6) застосування різних умов до рівнозначних угод з іншими суб\’єктами господарювання, що ставить останніх у невигідне становище в конкуренції;

7) укладення угод за умови прийняття іншими суб\’єктами господарювання додаткових зобов\’язань, які за своїм змістом або згідно з торговими та іншими чесними звичаями в підприємницькій діяльності не стосуються предмета цих угод;

8) суттєвого обмеження конкурентоспроможності інших суб\’єктів господарювання на ринку без об\’єктивно виправданих причин.

Попереднє одержання дозволу органів Комітету є обов\’язковим також на зміни в узгоджених діях.

Попереднє одержання дозволу органів Комітету на вчинення суб\’єктами господарювання узгоджених дій (у тому числі схожих дій суб\’єктів господарювання, передбачених ч. 3 ст. 6 Закону України \”Про захист економічної конкуренції\”), є обов\’язковим у випадках:

1) укладення суб\’єктами господарювання угод у будь-якій формі;

2) створення суб\’єкта господарювання – об\’єднання, метою чи наслідком створення якого є координація конкурентної поведінки між суб\’єктами господарювання, що створили зазначений суб\’єкт господарювання – об\’єднання, або між ними та новоствореним суб\’єктом господарювання, або вступ до такого об\’єднання;

3) прийняття об\’єднаннями рішень у будь-якій формі;

4) здійснення будь-якої іншої погодженої поведінки (діяльності, бездіяльності) суб\’єктів господарювання, яка призвела чи може призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції.