Науково-практичний коментар до ст. 736 Цивільного кодексу України
Стаття 736. Відповідальність за прострочення виплати ренти
1. За прострочення виплати ренти платник ренти сплачує одержувачеві ренти проценти.
Коментар:
1. Незалежно від того в якій формі здійснюються рентні платежі (речами, грошима, роботами чи послугами), їх прострочення закон завжди пов\’язує з відповідальністю платника за невиконання грошового зобов\’язання, оскільки при всьому різноманітті форм рентних платежів грошовий еквівалент договору повинен бути визначений сторонами обов\’язково.
2. Оскільки сплата процентів за ст. 536 ЦК не є видом цивільно-правової відповідальності у її традиційному розумінні, обов\’язок по їх сплаті наступає у всіх випадках прострочення виплати ренти, навіть і в тому випадку, коли це відбулося не з вини платника ренти. Крім того сплата процентів за ст. 536 ЦК не є і видом неустойки, а відтак правила про визначення розміру неустойки та порядок її сплати до процентів, передбачених ст. 736 ЦК не застосовується.
3. У випадку, якщо сторони договору ренти не визначили розмір процентів, які підлягають сплаті за прострочення виплати ренти, для боржника наступає відповідальність за невиконання грошового зобов\’язання, передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК.
Крім цього, слід доповнити наступне.
У випадку порушення прав одержувача ренти відповідно до ч.І статті, що коментується, передбачається виплата на його користь відсотків у зв\’язку з допущенною платником ренти прострочкою. Розмір відсотків визначається сторонами договору, а якщо він у договорі не встановлений, то згідно з ч. 2 ст. 536 ЦК, слід урахувати те, що виплата обумовлених в законі або договорі відсотків не є засобом цивільно-правової відповідальності, обов\’язок з їх виплати настає в усіх випадках прострочки платника ренти, навіть у тому випадку, коли прострочка відбулася не з вини платника.
Leave a Reply