Науково-практичний коментар до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України

 

Господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов\’язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках:

1) призначення господарським судом судової експертизи;

2) надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів;

3) заміни однієї з сторін її правонаступником.

Господарський суд поновлює провадження у справі після усунення обставин, що зумовили його зупинення.

Про зупинення провадження у справі та його поновлення виноситься ухвала.

Ухвалу про зупинення провадження може бути оскаржено.

 

Коментар:

Ускладнення у процесі судового розгляду господарських справ можливі у процесуальних формах тимчасового припинення здійснення процесуальних дій у справі і закінчення провадження у ній без ухвалення судового рішення. Тимчасове припинення здійснення процесуальних дій настає внаслідок відкладення розгляду справи і зупинення провадження у справі. При цьому зупинення провадження у справі істотно відрізняється від відкладення розгляду справи за різними критеріями: 1) розгляд справи відкладається для здійснення господарським судом процесуальних дій у справі; у разі ж зупинення провадження припиняється здійснення процесуальних дій за деякими винятками (наприклад дій щодо забезпечення доказами); 2) при відкладенні розгляду справи господарський суд обов\’язково вказує час нового розгляду справи, а при зупиненні — строк продовження розгляду не вказується; ухвалу про відкладення розгляду справи, на відміну від ухвали про зупинення провадження у справі, не може бути оскаржено в апеляційному порядку.

При настанні певних об\’єктивних обставин, точно визначених нормами господарського процесуального права, здійснення процесуальних дій щодо розгляду господарської справи припиняється тимчасово, на невизначений строк, чим відрізняється від відкладення справи та оголошення перерви в її розгляді.

Коментована стаття містить вичерпний перелік випадків, за наявності яких господарський суд припиняє провадження у справі. Як випливає зі змісту коментованої статті, існують обставини, за яких: 1) зупинення провадження у справі здійснюється господарським судом обов\’язково (ч. 1); 2) зупинення провадження у справі є необов\’язковим (факультативним), тобто здійснення зазначеної процесуальної дії є правом, а не обов\’язком господарського суду (ч. 2). Зокрема, згідно з ч. 1 коментованої статті господарський суд зупиняє провадження у справі у разі неможливості розгляду справи до вирішення пов\’язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. Обставини неможливості розгляду справи судом встановлюються у кожному конкретному випадку залежно від змісту справи.

Коментована стаття також передбачає, що зупинення провадження у справі можливе як за ініціативою господарського суду, так і ініціативи інших осіб, коло яких чітко визначено законом, — за клопотанням сторони (позивача або відповідача), прокурора, який бере участь у судовому процесі. При цьому господарський суд може бути ініціатором зупинення провадження у справі як за наявності обставин, за якими така процесуальна дія є обов\’язковою (тобто у разі неможливості розгляду справи до вирішення пов\’язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом), так і уразі наявності обставин, за яких зупинення провадження у справі є факультативним.

Зокрема, господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь у судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках:

призначення господарським судом судової експертизи. Зупинення провадження настає, якщо проведення експертизи доручено поза судом експертам відповідних установ і для їх виконання потрібен тривалий час. Підстави та порядок призначення експертизи передбачений статтями 41, 42 ГПК України (див. коментар до цих статей). В ухвалі про зупинення провадження у справі у зв\’язку з призначенням експертизи мають бути вказані: організація або особа, якій доручається проведення експертизи; питання, поставлені перед експертом; місцезнаходження предметів або документів, які підлягають експертизі; строк проведення експертизи тощо. У разі потреби для проведення експертизи експерту надсилаються матеріали справи;

надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів. Оскільки таке надсилання матеріалів не є обов\’язковим для господарського суду, то зупинення провадження у справі має факультативний характер. У разі прийняття суддею рішення про необхідність надіслання матеріалів до слідчих органів, він зобов\’язаний винести ухвалу про зупинення провадження у справі, про що повідомляє сторони, прокурора, якщо він брав участь у справі. Провадження у справі поновлюється після повернення матеріалів справи у господарський суд, про що виноситься ухвала;

3) заміни однієї зі сторін її правонаступником внаслідок реорганізації підприємства, організації. Оскільки у такому випадку виникає матеріальне правонаступництво, що тягне за собою процесуальне правонаступництво і заміну однієї зі сторін другою, господарський суд має право за клопотанням сторін, однієї з них, прокурора, який бере участь у господарському процесі, або ж своєї ініціативи зупинити провадження у справі.

Перелік підстав для зупинення провадження у справі, передбачених коментованою статтею, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Питання про зупинення провадження у справі розглядається у судовому засіданні, про що господарський суд постановляє ухвалу згідно з вимогами ст. 86 цього Кодексу. Зокрема, у ній зазначаються: мотиви зупинення провадження у справі; закон, яким керувався суд; подія або дія, з настанням якої закінчується строк зупинення провадження у справі; інші дані, які визначають її зміст. При винесенні ухвали господарський суд може зазначити в ній строк зупинення провадження у справі, який на відміну від відкладення справи визначається у цьому випадку не конкретною датою, а часом закінчення дії перешкод, що є підставою для призупинення провадження.

Ухвала про зупинення провадження у справі може бути оскаржена в апеляційному порядку (ст. 106 цього Кодексу).

Відповідно до коментованої статті після усунення обставин, які були підставою для зупинення провадження у справі, господарський суд відновлює провадження у справі, про що виносить ухвалу. Хоча коментована стаття не визначає осіб, які можуть бути ініціаторами відновлення провадження у справі, можна за аналогією дійти висновку, що господарський суд поновлює провадження у справі як за власною ініціативою, так і за клопотанням сторін чи прокурора, який бере участь у справі. При цьому перебіг процесуальних строків продовжується з дня поновлення провадження у справі, що продовжується зі стадії, на якій провадження було зупинено.

Крім того, про поновлення провадження у справі, як і при його зупиненні, господарський суд виносить ухвалу. Проте коментована стаття має вказівку на можливість оскарження ухвали про зупинення провадження у справі, а про можливість оскарження ухвали про відновлення провадження у справі у зазначеній статті не йдеться, у зв\’язку з чим можна дійти висновку, що ухвала про поновлення провадження у справі не є самостійним об\’єктом для оскарження.

Після відновлення провадження справа призначається до розгляду і вирішується за загальними правилами господарського судочинства.