Науково-практичний коментар до ст. 16 Господарського процесуального кодексу України

Віднесені до підсудності господарського суду справи у спорах, що виникають з договору перевезення, в яких одним з відповідачів є орган транспорту, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням цього органу.

Справи про арешт судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, розглядаються судом за місцезнаходженням морського порту України, в якому перебуває судно, або порту реєстрації судна.

Справи у спорах про право власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна.

Справи у спорах про порушення майнових прав інтелектуальної власності розглядаються господарським судом за місцем вчинення порушення.

Справи у спорах, у яких відповідачем є вищий чи центральний орган виконавчої влади, Національний банк України, Рахункова палата, Верховна Рада Автономної Республіки Крим або Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради або обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, а також справи, матеріали яких містять державну таємницю, розглядаються господарським судом міста Києва.

Частину шосту виключено 

Справи у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарського товариства, що пов\’язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням господарського товариства згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.

Справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери розглядаються господарським судом за місцезнаходженням емітента.

Справи у спорах, передбачених пунктом 6 частини першої статті 12 цього Кодексу, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням об\’єктів земельних відносин або основної їх частини, за винятком справ, передбачених частиною четвертою цієї статті.

 

Коментар:

 

1. Виключна територіальна підсудність унеможливлює вибір позивачем підсудності іншої ніж та, що встановлена господарським процесуальним законом для розгляду цієї категорії спорів.

Відповідно до ч. 1 коментованої статті віднесені до підсудності господарського суду справи у спорах, що виникають з договору перевезення, в яких одним з відповідачів є орган транспорту, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням цього органу.

2. Справи у спорах про право власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном відповідно до ч. 2 коментованої статті розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна.

У роз\’ясненні президії Вищого арбітражного суду України \”Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам\” зазначається, що місцезнаходження майна має бути достовірно встановлено і підтверджено документально. У разі неможливості подання позивачем такого підтвердження підсудність справи визначається на загальних підставах, тобто згідно зі ст. 15 цього Кодексу.

Якщо однією зі сторін у справі про право власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном є органи, згадані у ч. 4 ст. 16 цього Кодексу, такі справи підлягають розгляду господарським судом міста Києва.

Відповідно до ч. З коментованої статті справи у спорах про порушення майнових прав інтелектуальної власності розглядаються господарським судом за місцем вчинення порушення.

Частина 4 коментованої статті відносить справи зі спорів, у яких відповідачем є вищий чи центральний орган виконавчої влади, Національний банк України, Рахункова палата, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, до підсудності господарського суду міста Києва.

Вищий господарський суд України у своєму інформаційному листі \”Про деякі питання практики визначення підсудності справ та передачі справ з одного господарського суду до іншого господарського суду\” зазначив, що при застосуванні правила підсудності, встановленого ч. 4 коментованої статті, виникає питання про визначення підсудності відповідних справ у разі, коли позивач зазначає центральний орган виконавчої влади або державну адміністрацію як відповідача поряд з іншими відповідачами без достатніх на це підстав.

У такому разі, якщо позивач з певних причин вважає, що одним із відповідачів у справі має бути центральний орган виконавчої влади або державна адміністрація і у зв\’язку з цим позовна заява подається до господарського суду міста Києва, або у разі передання відповідної справи іншим господарським судом до цього суду, останній у процесі підготовки справи до розгляду за згодою позивача має право вирішити питання про виключення центрального органу виконавчої влади або державної адміністрації з числа відповідачів (ст. 24 цього Кодексу). Якщо у такому випадку справа стала підсудною іншому господарському суду, вона згідно із ч. З ст. 17 цього Кодексу має бути розглянута господарським судом міста Києва.

При виникненні питання про підсудність зустрічних позовних заяв у справах, що віднесені до виключної підсудності господарських судів, відповідно до ч. 4 коментованої статті Вищий господарський суд України у своєму інформаційному листі «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році» зазначив таке. У вирішенні відповідного питання слід керуватися тим, що за змістом ч. 1 ст. 60 цього Кодексу зустрічний позов завжди розглядається спільно з первісним позовом у тому самому суді, у провадженні якого перебуває справа за первісним позовом, включаючи випадки, коли відповідач за зустрічним позовом є організацією, зазначеною у ч. 4 коментованої статті.