Науково-практичний коментар до ст. 13 Господарського кодексу України

 

1. Державне замовлення є засобом державного регулювання економіки шляхом формування на договірній (контрактній) основі складу та обсягів продукції (робіт, послуг), необхідної для пріоритетних державних потреб, розміщення державних контрактів на поставку (закупівлю) цієї продукції (виконання робіт, надання послуг) серед суб\’єктів господарювання, незалежно від їх форми власності.

2. Державний контракт – це договір, укладений державним замовником від імені держави з суб\’єктом господарювання – виконавцем державного замовлення, в якому визначаються економічні та правові зобов\’язання сторін і регулюються їх господарські відносини.

3. Поставки продукції для пріоритетних державних потреб забезпечуються за рахунок коштів Державного бюджету України та інших джерел фінансування, що залучаються для цього, в порядку, визначеному законом.

Придбання продукції для пріоритетних державних потреб за рахунок державних коштів здійснюється відповідно до вимог Закону України \”Про здійснення державних закупівель\”.

4. Частину четверту виключено 

5. Засади та загальний порядок формування державного замовлення на поставку (закупівлю) продукції, виконання робіт, надання послуг для задоволення пріоритетних державних потреб визначаються законом.

6. Особливості відносин, що виникають у зв\’язку з поставками (закупівлею) для пріоритетних державних потреб сільськогосподарської продукції, продовольства, озброєння та військової техніки, а також інших спеціально визначених (специфічних) товарів, регулюються відповідно до закону.

Коментар:

1. Частина 1 коментованої статті визначає одним із засобів державного регулювання економіки державне замовлення.

Державне замовлення передбачає формування на договірній (контрактній) основі складу та обсягів продукції (робіт, послуг), необхідної для пріоритетних державних потреб, розміщення державних контрактів на поставку (закупівлю) цієї продукції (виконання робіт, надання послуг) серед суб\’єктів господарювання, незалежно від їх форми власності.

Детально загальні правові та економічні засади формування, розміщення і виконання державних замовлень регулюються Законом України \”Про державне замовлення для задоволення пріоритетних державних потреб\” від 22.12.95 р. (назва Закону в редакції Закону від 15.12.2005 р. N 3205-IV). Відповідно до цього Закону та вищезазначеного, державне замовлення характеризують наступні ознаки:

1) спеціальна мета, відповідно до якої державне замовлення спрямовується на задоволення пріоритетних державних потреб. Пріоритетні державні потреби – це потреби України в товарах, роботах і послугах, необхідних для розв\’язання найважливіших соціально-економічних проблем, підтримання обороноздатності країни та її безпеки, створення і підтримання на належному рівні державних матеріальних резервів, реалізації державних і міждержавних цільових програм, забезпечення функціонування органів державної влади, що утримуються за рахунок Державного бюджету України;

2) особливий суб\’єктний склад, відповідно до якого відносини, що виникають у зв\’язку формуванням, розміщенням і виконанням державних замовлень, носять характер двосторонніх:

– з одного боку, це – державні замовники, перелік яких наведено у вищезазначеному Законі (Верховна Рада України та інші центральні органи державної влади України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, державні організації та інші установи – головні розпорядники коштів державного бюджету. Відповідно до ст. 2 зазначеного Закону держава виступає гарантом за зобов\’язаннями державних замовників;

– іншою стороною є виконавці державного замовлення плюс суб\’єкти господарювання усіх форм власності (резиденти або нерезиденти), які виготовляють чи поставляють товари (роботи, послуги) для задоволення пріоритетних державних потреб;

3) державне замовлення є господарським зобов\’язанням і може бути обов\’язковим для певного кола суб\’єктів. Зокрема, відповідно до ч. 8 ст. 2 зазначеного Закону, для виконавців державного замовлення, заснованих повністю або частково на державній власності (державних підприємств, установ та організацій, акціонерних товариств, у статутному фонді яких контрольний пакет акцій належить державі, орендних підприємств, заснованих на державній власності), а також для суб\’єктів господарської діяльності України всіх форм власності – монополістів на відповідному ринку продукції державні замовлення на поставку продукції є обов\’язковими, якщо виконання державного замовлення не спричиняє збитків зазначеним виконавцям державного замовлення;

4) фінансове забезпечення виконання державного замовлення. Відповідно до ст. 4 зазначеного Закону фінансове забезпечення виконання державного замовлення здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України;

5) публічний характер державного замовлення. Відповідно до ст. 6 зазначеного Закону оприлюднення інформації про виконання державного замовлення є обов\’язком державних замовників.

2. Відповідно до ч. 2 коментованої статті державний контракт – це договір, укладений державним замовником від імені держави з суб\’єктом господарювання – виконавцем державного замовлення, в якому визначаються економічні та правові зобов\’язання сторін і регулюються їх господарські відносини. Державний контракт є одним із видів господарських договорів, який характеризують наступні ознаки:

– державний контракт є двостороннім договором, сторонами в якому є державний замовник і суб\’єкт господарювання;

– державний контракт укладається на підставі державного замовлення і його зміст має відповідати змісту державного замовлення;

– державний контракт є оплатним договором, держава гарантує оплату продукції, робіт та послуг за такими контрактами;

– держава може надавати економічні пільги виконавцям таких контрактів;

– для такого договору характерним є конкурентний спосіб укладення. Відповідно до ч. 3 ст. 2 зазначеного Закону державні замовники здійснюють виходячи з інтересів держави вибір виконавців державного замовлення, укладають з виконавцями державного замовлення державні контракти.

У сфері державних закупівель застосовується договір про закупівлю, особливості укладення та виконання якого врегульовано Положенням про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 17 жовтня 2008 р. N 921 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2008 р. N 1017).

Державна закупівля визначається як придбання товарів, робіт і послуг за державні кошти в установленому цим Положенням порядку. Дія Положення про закупівлю товарів, робіт, послуг за державні кошти не поширюється на закупівлі товарів, робіт і послуг, які у зв\’язку з їх спеціальним призначенням становлять державну таємницю, та закупівлі товарів і послуг, які здійснюються підприємствами оборонно-промислового комплексу, перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України.

Крім того, дія Положення не поширюється на випадки, коли предметом закупівлі є:

– бланки цінних паперів та документи суворої звітності;

– державні нагороди України;

– документи про освіту державного зразка;

– книговидавнича продукція, що закуповується безпосередньо бібліотеками;

– послуги банків з приймання комунальних платежів, обслуговування поточних рахунків та розрахунково-касового обслуговування;

– послуги з авіаперевезення державних офіційних делегацій;

– адміністративні послуги, які надаються виключно органами виконавчої влади відповідно до законодавства;

– послуги з перевезення залізничним транспортом;

– природний газ та послуги з його транспортування, розподілу та постачання;

– послуги поштового зв\’язку, поштові марки та марковані конверти;

– протезно-ортопедичні вироби, ортопедичне взуття та засоби пересування, виготовлені виключно за індивідуальним замовленням інваліда, включаючи комплектувальні вироби до них та послуги з ремонту, протезно-ортопедичні послуги;

– твори образотворчого мистецтва: живопис, графіка, скульптура, а також твори декоративно-прикладного та народного мистецтва для поповнення Державного музейного фонду України;

– телекомунікаційні послуги, в тому числі з ретрансляції радіо- та телесигналів (за винятком послуг мобільного зв\’язку та послуг Інтернет-провайдерів);

– товари і послуги, пов\’язані з розробленням дизайну, виготовленням захищеного паперу, банкнот і монет, їх зберіганням, транспортуванням і обліком;

– товари, роботи і послуги, закупівля яких здійснюється замовниками, розташованими за межами України;

– товари, роботи і послуги, які закуповуються органами, установами, навчальними закладами і підприємствами кримінально-виконавчої системи у підприємств кримінально-виконавчої системи;

– централізоване водопостачання, водовідведення та обслуговування каналізаційних систем;

– електрична енергія, її передача та розподіл;

– централізоване постачання теплової енергії;

– ядерне паливо, неопромінені паливні елементи (твели) для ядерних реакторів;

– юридичні послуги для забезпечення захисту прав та інтересів України під час розгляду справ у закордонних юрисдикційних органах;

– товари і послуги, призначені безпосередньо для забезпечення проведення заходів і офіційних прийомів за участю Президента України, Голови Верховної Ради України та членів Кабінету Міністрів України;

– товари, роботи і послуги, необхідні для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;

– пальне для автотранспортних засобів, що закуповується в роздріб безпосередньо на автозаправних станціях;

– товари і послуги, необхідні для здійснення державних запозичень, обслуговування і погашення державного боргу;

– послуги з авіаперевезень, автоперевезень, організації харчування, проживання, експлуатація спортивних споруд та спеціального обладнання для навчально-тренувальних зборів, спортивних змагань і заходів всеукраїнського та міжнародного рівня, фармакологічні засоби для збірних команд України;

– путівки до державних підприємств \”Міжнародний дитячий центр \”Артек\” та \”Український дитячий центр \”Молода гвардія\”.

Закупівля може здійснюватися шляхом таких процедур: відкритих торгів; торгів з обмеженою участю; двоступеневих торгів; запиту цінових пропозицій (котирувань); закупівлі в одного учасника. Особливості застосування вказаних процедур та інші питання державних закупівель регулюються Положенням про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 17 жовтня 2008 р. N 921 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2008 р. N 1017).

3. Відповідно до ч. 3 коментованої статті поставки продукції для пріоритетних державних потреб забезпечуються за рахунок коштів Державного бюджету України та інших джерел фінансування, що залучаються для цього, в порядку, визначеному законом.

Як уже вище зазначалося, однією з ознак державного замовлення є фінансове забезпечення його виконання. Відповідно до ст. 1, 2 Закону України \”Про державне замовлення для задоволення пріоритетних державних потреб\” поставки товарів, робіт і послуг для пріоритетних державних потреб забезпечуються за рахунок коштів Державного бюджету України та інших джерел фінансування, що залучаються для цього.

Обсяги коштів для закупівлі зазначених товарів, робіт і послуг передбачаються в Законі про Державний бюджет України на поточний рік та визначаються Кабінетом Міністрів України відповідними рішеннями про використання позабюджетних джерел фінансування.

Потреба в товарах, роботах і послугах, необхідних для забезпечення виконання регіональних цільових програм (поставки продукції для регіональних потреб), визначається Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями відповідно до положень зазначеного Закону.

Поставки товарів, робіт і послуг для виконання регіональних програм забезпечуються за рахунок коштів республіканського бюджету Автономної Республіки Крим і місцевих бюджетів, а також позабюджетних джерел, що залучаються для цієї мети. Державні замовники забезпечуються Кабінетом Міністрів України фінансовими ресурсами в обсягах, необхідних для повної оплати державного замовлення, якщо інше не передбачено законом, і є відповідальними за задоволення пріоритетних державних потреб у відповідних товарах, роботах і послугах.

Координація роботи, пов\’язаної з формуванням державного замовлення і здійсненням контролю за його виконанням, покладається на спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань координації закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти.

4. Відповідно до ч. 5 коментованої статті основні засади та загальний порядок формування державного замовлення на поставку (закупівлю) продукції, виконання робіт, надання послуг для задоволення пріоритетних державних потреб визначаються законом.

Основними нормативними актами, спрямованими на врегулювання відносин, що виникають у зв\’язку з формуванням та виконанням державних замовлень, є Закон України \”Про державне замовлення для задоволення пріоритетних державних потреб\” від 22.12.95 р., а також Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 17 жовтня 2008 р. N 921 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2008 р. N 1017).

5. Відповідно до ч. 6 коментованої статті особливості відносин, що виникають у зв\’язку з поставками (закупівлею) для пріоритетних державних потреб сільськогосподарської продукції, продовольства, озброєння та військової техніки, а також інших спеціально визначених (специфічних) товарів, регулюються згідно з законом.

Враховуючи те, що державне замовлення використовується в різних сферах господарювання і що саме вони можуть визначати особливості відносин, які виникають у зв\’язку з поставками для пріоритетних державних потреб, законодавець передбачає спеціальне правове врегулювання законом цих відносин.

На сьогодні низкою законів регулюються зазначені питання, зокрема, Законами України \”Про державне оборонне замовлення\” від 03.03.99 р., \”Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні\” від 16.01.2003 р., \”Про телебачення і радіомовлення\” від 21.12.93 р. тощо.