Науково-практичний коментар до ст. 1210 Цивільного кодексу України

 

1. Шкода, завдана внаслідок недоліків товару, що є нерухомим майном, підлягає відшкодуванню виготовлювачем товару.

Шкода, завдана внаслідок недоліків товару, що є рухомим майном, у тому числі таким, що є складовою частиною іншого рухомого чи нерухомого майна, включаючи електроенергію, підлягає відшкодуванню виготовлювачем товару або іншою особою, визначеною відповідно до закону.

2. Шкода, завдана внаслідок недоліків робіт (послуг), підлягає відшкодуванню їх виконавцем.

3. Шкода, завдана внаслідок ненадання повної чи достовірної інформації щодо властивостей і правил користування товаром, що є нерухомим майном, підлягає відшкодуванню відповідно до частини першої цієї статті.

 

Коментар:

 

Коментована стаття визначає суб\’єктний склад осіб, на яких покладається обов\’язок відшкодувати шкоду, завдану внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг). Якщо мова йдеться про завдання шкоди внаслідок недоліків товарів, потерпілому надається право вибору суб\’єкта звернення: продавець або виготовлювач товару. При цьому потерпілий має саме зробити вибір. Висунути вимогу одночасно до продавця та до виготовлювача він не вправі.

Продавцем тут слід вважати особу, у якої було придбано товар, що став причиною завдання шкоди. Скоріше за все, в даному випадку мова йдеться про кінцевого продавця товару. Дилерів, оптовиків та інших посередників у торгівлі притягнути до відповідальності за даною статтею не можна.

Право звернутися як до продавця, так і до виготовлювача товару надається будь-якому потерпілому, незалежно від того, чи є потерпілим покупець товару, чи шкода завдана третій особі. Звичайно, що потерпілий – третя особа для того, щоб звернутися до продавця товару, має отримати від безпосереднього покупця докази того, що товар був придбаний саме у цього продавця. Такими доказами є квитанції, касові чеки, сервісні книжки, гарантійні талони та інші документи, в яких можна знайти підтвердження того, що товар, внаслідок недоліків якого завдана шкода, був придбаний у конкретного продавця.

В разі, якщо виготовлювач товару є іноземною особою, але має представництво чи філію на території України, потерпілий може звернутися із вимогою до такого відокремленого підрозділу виготовлювача.

Подібні правила діють і у випадку, якщо шкода завдана внаслідок ненадання повної чи достовірної інформації щодо властивостей і правил користування товаром. Незалежно від того, хто винен у ненаданні такої інформації, відшкодовувати шкоду буде продавець або виготовлювач товару за вибором потерпілого. В подальшому особа, яка відшкодувала потерпілому шкоду, вправі звернутися з позовом до особи, винної у ненаданні інформації, за правилами загального делікту (ст. 1166 ЦКУ).

Якщо шкода завдана внаслідок недоліків робіт або послуг, вона підлягає відшкодуванню їх виконавцем. ЦК нічого не говорить про суб\’єкта відповідальності за шкоду, завдану внаслідок ненадання повної чи достовірної інформації про роботи або послуги. Але в даному випадку можна застосувати аналогію закону та покладати обов\’язок відшкодування даної шкоди також на виконавця робіт (послуг).

 

Крім цього, додамо наступне.

 

Заподіяння потерпілому шкоди за обставин, що передбачені ст. 1209 ЦК, по­роджує зобов\’язання щодо її відшкодування. Кредитором у цьому зобов\’язанні є по­терпілий. Боржниками є продавець товару і його виробник. Законодавець не називає це зобов\’язання солідарним, а лише надає потерпілому право на свій вибір вимагати відшкодування шкоди від продавця або виготовлювача. Якщо вимога пред\’явлена до продавця, останній повинен клопотати перед судом про залучення до участі у справі як третьої особи виготовлювача. Того вибору, який надається кредиторові ч. 1 ст. 543 ЦК, потерпілий у зобов\’язаннях, передбачених ст. 1209 ЦК, не має. Ці самі правила застосовуються у разі ненадання повної чи достовірної інформації щодо властивостей і правил користування товарами. У разі відшкодування шкоди продавцем він має право зворотної вимоги до виготовлювача.