Науково-практичний коментар до ст. 1215 Цивільного кодексу України
Стаття 1215. Безпідставно набуте майно, що не підлягає поверненню
1. Не підлягає поверненню безпідставно набуті:
1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров\’я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача;
2) інше майно, якщо це встановлено законом.
Коментар:
Коментована стаття передбачає виключення із загального правила щодо повного повернення всього безпідставно набутого або збереженого майна та встановлює перелік видів майна, яке хоча і набуте або збережене безпідставно, але не підлягає поверненню.
До такого майна відноситься:
1) Заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї. Заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу (ст. 1 Закону України \”Про оплату праці\”). До інших платежів, що прирівнюються до заробітної плати, відносяться гонорари штатним працівникам газет, журналів, видавництв тощо, оплата відряджень та інші платежі, передбачені у Розділі 2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 р. N 5.
2) Пенсії. Пенсією визнається щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов\’язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого законодавством пенсійного віку чи визнання її інвалідом або отримують члени її сім\’ї у випадках, визначених законодавством (ст. 1 Закону України \”Про загальнообов\’язкове державне пенсійне страхування\”).
3) Допомоги (зокрема, допомога по тимчасовій непрацездатності; допомога по вагітності та пологах; допомога при народженні дитини; допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; допомога на поховання тощо).
4) Стипендії. Стипендією (від лат. stipendium – плата) є постійна грошова допомога, що виплачується учням, студентам, курсантам, аспірантам, ад\’юнктам, клінічним ординаторам, докторантам навчальних закладів, а також постійна допомога, що виплачується видатним діячам науки, освіти, культури, фізичної культури і спорту, найбільш обдарованим молодим митцям, учасникам бойових дій.
5) Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров\’я або смертю (параграф 2 Глави 82 ЦК).
6) Аліменти, тобто утримання, яке у визначених законом або договором випадках надається одним членом сім\’ї іншому, якщо останній не має власних коштів для існування.
7) Інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування.
Перераховані виплати не підлягають поверненню за умови, що особа, яка зробила такі виплати, здійснила їх, по-перше, добровільно, по-друге, за відсутності рахункової помилки з її боку і, по-третє, за відсутності недобросовісності з боку набувача. Тобто, якщо, наприклад, виплата стала наслідком якоїсь іншої помилки платника (помилки у документах тощо), вищеперераховані виплати поверненню не підлягають.
Не підлягає поверненню також інше майно, якщо це встановлено законом. Так, наприклад, якщо боржник виконав зобов\’язання після закінчення строку позовної давності, таке виконання не підлягає поверненню в силу положень ст. 267 ЦК.
Тепер, вважаємо необхідним додати наступне.
Із загального правила, відповідно до статті 1213 ЦК, безпідставно набуте майно підлягає поверненню потерпілому. Законодавець передбачає винятки. У відповідності з ч.І статті, що коментується, не підлягають поверненню в якості безпідставно набутого майна: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров\’я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутністю рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача. Такий виняток із загального правила встановлено для відносин, в зв\’язку з якими утворюється джерело постійного існування даної особи. Така заборона діє при умові добросовісності громадянина-набувача. Якщо буде доведено недобросовісність громадянина-набувача або наявність рахункової помилки, вказані грошові суми підлягають поверненню. Обов\’язок доведення недобросовісності громадянина-набувача, який отримав вказані суми, або наявність рахункової помилки, покладений на потерпілого, який вимагає повернення сплачених грошових сум.
Зазначений перелік випадків не є вичерпним, тому що до нього може бути віднесене будь-яке майно. Згідно цього вимога про повернення майна, яке було передане в рахунок до того зобов\’язання, як настав строк його виконання.
У даному випадку взагалі немає безпідставно набутого майна: майно набувається на законній підставі, враховуючи існуюче між сторонами зобов\’язання, за загальним правилом, боржник має право виконати свій обов\’язок достроково (див. ст.531 ЦК та коментар до неї).
Майно, яке передане у виконання зобов\’язання після спливу строку позовної давності, не підлягає поверненню в якості безпідставно набутого. Дана норма врегульована ст. 267 ЦК. Особа, яка виконала зобов\’язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності. Майно, яке передано в рахунок виконання зобов\’язання після спливу строку позовної давності, підлягає поверненню в якості безпідставно набутого, якщо правочин, на підставі якого виникло виконання зобов\’язання, буде визнаний нікчемним після передачі майна, так як строк позовної давності про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину — 10 років (див. ст. 258 ЦК та ком. до неї), а строк позовної давності у відповідності із загальними правилами виконання зобов\’язання — три роки.
Leave a Reply