Науково-практичний коментар до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України

Підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб\’єкта підприємницької діяльності (далі – підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб\’єктами підприємницької діяльності.

Угода про відмову від права на звернення до господарського суду є недійсною.

 

Коментар:

1. Коментована стаття закріплює право на звернення до суду як специфічне процесуальне право. Це право може бути розглянуте у двох аспектах: 1) як абстрактне право, тобто як потенційна можливість відповідних суб\’єктів на звернення до господарського суду за захистом порушеного права або законного інтересу; 2) як персоніфіковане право, тобто як право конкретної юридичної чи фізичної особи, яка вважає, що її права та охоронювані законом інтереси порушено, на необхідне втручання органу судової влади для їх визнання та належної реалізації.

Право на звернення до господарського суду як абстрактне право є невід\’ємним елементом правового статусу всіх юридичних осіб, які зареєстровані у такій якості у встановленому законом порядку, а також громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб\’єкта підприємницької діяльності.

Право на звернення до господарського суду як абстрактне право перетворюється на конкретне право у випадку наявності у суб\’єкта інтересу у захисті його прав та інтересів. Право на звернення до господарського суду як суб\’єктивне право реалізується у формі права на подання позову.

Частиною 1 коментованої статті встановлюється коло осіб, які мають право на звернення до господарського суду. До них цим Кодексом віднесено: підприємства, установи, організації, інших юридичних осіб (у тому числі іноземних), громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб\’єкта підприємницької діяльності.

Крім цього, статтею закріплене право зазначених осіб на звернення до господарського суду не лише за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

2. Частина 2 коментованої статті закріплює право на звернення до господарського суду також за державними та іншими органами, громадянами, що не є суб\’єктами підприємницької діяльності, у випадках, встановлених законодавством України. Зокрема, такою вказівкою закону є закріплення у ст. 2 цього Кодексу права прокурорів та їх заступників на звернення до господарського суду в інтересах держави, Рахункової палати, яка звертається до господарського суду в інтересах держави в межах повноважень, що передбачені Конституцією та законами України тощо.

Крім цього, можливість участі громадян, які не є суб\’єктами підприємницької діяльності, випливає із Закону України від 14 травня 1992 р. \”Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом\” (в редакції Закону від ЗО червня 1999 р.). Громадянин може бути кредитором юридичної особи, наприклад, володіючи цінними паперами, випущеними юридичною особою, і має право звернутися до господарського суду.

3. Частиною 3 коментованої статті встановлюється правило, відповідно до якого угода про відмову від права на звернення до господарського суду є недійсною.